Постанова

від 20.05.2013 по справі 18/906/56/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2013 р. Справа № 18/906/56/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері на рішення господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 року у справі №18/906/56/13-г

за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області

до Хомутецького комунального підприємства «Джерельце»

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Хомутецької сільської ради

про стягнення 105705,55 грн.

за участю представників сторін:

прокурора - Криворучка А.О.;

позивача - не з'явився;

відповідача - Бідюка В.А., Тітова С.О.;

третьої особи - Задніпрянець С.М.;

ВСТАНОВИВ:

Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області звернувся до господарського суду з позовом до Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" про стягнення заподіяної державі шкоди в сумі 105705,55 грн..

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 року (суддя Соловей Л.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Хомутецького комунального підприємства "Джерельце" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області 5285,28 грн., які вирішено перерахувати до Державного бюджету України (1585,58 грн.), бюджету Житомирської обласної ради (1057,06 грн.), бюджету Хомутецької сільської ради Брусилівського району (2642,64 грн.), зарахувавши кошти на аналітичний рахунок 33116331700108, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Житомирській області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. В позові в частині стягнення 100420,27 грн. збитків - відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що до спірних правовідносин не підлягала застосуванню Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (далі Методика № 389), оскільки вона передбачає виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20 м.. Судом встановлено, що відповідач здійснював забір води без дозволу на спеціальне водокористування з артезіанської свердловини №1, глибиною більше, а ніж 20 м.. Тому, до спірних правовідносин судом застосовано Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджену наказом Державного комітету України по водному господарству №290 від 29.12.2001 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 року за № 44/6332 (далі Методика № 290), на підставі якої й проведено розрахунок заподіяних збитків в сумі 5285,28 грн..

Прокурор з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю. У обґрунтування апеляційної скарги вказує на неможливість застосування до спірних правовідносин Методики № 290, оскільки така Методика є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, хоча й може застосовуватись спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідач, третя особа на стороні відповідача надали відзиви на апеляційну скаргу в яких просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 року слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Апеляційним судом встановлено, що 16.11.2010 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області було проведено планову перевірку виконання припису дотримання вимог природоохоронного законодавства Хомутецьким комунальним підприємством "Джерельце", за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, зокрема, виявлено використання води з однієї артезіанської свердловини №1, яка знаходиться на території с. Хомутець, Брусилівського району за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

За змістом довідки Хомутецького КП "Джерельце" кількість забраної підземної води в період з 20.03.2010 року по 16.04.2010 року становить 932 куб.м. та в період з 25.05.2010 року по 01.11.2010 року становить 2090 куб.м..

Виходячи з вимог статей 44, 49 ВК України та положень Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 321 від 13.03.2002р. (надалі - Положення), обов'язок отримання дозволу на здійснення спеціального водокористування покладено відповідно до положень чинного законодавства на кожну юридичну чи фізичну особу, яка здійснює таке водокористування.

Апеляційним судом встановлено, що дозвіл на спеціальне водокористування № 14 від 10.02.2006 року діяв лише до 20.02.2010 року, а тому є доведеним факт незаконного забору води з артезіанської свердловини відповідачем за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

За наслідками виявленого порушення посадову особу Хомутецького КП "Джерельце" було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Як слідує із наданого позивачем розрахунку, проведеного на підставі Методики № 389 , загальна сума збитків за самовільний забір води за розрахунками Державної екологічної інспекції у Житомирській області складає 105705,55грн..

Проте, пунктами 1.2, 9.1 Методики № 389, в редакції, що діяла станом на день виявлення порушення встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до: забруднення водних об'єктів , у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; та обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування . Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування ( крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м. ), здійснюється за формулою З сам = 100 х W х Тар, (23) ( W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м.; Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення).

На підставі викладеного та з урахуванням правової позиції ВГСУ (справа №15/017-10 від 07.12.2010 року) колегія суддів дійшла висновку про те, що обов'язковими передумовами для застосування позивачем Методики № 389, в редакції, що діяла на час виявлення правопорушення, при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

Методикою № 389 у вказаній редакції також передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20 м..

Згідно з п.4.1 Методики № 389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого - гідрологічних вишукувань.

Колегією суддів апеляційного господарського суду з наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі з акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не встановлено факту забруднення підприємством підземних вод внаслідок самовільного водокористування.

Як слідує із дозволу на спеціальне водокористування, виданого 20.02.2006 року для КП "Джерельце", що був дійсним до 20.02.2010 року, глибина кожної із чотирьох свердловин, що використовувались відповідачем становить 100-120 м., тобто перевищує встановлене в Методиці №389 максимальне обмеження глибини свердловини, як умову її застосування для розрахунку збитків за формулою, визначеною п. 9.1 цієї ж Методики.

Отже, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин Методики №389.

При цьому, вірним є висновок місцевого суду про необхідність застосування до спірних правовідносин Методики №290, яка встановлює єдиний порядок розрахунків відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог водного законодавства, й яка не передбачає винятку для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних забором підземної прісної води з артезіанської свердловини глибиною більше 20 метрів.

Суд апеляційної інстанції погоджується із проведеним місцевим господарським судом на підставі Методики №290 розрахунком заподіяних державі збитків в сумі 5285,28 грн., з яких : 1483,31 грн. (за період 20.03.2010 року до 16.04.2010 року згідно довідки відповідача піднято води 932 м3 х (0,2212 х 1,439) х 5 (коефіцієнт згідно Методики №290)); 3801,97грн. (за період з 25.05.2010 року по 01.11.2010 року згідно довідки відповідача піднято води 2090 м3 х (0,2212 х 1,439 х 1,143) х 5 (коефіцієнт згідно Методики №290)).

Суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги доводи апелянта про обов'язковість Методики № 290 для використання органами Держводгоспу України і необов'язковість її для застосування спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства, оскільки відповідно до п. 1.3. Методики № 290 її застосування залежності від умов заподіяння шкоди та обставин справи допускається й органами Державної екологічної інспекції України. За умови неможливості визначення розміру шкоди на підставі Методики № 389, до спірних правовідносин застосуванню підлягала Методика № 290, що також кореспондується із правовою позицією, викледеною в постановах ВГСУ від 18.10.2011 року № 12/2266 та від 03.10.2012 року № 12/1404.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 р. у справі №18/906/56/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №18/906/56/13-г повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.