Рішення

від 26.03.2013 по справі 18/906/56/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "26" березня 2013 р. Справа № 18/906/56/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

- від позивача: Войдевич О.А., довіреність № 2016/8 від 01.08.12р.;

- від відповідача: Тітов С.О., довіреність від 29.01.2013р. (був присутній в судових

засіданнях 25.02.2013р., 12.03.2013р.);

Бідюк В. А. - в.о. керівника підприємства (був присутній в судових

засіданнях 25.02.2013р., 12.03.2013р.);

- від ІІІ особи: Задніпрянець С.М. - сільський голова (була присутня в судових

засіданнях 25.02.2013р., 12.03.2013р.);

за участю прокурора: Михальчук О.О., посвідчення № 003088,

з перервами в судовому засіданні з 25.02.2013р. до 12.03.2013р., з 12.03.2013р. до 26.03.2013р. згідно ст.77 ГПК України,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області (м.Житомир)

до Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" (с.Хомутець Брусилівського району)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Хомутецької сільської ради (с.Хомутець Брусилівського району)

про стягнення 105705,55грн.

Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області звернувся до господарського суду з позовом до Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" про стягнення заподіяної державі шкоди у розмірі 105705,55грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор, посилаючись на ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст.44, 48, 49 Водного кодексу України, зазначав, що відповідачем протягом березня - жовтня 2010 року здійснювався забір води з артезіанської свердловини №1 без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено законодавство про охорону та раціональне використання водних ресурсів, внаслідок чого відповідач заподіяв державі збитки в розмірі 105705,55грн., які розраховані позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 12.03.2013р. та 26.03.2013р. (а.с.2-7, 77-78, 172-175).

Представники відповідача та третьої особи, які були присутні в судових засіданнях 25.02.2013р. та 12.03.2013р., проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву (а.с.53-56; 79-80), в яких, зокрема посилаються на те, що на час подачі позову до суду в розділ 9 вищевказаної Методики розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за №389, (якою передбачено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів) було внесено зміни, а тому розрахунок, на який посилається позивач, втратив чинність. Вважають, що ст.23 Кодексу України про надра передбачено, що у разі продуктивності водозаборів підземних вод більше 300 м.куб. на добу, суб'єкти господарювання, що здійснюють водозабір з підземних горизонтів з метою централізованого водопостачання повинні отримувати у встановленому законодавством порядку дозвіл на користування надрами. Оскільки КП "Джерельце" використовує кількість води менше ніж 300 м.куб. за добу, тому дозволу на спеціальне водокористування не потребує. В адресованому суду клопотанні відповідач та третя особа просять долучити до справи додаткові докази (а.с.100-155). Подані документи судом долучені до матеріалів справи.

Також 20.03.2013р. на адресу суду від відповідача та третьої особи надійшли клопотання:

- про призначення експертизи та перевірки штрафних санкцій за користування водними ресурсами, оскільки на думку представника відповідача та ІІІ особи, позивач та суд не мають спеціальних знань з питань нарахування та перевірки штрафних санкцій у даній справі (а.с.156-165);

- про зупинення провадження у справі до вирішення Брусилівським районним судом адміністративної справи №275/135/13-а за позовом Захарченка В.В. до Державного інспектора з охорони навколишнього середовища Житомирської області на дії посадових осіб Державної екологічної інспекції стосовно незаконного та безпідставного винесення постанови про накладення адміністративного стягнення №0011329 від 16.11.2010р. (а.с.166-170);

- про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання (а.с.171).

Розглянувши вищевказані клопотання суд відхилив їх як необґрунтовані. При цьому суд вважає, що визначення розміру шкоди не потребує спеціальних знань, як хибно вважає відповідач; а рішення Брусилівського районного суду у справі №275/135/13-а за позовом Захарченка В.В. до Державного інспектора з охорони навколишнього середовища Житомирської області на дії посадових осіб Державної екологічної інспекції стосовно незаконного та безпідставного винесення постанови про накладення адміністративного стягнення №0011329 від 16.11.2010р., не може вплинути на наслідки розгляду даного господарського спору. Крім того, зазначаючи про необхідність зупинення провадження у справі, відповідач не навів тих істотних обставин в межах предмету розгляду даної справи, які не можуть бути встановлені судом у цій справі самостійно при вирішенні спору. Також суд приймає до уваги, що з моменту прийняття оспорюваної відповідачем в адміністративному порядку постанови про накладення адміністративного стягнення, пройшло більш ніж 2 роки в той час, коли ст.289 КупАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Також розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд відхиляє його як необґрунтоване. При цьому суд враховує, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає обов'язок суду розглянути клопотання, а не в обов'язковому порядку задовольнити його; відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст.77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо. Враховуючи те, що неявка представника відповідача та третьої особи не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також той факт, що явка представників сторін в судове засідання не вимагалась, приймаючи до уваги закінчення строку розгляду справи, та те, ще розгляд справи з часу порушення провадження у справі неодноразово відкладався (ухвали від 05.02.2013р. 25.02.2013, 12.03.2013р., а.с.43, 74-75, 98-99), чим учасникам судового процесу забезпечувалась можливість подати або надіслати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів, наявні заперечення обґрунтувати документально з посиланням на конкретні норми закону, тим більше, що свої пояснення учасники виклали в письмових відзивах на позовну заяву, суд відхиляє клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вважає, що відповідач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2010р. позивачем відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію в Житомирській області, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007р. №55, з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 25 лютого 2010р., видано відповідачу припис за №29/4 (а.с.16). В приписі, зокрема, зазначено, що відповідачу на підставі ст.ст.44, 49 Водного кодексу України слід проводити забір води з підземних горизонтів за наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до вищевказаних норм та згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Житомирській області від 15.11.2010р. №133-В позивачем проведена планова перевірка виконання припису від 26.02.2010р. №29/4 Хомутецьким комунальним підприємством "Джерельце" стосовно забору підземних вод.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.11.2010р., який підписаний, зокрема, керівником Хомутецького КП "Джерельце" без будь-яких зауважень (а.с.14).

В акті перевірки зазначено, що з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, проведеної 25.02.2010р. Хомутецькому КП "Джерельце" було надано припис №29/4 від 26.02.2010р. та зобов'язано суб'єкта господарювання до 25.06.2010р. отримати ліцензію на користування ділянки надр з метою видобування підземної води; постійно забір води з підземних горизонтів проводити за наявності дозволу на спеціальне водокористування, щорічно до 20 січня здійснювати звітність по формі 7-ГР (підземна вода), однак припис відповідачем не виконано, ліцензію та дозвіл на спецводокористування не отримано.

В акті зазначено, що на час перевірки проводиться забір води з однієї артезіанської свердловини №1, яка знаходиться на території с.Хомутець, Брулилівського району за відсутності дозволу на спеціальне водокористування. Журнал первинного обліку забраної води не представлений. Відповідно даних бухгалтерського обліку Хомутецьким КП "Джерельце" кількість забраної підземної води в період з 20.03.2010р. по 16.04.2010р. становить 932 куб.м. та в період з 25.05.2010р. по 01.11.2010р. становить 2090 куб.м.

16.11.2010р. Державною екологічною інспекцією в Житомирській області винесено постанову про застосування до керівіника Хомутецького КП "Джерельце" Захарченка В.В. адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн. (а.с.10). Адміністративний штраф було сплачено в повному обсязі Захарченком В.В. 30.11.2010р., що підтверджується квитанцією про оплату (а.с.17).

Отже, за результатами даної перевірки встановлено, що відповідачем в період з 20.03.2010р. по 16.04.2010р. та з 25.05.2010р. по 01.11.2010р. здійснювався забір підземних прісних вод з артезіанської свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами.

На підставі акту від 16.11.2010р. спеціалістами Державної екологічної інспекції у Житомирській області було здійснено розрахунок завданих збитків внаслідок самовільного використання води в період з 20.03.2010р. по 16.04.2010р. та з 25.05.2010р. по 01.11.2010р. Розрахунок здійснено за формулою (Зс.в.= W х Тар. х 100) на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства по охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 (далі - Методика №389).

Загальний розмір збитків, завданих відповідачем державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів, за розрахунками Державної екологічної інспекції у Житомирській області складає 105705,55грн.

Позивачем на адресу відповідача направлена претензія №208-47/4 про відшкодування заподіяних державі збитків, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.19).

Оцінивши наявні докази господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу, земельним, водним, лісовим кодексом та іншим спеціальним законодавством.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст.46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Приписами ст.48 Водного кодексу України передбачено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно зі ст.49 вищевказаного Кодексу спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Дозвіл на спеціальне водокористування є офіційним документом, який видається суб'єкту господарювання на певний період і засвідчує його право на використання води у межах затверджених лімітів.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Таким чином, право на спеціальне водокористування виникає з моменту отримання такого дозволу.

Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №321 від 13 березня 2002 року, встановлено, що дозволи на використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, видаються територіальними органами Мінекоресурсів за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді. Такого дозволу за період з березня 2010 року по листопад 2010р. у відповідача не було, що вбачається з припису держінспектора з ОНПС Житомирської області від 26.02.2010р. №29/4 та акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 16.11.2010р. (а.с.14; 16, 174).

Судом встановлено, що відповідач здійснює спеціальне водокористування, яке передбачає наявність спеціального дозволу.

Факт використання 3022 куб. метрів підземних вод в період з 20.03.2010р. по 16.04.2010р. - 932 куб.м. та в період з 25.05.2010р. по 01.11.2010р. - 2090 куб.м. підтверджується довідкою відповідача, підписаною керівником та головним бухгалтером підприємства (а.с.18).

Відповідач не спростував посилання позивача, що в період проведення перевірки у Комунального підприємства "Джерельце" дозволу на спеціальне водокористування не було. Ухвалою від 12.03.2011р. суд вимагав від відповідача надати дозвільні документи на спецводокористування в період з 20.03-16.04.2010 року, з 25.05.2010р. по 01.11.2010р. Однак відповідач таких документів не надав.

Відповідачем надано листи зі зверненням Хомутецького КП "Джерельце" до начальника ДЕІ в Житомирській області з проханням продовжити термін дії дозволу на спецводокористування, виданого 20.10.2006р. за №14 строком на 10 років (а.с.117), однак належних та допустимих доказів про направлення листів не надано. Разом з тим, позивачем надано лист Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області від 21.03.2013р., в якому останній повідомляє, що Хомутецьке КП "Джерельце" не зверталось до управління за отриманням дозволу на спецводокористування (а.с.174).

Дозволу на спеціальне водокористування з артезіанської свердловини №1 станом на момент прийняття рішення у даній справі відповідачем до суду не представлено.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Приписами ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Судом встановлено, що відповідачем здійснено спеціальне водокористування без наявності відповідного дозволу, чим порушені вимоги статей 44, 49 Водного кодексу, а також ст.40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", що підтверджується актом перевірки виконання водоохоронного законодавства, постановою про накладення штрафу на посадову особу, приписом про усунення правопорушення, розрахунком розміру заподіяної шкоди, довідкою відповідача про забір води.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена прокурором до стягнення сума збитків, заподіяних відповідачем державі самовільним водокористуванням, розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 року та зареєстрованої Міністерством юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (далі - Методика №389) та складає 105705,55грн.

Однак, суд вважає, що вказана Методика №389 не поширюється на спірні правовідносини з огляду на наступне:

Методика №389 набрала чинності з 25.08.2009р. та діяла до 07.08.2011р. Наказом, яким було її затверджено, був визнаний таким, що втратив чинність наказ Мінекобезпеки України від 18.05.1995р. №37 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів".

Так, п. 9.1 Методики №389 встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування ( к р і м прісних підземних вод г л и б и н о ю б і л ь ш е 2 0 м) здійснюється за формулою: 3 сам = 100 *W * Тар,

де, W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3.

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, Методикою №389 п е р е д б а ч е н о в и н я т о к для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20м.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зокрема з технічної характеристики свердловини, відповідач користується чотирма артезіанськими свердловинами, глибина яких перевищує 20 м, а саме: свердловиною №1 глибиною 110м, потужністю -15 м3/год; свердловиною №2 глибиною 120м, потужністю -15 м3/год; свердловиною №3 глибиною 100м, потужністю -2,7 м3/год; свердловиною в с.Краковщина глибиною 120 м, потужністю -18м3/год. (а.с.150-155).

Таким чином, забір води Комунальне підприємство "Хомутецьке" проводило з артезіанських свердловин глибиною п о н а д 2 0 м.

У даній справі для розрахунку розміру збитків підлягає застосуванню Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству №290 від 29.12.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332, (далі - Методика №290), оскільки відповідачем без отримання спеціального дозволу було здійснено забір підземної прісної води з артезіанської свердловини глибиною більше 20 метрів, а Методика №290 не передбачає винятку для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків.

Методика №290 була чинна в момент проведення перевірки та нарахування збитків. Пунктами 1.1.-1.3. Методики №290 передбачено, що ця Методика розроблена відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статті 111 Водного кодексу України та Положення про здійснення органами Держводгоспу України контролю за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів, затвердженого наказом Держводгоспу України від 29 січня 2001 р. N 20 і зареєстрованого в Мін'юсті України 9 лютого 2001 р. за N 124/5315. Методика встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства. Методика є о б о в 'я з к о в о ю для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і м о ж е з а с т о с о в у в а т и с я спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з п и т а н ь е к о л о г і ї т а п р и р о д н и х р е с у р с і в , його органами на місцях та і н ш и м и д е р ж а в н и м и о р г а н а м и відповідно до законодавства.

З огляду на вказане, Методика №290 підлягала застосуванню позивачем під час здійснення розрахунку збитків.

Пунктом 6 Методики №290 встановлено розрахунок розмірів відшкодування збитків, зокрема, при самовільному водокористуванні, здійснюється за формулою: 3 с.в. = W х Тар х 5,

де, W - об'єм води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи неумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти;

Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів;

5-коєфіцієнт.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір заподіяних відповідачем державі збитків складає 5285,28грн., з яких:

- 1483,31грн. (за період 20.03.2010р. до 16.04.2010р. згідно довідки відповідача піднято води 932 м3 х (0,2212 х 1,439) х 5 (коефіцієнт згідно Методики №290));

- 3801,97грн. (за період з 25.05.2010р. по 01.11.2010р. згідно довідки відповідача піднято води 2090 м3 х (0,2212 х 1,439 х 1,143) х 5 (коефіцієнт згідно Методики №290)).

Суд звертає увагу на те, що Методика №290, на відміну від Методики №389, на застосуванні якої наполягає позивач, не містить винятків для застосування відповідної формули розрахунку розміру збитків в залежності від глибини залягання прісних підземних вод чи від інших обставин, тому застосовується судом як належна.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 5285,28грн. В решті позову, в частині стягнення 100420,27грн. (105705,55грн. - 5285,28грн.) суд відмовляє за необґрунтованістю.

Заперечення відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та спростовуються вищевикладеним, також судом приймає до уваги, що відповідач у запереченнях на позов посилається на нормативні акти, які на момент виникнення спірних правовідносин (перевірку проведено 16.11.2010р.) не були чинними.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати збитків не надав, доводів позивача та прокурора не спростував, дозвільних документів на спецводокористування на момент здійснення перевірки та нарахування збитків не представив.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню частково на суму 5285,28грн. Позовні вимоги в частині стягнення 100420,27грн. збитків необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав прокурора звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 8285 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" (12630, Житомирська область, Брусилівський район, с.Хомутець, вул.Центральна, 16, код 33071822) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області (10014, м.Житомир, вул.Черняхівського, 12-А, код 38035679) 5285,28грн.,

які перерахувати до Державного бюджету України (1585,58грн.), бюджету Житомирської обласної ради (1057,06грн.), бюджету Хомутецької сільської ради Брусилівського району (2642,64грн.), зарахувавши кошти на аналітичний рахунок 33116331700108, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Житомирській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.

3. Стягнути з Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" (12630, Житомирська область, Брусилівський район, с.Хомутець, вул.Центральна, 16, код 33071822)

- в дохід Державного бюджету України 1720,50грн. судового збору.

3. В позові відмовити в частині стягнення 100420,27грн. збитків.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати 4прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек.з повід.);

3 - третій особі (рек.з повід.);

4 - прок.