Рішення

від 27.03.2013 по справі 910/2564/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2564/13 27.03.13

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВП "Агротехнологія" до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" провнесення змін до договору

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Іванів Н.В. - представник за довіреністю № 1 від 02.01.2013; від відповідача: Єремов М.С.- представник за довіреністю № 14/20-10-13 від 14.01.2013

В судовому засіданні 27.03.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП "Агротехнологія" до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" про внесення змін до договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором фінансового лізингу № 1-08-559бфл/386 від 08.10.2008 та не передав у користування позивача майно відповідно до встановлених договором специфікацій на загальну суму 73 392 грн. Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України позивач просить внести зміни до договору, а саме зменшити суму предмету лізингу на суму 73 392 грн. та внести зміни у графік сплати лізингових платежів з урахуванням зменшення вартості предмета лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/2564/13 та призначено розгляд справи на 06.03.2013.

У судове засідання 06.03.13 представник позивача не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Телеграмою від 05.03.13 повідомив суд про неможливість явки представника в судове засідання, просив відкласти розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання 06.03.2013 з'явився, через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позов, в якому зазначає, що відповідно до тристороннього акту приймання-передачі майна № 1 від 12.08.09 предмет лізингу було передано позивачу у справному та комплектному стані. Всі претензії щодо комплектності предмета лізингу відповідно до умов договору лізингу позивач має заявляти до заводу-виготовлювача (постачальника за договором лізингу). Крім того, відповідач зазначає, що позивач не звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін до договору, чим порушив процедуру внесення змін до договору.

Керуючись ст.ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача та враховуючи його клопотання, суд відклав розгляд справи на 27.03.13

У судове засідання 27.03.13 представники сторін з'явились, представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - постачальника за договором лізингу. Представник відповідача проти вказаного клопотання заперечував. Суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання, оскільки позивач жодним чином не обґрунтував, яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов'язки особи, яку він просить залучити до участі у справі.

Крім того, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить внести зміни також до додатку № 2.1 договору «Графік сплати платежів».

Суд прийняв вказану заяву позивача до розгляду.

Представники сторін надали пояснення по суті спору, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

08 жовтня 2008 року між ВАТ «НАК «Украгролізинг» (лізингодавець) та ТОВ «СВП «Агро технологія» (лізингоогдержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 1-08-559бфл/386, згідно умов якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Предметом лізингу за даним Договором є зернозбиральні комбайни «Дон-Лан «Вектор» у кількості 2 одиниці.

Відповідно до п.2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору «Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу». Передача предмету лізингу здійснюється на умовах EXW згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

Згідно з п. 2.6 договору лізингодавець звільняється від обов'язків та відповідальності щодо гарантійних зобов'язань постачальника та якості предмета лізингу.

Розрахунки по видатках, позовах і компенсаціях, пов'язаних із гарантіями та якістю предмета лізингу, проводяться безпосередньо між лізингоодержувачем і постачальником (п.2.7 договору).

Умовами договору (п. 3.3.1 та 3.3.2) встановлено право лізиногодержувача відмовитися від прийняття Предмета лізингу, який не відповідає умовам Договору технічним умовам Виробника, за умови письмового повідомлення Лізингодавця. Причи відмови повинні бути підтверджені відповідним актом комісії з обов'язковою участю в г представника Держтехнагляду, а також пред'являти Постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору постав Предмета лізингу, зокрема, щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів гарантійний період тощо. Однак Лізингоодержувач не має права припиняти дію договору поставки між Лізингодавцем і Постачальником або змінювати його умови.

Відповідно до п. 3.4. Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти Предмет лізингу, при цьому при прибутті до постачальника провести огляд Предмету лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію Предмету лізингу протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити Лізингодавця про відмову у прийнятті Предмету лізингу. Якщо Лізингоодержувач при підписанні тристороннього акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2-х робочих днів не заявив про це Лізингодавцю, вважається, що приймання Предмету лізин відбулося без зауважень.

Відповідно до п.8.1 договору останній набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Згідно з п.9.10 договору всі зміни до цього договору здійснюються у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору або обміну листами.

24 липня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1/417 до договору фінансового лізингу № 1-08-559бфл/386, згідно якої були внесені зміни до пунктів 4.3, 10 договору та викладено у новій редакції додатки до договору № 1 та № 2.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Укладений між сторонами договір лізингу № 1-08-559бфл/386 за своїм змістом є договором непрямого лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодерувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

Таким чином, з урахуванням умов п. 3.21. договору, позивач як лізингоодержувач має право заявляти претензії щодо якості та комплектності предмету лізингу до продавця (постачальника) за договором лізингу, яким в даному випадку є ТОВ СУРВП «Дон-Лан», що вбачається з Додатку № 1 до договору.

Крім того, відповідно до п.2.6 та 2.7 договору лізингу лізингодавець звільняється від відповідальності щодо гарантійних зобов'язань Постачальника та предмета лізингу. Розрахунки по видатках, позовах і компенсаціях, пов'язаних із гарантіями та якістю предмета лізингу, проводяться безпосередньо між Лізингоодержувачем та Продавцем, а пунктами 3.3.1. та 3.3.2 договору передбачено право Лізингоодержувач відмовитись від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору та технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення Лізингодавця. Причини відмови повинні бути підтверджені відповідним актом комісії з обов'язковою участю в ній представника Держтехнагляду; пред'явити постачальнику всі права та вимоги, що випливають з договору поставки предмета лізингу, зокрема, щодо його якості та комплектності, строків передачі, ремонтів у гарантійний період.

Порядок прийняття предмета лізингу позивачем встановлено в п. 3.4.1 договору, відповідно до якого Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу, при цьому при прибутті до постачальника провести огляд предмету лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмету лізингу, протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити лізингодавця про відмову у прийнятті предмету лізингу. Якщо лізингоодержувач при підписанні тристороннього акту не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2-х робочих днів не заявив про це лізингодавцю, вважається, що приймання предмету лізингу відбулось без зауважень.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, тристоронній акт приймання-передачі предмета лізингу № 1 від 12.08.2009р. було підписано позивачем без зауважень та у встановлені строки, відповідно до умов договору, Лізингоодержувач від договору не відмовлявся, про наявність недоліків відповідачу не заявляв, а отже предмет лізингу був отриманий Позивачем без зауважень.

Таким чином позивачем не доведено та матеріалами справи спростовуються твердження позивача про істотне порушення договору лізингу відповідачем, що, на думку позивача, є підставою для внесення змін до договору лізингу.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Суд зазначає, що чинне законодавство надає право сторонам у випадку недосягнення згоди щодо зміни чи розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ст.188 ГК України).

Судом зазначає, що позивач жодного разу не звертався до відповідача з відповідною пропозицією внести зміни до договору лізингу. Проте судом враховано, позицію ВСУ, відповідно до якої недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 ГК України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору (див. постанову Верховного Суду України від 17.06.2008 № 8/32пд).

Виходячи з положення ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід зауважити, що відповідно до змісту договору та зазначених норм законодавства, відмова від прийняття пропозиції щодо внесення змін, чи доповнень не є порушенням умов договору, оскільки прийняття пропозиції, чи відмова від неї є правом сторони, а не обов'язком за договором. В судових засіданнях відповідач висловив свою незгоду з внесенням запропонованих позивачем змін до договору лізингу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не було надано суду належного обґрунтування та підтвердження того, в чому саме полягає порушення прав та законних інтересів останнього, з боку відповідача.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку передбаченому ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не було надано суду належного обґрунтування та підтвердження того, що існують обставини, з якими закон пов'язує можливість внесення змін до договору без згоди сторін, за рішенням суду.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.03.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.