Постанова

від 26.03.2013 по справі 5017/2708/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 5017/2708/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Філінюка І.Г., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 59 від 28.01.2013р.)

при секретарі: Станковій І.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Писанчин М.М., довіреність № б/н від 01.01.2013р.;

від відповідача - Овсянніков С.С., довіреність № 16/07-12 від 16.02.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод"

на рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2012р.

по справі № 5017/2708/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства „Ізмаїльський виноробний завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод"

про стягнення 348 762,64 грн.

Відповідно до ст.ст.4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.02.2013р. було оголошено відкладення розгляду справи до 12.03.2013р., в судовому засіданні 12.03.2013р. оголошено відкладення до 26.03.2013р.

Встановила:

У вересні 2012 року Приватне акціонерне товариство „Ізмаїльський виноробний завод" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод" в сумі 348 762,64 грн. та судового збору у сумі 6 975,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням з боку відповідача умов договору поставки №16/ПА/16-12 від 11.04.2012р. укладеного між сторонами.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.11.2012р. (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ „Котовський винзавод" на користь ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" 348 762,64 грн. боргу та 6 975,30 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача боргу перед позивачем, який підлягає стягненню на підставі ст.ст. 525,712 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в повному обсязі та залишити позов без розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення господарського суду винесено із порушенням норм процесуального права, а саме ст. 15 ГПК України.

На думку апелянта, позивач повинен був звернутися з позовом до Дніпропетровської філії „Партнер" ТОВ „Котовський винзавод" в господарський суд Дніпропетровської області.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Відповідачем заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи про визнання договору недійсним. Судова колегія відхилила зазначене клопотання, оскільки правовою підставою для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи, а доказів з цього приводу стороною не надано. Відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з обмеженістю строків розгляду справи. Судовою колегією залучено до справи Положення про філію ТОВ „Котовський винзавод".

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2012р. між Філією ПАТ „Ізмаїльський виноробний завод" (продавець) та Дніпропетровською філією „Партнер" ТОВ „Котовський винзавод" (покупець) був укладений договір поставки № 16/ПА/16-12, за умовами якого продавець передає покупцю у власність алкогольні напої (далі - товар), відповідно до замовлення та товарно-транспортної накладної, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, викладених у договорі. У випадку зміни вартості товару сторони укладають відповідну додаткову угоду. Асортимент і вартість постачаємого по договору товару вказано у додатку №1 до договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що товар постачаємий по договору, повинен відповідати сертифікату якості виробника, іншим вимогами, що пред'являються до даного товару по якості в країні виробника.

Згідно положень пункту 3.1. договору визначено, що товар повинен бути поставлений на умовах DDU (склад покупця) (у відповідності з правилами „ІНКОТЕРМС" в редакції 2000р.).

Відповідно до пункту 3.2. договору визначено, що після узгодження замовлення, продавець забезпечує наявність товару у себе на складі та можливість його поставки протягом 3-х робочих днів з моменту направлення і узгодження замовлення.

Умовами п. 4. договору визначено, що ціна товару встановлюється в гривнях та включає вартість тари і пакування. Продавець здійснює відвантаження по цінам, вказаних в додатку №1 договору. Загальна сума договору складається із сукупності вартості товару, постачаємого по договору.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що платежі у відповідності до договору повинні здійснюватись протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару.

Положеннями пункту 10.1. договору визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків по договору, винна сторона повинна компенсувати другій стороні договору усі збитки, яки були спричинені невиконанням або неналежним виконанням.

Пунктом 15.1. договору визначено, що договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки позивачу поставив відповідачу алкогольну продукцію на суму 435 804,11 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи (а.с. 13-18).

Відповідачем на виконання своїх зобов'язань по договору поставки було здійснено лише частковий платіж у розмірі 87 041,47 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 348 762,64 грн.

Відповідно до положень ст.193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно становляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Несплатою позивачу суми заборгованості за товар відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 ЦК України. Тому суд вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми вказаної заборгованості.

Відносно доводів апеляційної скарги судова колегія звертає увагу на таке.

Відповідно до ст. 13 ГПК України усі справи, підвідомчі господарським судам, розглядають у першій інстанції місцеві господарські суди (господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя).

Компетенція зазначених судів щодо розгляду справ розмежовується за предметними та територіальними ознаками.

Відповідно статті 15 даного Кодексу, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. Згідно ч.4 ст.15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин 1-3 цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

У відповідності до ч. 4 ст. 28 ГПК України, повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.

Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Відповідно ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

У випадку, якщо відособленим структурним підрозділом, створеним юридичними особами, надане право здійснювати в господарському суді повноваження сторони в справі, такі структурні підрозділи мають право від імені юридичної особи бути позивачами і відповідачами в суді, господарському і третейському суді.

З матеріалів справи вбачається (Положення про філію ТОВ „Котовський винзавод"), що він наділений правом здійснювати в господарському суді повноваження сторони в справі, але зазначені обставини стали відомими після порушення провадження у справі з дотриманням вимог ст.15 ГПК України.

Відповідно до частині 3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути нам розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Відповідно до пункту 6 частині 3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав щодо зміни або скасування оскаржуваного рішення, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 85,99,101, 103 п.1, 105 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Котовський винзавод" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 07.11.2012р. по справі № 5017/2708/2012 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 01.04.2013р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя І.Г. Філінюк

\Суддя А.І. Ярош