Ухвала

від 29.05.2013 по справі 10пн-к/5014/3117/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ УХВАЛА 29 травня 2013 року                                                                                   Справа № 10пн-к/5014/3117/2012 Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді          Палій В.М., судді                                        Васищака І.М., судді                                        Міщенка П.К., розглянувши касаційну скаргу Громадської організації фізкультурно-спортивного                      товариства "Динамо" України на                     рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. та                      постанову Донецького апеляційного господарського суду                      від 26.03.2013р. у справі       №10пн-к/5014/3117/2012 за позовом           Громадської організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України до                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо-Восток" про                              визнання правомірним рішення загальних зборів, ВСТАНОВИВ: Громадська організація фізкультурно-спортивне товариство "Динамо" України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. у справі №10пн-к/5014/3117/2012, водночас заявивши клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для її подання. Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а касаційна скарга – поверненню з таких підстав. В силу ч.2 ст.50 ГПК України, строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим актом законної сили. Враховуючи положення ч.3 ст.105 ГПК України, оспорювана постанова Донецького апеляційного господарського суду набрала законної сили 26.03.2013р., отже останній день строку, встановленого для оскарження її в касаційному порядку, - 15.04.2013р. (понеділок). Дана касаційна скарга, згідно штемпеля на доданому до касаційної скарги поштовому конверті, подана 27.04.2012р., тобто з пропуском встановленого ст.110 ГПК України процесуального строку. Відповідно до ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. До кола поважних причин слід відносити, зокрема, отримання заявником судового акта після закінчення зазначеного процесуального строку. Звертаючись до суду з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку, скаржник не зазначає, які саме обставини перешкоджали йому оскаржити постанову від 26.03.2013р. до закінчення процесуального строку для подання скарги – 15.04.2013р., враховуючи, що вона, як стверджує скаржник, отримана ним 08.04.2013р., тобто до закінчення процесуального строку. Оскільки відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується виходячи із поважності причин пропуску цього строку, які у даному випадку відсутні, то колегія суддів не вбачає підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги, так як він пропущений з неповажних причин. Відхилення клопотання про відновлення строку для подання касаційної скарги є підставою для її повернення. Окрім того, основні вимоги до форми і змісту касаційної скарги викладені у ст.111 ГПК України. Зокрема, відповідно до ч.4 названої статті, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011р. Так, відповідно до підпункту 5 п.2 ч.2 ст.4 названого Закону, ставка судового збору з касаційних скарг на рішення суду, що подаються до господарських судів встановлена у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 50 відсотків ставки обчисленої виходячи з оспорюваної суми. В силу підпунктів 1, 2 п.2 ч.2 цієї ж статті, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати. Отже, до касаційної скарги скаржником мали бути додані докази сплати судового збору у розмірі 802,90 грн. Разом з тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення №952 від 25.04.2013р. вбачається, що скаржником сплачено судовий збір лише у сумі 782,60 грн., тобто менше ніж необхідно, що є окремою підставою для повернення касаційної скарги. Враховуючи викладене, та керуючись ст.53, п.п.4, 5 ч.1 ст.1113 ГПК України, колегія суддів УХВАЛИЛА: 1. Відмовити у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги. 2. Касаційну скаргу Громадської організації фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України на рішення господарського суду Луганської області від 17.01.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. у справі №10пн-к/5014/3117/2012 та додані до неї документи повернути. 3. Повернути Громадській організації фізкультурно-спортивному товариству "Динамо" України з державного бюджету 782,60 грн. судового збору, перерахованого відповідно до платіжного доручення №952 від 25.04.2013р. Головуючий, суддя                                                            Палій В.М.           Суддя                                                                                Васищак І.М.           Суддя                                                                                Міщенко П.К.