Постанова

від 27.03.2013 по справі 5011-58/14441-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р. Справа№ 5011-58/14441-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Разіної Т.І.

за участю представників:

від позивача - Хлєбніков С.Г. (довіреність від 01.08.2012 б/н);

від відповідача - Паньшина О.П. (довіреність від 20.03.2013 №25/1-Д);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Егоїст"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2013

у справі № 5011-58/14441-2012 (суддя: Блажівська О.Є.)

за позовом Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Егоїст"

про стягнення заборгованості 20 080,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 5011-58/14441-2012 задоволено повністю позовні вимоги Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Егоїст" (далі за текстом - ТОВ "Егоїст") на користь Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав" основний борг у розмірі 16983,00 грн., пеню у розмірі 511,40 грн., 3% річних у розмірі 2586,03 грн., судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Егоїст" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 07.02.2013, в якій просить суд скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 5011-58/14441-2012, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав" до ТОВ "Егоїст" про стягнення заборгованості 20 080,43 грн. в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 апеляційну скаргу ТОВ "Егоїст" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 12.03.2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2013 у справі № 5011-58/14441-2012 відкладено розгляд даної справи на 27.03.2013.

15.03.2013 через відділ документального забезпечення документів Київського апеляційного господарського суду від представника Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав" надійшло пояснення щодо повноважень позивача.

27.03.2013 через відділ документального забезпечення документів Київського апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Егоїст" надійшло клопотання з долученням до матеріалів справи нового доказу - договору суборенди від 01.11.2011 № 11.

За розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шипка В.В. від 27.03.2013, у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. у відпустці, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., здійснено зміну складу колегії щодо розгляду справи № 5011-58/14441-2012 та дану справу розглянуто у складі суду: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Гарник Л.Л., Разіна Т.І.

Представник Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав" в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.03.2013 надав свої пояснення, якими не визнав апеляційну скаргу, та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 5011-58/14441-2012 - без змін.

Представник ТОВ "Егоїст" в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.03.2013 надав свої пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу, та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 5011-58/14441-2012 скасувати.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що задовольнивши позовні вимоги Приватної організації „Українська ліга авторських і суміжних прав", суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме, ст.ст. 509,1107 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.10.2011 між Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав"(далі за текстом -УЛАСП) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Егоїст" (далі - користувач, відповідач, апелянт) було укладено договір № КБР-17/10/11 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до розділу 1 "Преамбула" УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати дозвіл на використання об'єктів авторського права та здійснювати збір винагороди (роялті) за використання об'єктів суміжних прав способом публічного виконання, у тому числі на підставі Свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за № 19/2011 від 24.01.2011 та Договору доручення № ЛУ-01/20/11 від 20.01.2011.

У Преамбулі Договору зазначено, що сторони погоджуються, що укладають даний договір з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання об'єктів авторського права та суміжних прав, а також отримання дозволу (невиключної ліцензії) на використання об'єктів авторського права, що сприятиме поліпшенню захисту об'єктів авторського та суміжного права на території України, а також полегшеннню організації виплат роялті суб'єктам авторського та суміжного права.

Згідно п. 2.1. договору користувач здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі разом - твори), а УЛАСП надає користувачу, на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП відповідно до даного договору та закону.

Користувач, у відповідності до п. 2.3 договору, зобов'язується перераховувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору, не пізніше за 5 днів до початку місяця за який здійснюється платіж, після чого надати УЛАСП Акт про виплату роялті згідно з п.2.5. даного Договору.

У разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.9 договору у разі невиконання умов договору Користувачем, УЛАСП залишає за собою право звернутися до суду з позовом про примусове стягнення роялті, пені, надання звітів, іншої документації зазначеної в даному договорі та сплати штрафу.

Пунктом 3.3. договору визначено, що користувач зобов'язується протягом п'яти днів повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до цього договору. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01 жовтня 2012, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору у випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п.4.1. дати припинення дії Договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. Таке повідомолення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа. Таких доказів сторонами суду не надано, тому суд першої інстанції вірно встановив, що дію Договору продовжено на той самий строк і на тих же умовах.

Згідно п. 4.4. договору він є підставою для здійснення розрахунків. Розрахунки здійснюються з формулюванням: "Виплата винагороди (роялті) за (календарний місяць) згідно договору № (номер договору) від (дата підписання договору). Без ПДВ".

Додатком №1 від 01.10.2011 до договору сторони погодили перелік закладів, в яких користувач здійснює публічне виконання творів: РК Єгоїст ТОВ "Егоїст", вул. Горлівська, 124/140.

Відповідно до п. 1 додатку №2 від 01.10.2011 до договору сторонами погоджено наступний розмір щомісячної винагороди (роялті) за публічне виконання творів: 1.1 Розмір щомісячної винагороди складає у період з 01.10.2011 по 31.12.2011 1000,00 грн., у період з 01.01.2012 по 31.09.2012 1500,00 грн.

Загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору і до 31.12.2011 становить 1000,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов договору, Загальна сума щомісячної винагороди з 01.01.2012 становить 1500,00 грн. Зазначена сума щомісячно, від зазначеної дати, перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок УЛАСП відповідно до умов Договору і Додатків до нього. (п. 1.2, п. 1.3 додатку №2 від 01.10.2011 до договору).

За пунктом 2 Додатку № 2 до Договору сторонами погоджено, що виплата винагород проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.)

За пунктом 3 Додатку № 2 до Договору Користувач використовує у своїй комерційній діяльності фонограми музичних творів, що є популярними на сьогоднішній день і які постійно сповіщуються в ефірі всеукраїнських мережевих радіостанцій; Користувач не має економічної можливості залучати своїх співробітників до складання відповідного звіту згіно з цим Договором; сторонами погоджено, що УЛАСП буде розподіляти отриману від Користувача винагороду (роялті) у відповідності до звітів мережевих українських радіостанцій про публічне сповіщення ними фонограм музичних творів за звітний період (календарний квартал). При цьому буде вважатися, що Користувач виконав свої зобов'язання згідно з п.2.4 даного Договору і не зобов'язаний надавати УЛАСП відповідний звіт.

Вказані умови Договору спростовують доводи апелянта щодо ненадання ним звітів за п.2.4 Договору.

Апелянт наполягає на тому, що у заявлений період не здійснював публічного виконання фонограм у відповідних закладах за цим Договором. т Проте, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача у відповідності до положень п. 3.3. договору про припинення публічного виконання фонограм в закладах користувача.

Лист Відповідача від 10.10.2012, не може бути доказом своєчасного повідомлення Позивача про настання відповідних обставин відповідно до п. 3.3 Договору, по-перше, із врахуванням дати цього листа (несвоєчасне повідомлення), по-друге, із врахуванням відсутності доказів направлення цього листа Позивачеві.

У зв'язку з зазначеним господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач зобов'язаний був сплачувати винагороду, яка узгоджена сторонами у Додатку №2 до договору, за весь період і у повному обсязі, як це і встановлено сторонами за п.3.3 Договору, яким передбачено, що Користувач зобов'язується протягом п'яти днів повідомити УЛАСП про припинення публічного виконання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до цього договору. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період.

В порушення умов договору відповідач не здійснив у повному обсязі виплату винагороди за заявлений період.

Згідно розрахунку позивача, за період з 01.11.2011 по 30.10.2012 сума боргу відповідача перед позивачем складає 17000,00 грн. (з врахуванням індексу інфляції), що відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 625 ЦК України.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем нарахована пеня за період з 01.11.2011-22.03.2012 в сумі 1032,34 грн. та пеня за період з 23.03.2012-31.10.2012 в сумі 1553,69 грн., що всього складає 2586,03 грн. (що відповідає вимогам законодавства та умовам Договору).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В даному випадку "інше" встановлено Договором. Так, відповідно до п. 2.6 договору у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

Так, виходячи зі змісту зазначених норм законодавства, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконане. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте, законом або договором можуть бути передбачені інші умови, інший порядок нарахування , як в даному випадку, а саме: УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України сторонам договору надана можливість нараховувати пеню не тільки протягом шести місяців з дня прострочення зобов'язання, а й протягом більшого («за весь час прострочки») або меншого терміну - відповідно до умов, що погоджуються сторонами договору.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення пені в сумі 2586,03 грн. є обґрунтованою, отже, суд першої інстанції правомірно її задовольнив.

Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, то відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих на суму боргу, є правомірною та складає 511,40 грн. за період з 01.11.2011 по 31.10.2012.

Отже, судова колегія Київського апеляційного господарського суду констатує, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної сплати винагороди (роялті) у період з 01.11.2011 по 30.10.2012 доведено позивачем належними і допустимими доказами та не спростовано відповідачем, у зв'язку з цим, висновки суду першої інстанції в цій частині є цілком законними і обгрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, всупереч вимог вказаної норми закону, Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 28.01.2013 у справі № 5011-58/14441-2012 є законним і обґрунтованим, та таким, що підлягає залишенню без змін.

Керуючись, ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Егоїст" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2013 у справі № 5011-58/14441-2012 - без змін.

2. Справу № 5011-58/14441-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений 29.03.2013

Головуючий суддя Доманська М.Л.

Судді Гарник Л.Л.

Разіна Т.І.