Постанова

від 25.03.2013 по справі 812/1726/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2013 року Справа № 812/1726/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Твердохліба Р.С..,

при секретарі: Андріасяні Е.А.,

за участю представників

позивача: не прибув,

відповідача: Кошаков Д.В. (довіреність від 27.03.2012 № 430-10-09),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «МАВР» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2012 року № 0000422301 та № 0000432301, -

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «МАВР» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, у якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 0000422301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61962,00 грн. та № 0000432301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 65061,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що на підставі направлень від 26 жовтня 2012 року № 135-22-4795 та 136-22-4796, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а також наказу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 25 жовтня 2012 року № 635 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року за результатами якої складено акт від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мавр» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року».

На підставі висновків акта від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року № 0000422301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61962,00 грн. та № 0000432301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 65061,00 грн.

Висновки зазначеного акта ґрунтуються на припущеннях податкового органу, є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчинення господарських операцій. Позивачем надано до перевірки всі первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем було віднесено до складу податкового кредиту за травень, червень та липень 2012 року суми податку на додану вартість по операціях по придбанню підрядних робіт у товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція», які містять обов'язкові реквізити та відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Отримання податкових накладних від контрагента засвідчує той факт, що зазначені господарські операції мали реальний характер та були виконані сторонами належним чином, що дає законне право на отримання податкового кредиту позивачем. Судові рішення про встановлення недійсності укладених правочинів відсутні. На момент здійснення господарських операцій позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція» були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість у встановленому законом порядку, та мали право видавати податкові накладні на поставку робіт, що дозволяє позивачу відображати такі операції в податковій звітності.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази витребувані ухвалами суду не надав, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов, у яких зазначив, що відповідачем було складено акт від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Мавр» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року» на підставі висновків якого бути винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція» від 27 вересня 2012 року № 398/22-4/37568634, дата складання та періоди перевірки якого співпадають з періодом, зазначеним в акті від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455.

В первинних бухгалтерських документах, наданих позивачем до перевірки виявлені розбіжності, які не дозволяють ідентифікувати реквізити замовників та виконавців. Крім того, відсутня інформація щодо наявності у товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція» ліцензії на проведення робіт, зазначених в договорах.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заявлених позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень від 26 жовтня 2012 року № 135-22-4795 та 136-22-4796, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а також наказу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 25 жовтня 2012 року № 635 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року за результатами якої складено акт від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Мавр» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року».

Згідно висновків акта від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Мавр» підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого за три квартали 2012 року занижено податок на прибуток в сумі 43374,00 грн. у тому числі з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року на 33229,00 грн. та з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року на 10145,00 грн. та пункту 198 .1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 41308,00 грн. утому числі за травень 2012 року - 5367,00 грн., червень 2012 року - 26280,00 грн. та липень 2012 року - 9661,00 грн.

Крім того, в акті перевірки Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Мавр» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року» зазначено про те, що в ході перевірки встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг, чи здійснення робіт, зазначених в договорах в силу відсутності відповідного персоналу, та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських операцій та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна компанія» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

На підставі висновків акта від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року № 0000422301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61962,00 грн. у тому числі 41308,00 грн. за основним платежем та 20654,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000432301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 65061,00 грн. у тому числі 43374,00 грн. за основним платежем та 21687,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Розглянувши адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінивши обґрунтованість заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із ст.138 ПК України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Згідно ст.200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд зазначає, що для повного та всебічного розгляду справи, з метою перевірки доводів позивача та встановлення реальності здійснення господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мавр» з товариством з обмеженою відповідальністю «Столична торгівельна агенція» ухвалами Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого, 2013 року, яка отримана товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мавр» 20 лютого 2013 року, від 25 лютого 2013 року, яка отримана товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мавр» 26 лютого 2013 року, від 04 березня 2013 року, яка не отримана товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мавр», оскільки на адресу суду 14 березня 2013 року повернувся конверт з поштовим відправленням із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання», від 11 березня 2013 року, яка отримана товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мавр» 14 березня 2013 року у позивача витребувались свідоцтво про державну реєстрацію, довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво про взяття на облік платника податку на додану вартість; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень 2012 року; договори підряду від 22 травня 2012 року № 22051, від 23 травня 2012 року № 23051, від 28 травня 2012 року № 28051, від 29 травня 2012 року № 29051, від 05 квітня 2012 року № 05041, від 30 травня 2012 року № 30053, від 15 червня 2012 року № 1506, від 05 червня 2012 року № 0506, від 01 червня 2012 року № 0106, від 12 червня 2012 року № 1206, від 07 червня 2012 року № 0706, від 14 червня 2012 року № 1406, від 11 червня 2012 року № 1106, від 15 червня 2012 року № 1506, від 04 червня 2012 року № 0406, від 06 липня 2012 року № 0607, від 27 червня 2012 року № 27062, від 27 червня 2012 року № 27061, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до цих договорів; розрахунки-фактури від 24 липня 2012 року № СФ-0000010, видаткова накладна від 24 липня 2012 року № РН-0000143, виписка з банку за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року, платіжні доручення від 24 липня 2012 року № 130, від 26 червня 2012 року № 123; податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року від 19 червня 2012 року № 9034645985, червень 2012 року від 19 липня 2012 року № 9041768808 та липень 2012 року від 19 серпня 2012 року № 9050237404, зі всіма обов'язковими додатками, уточнюючий розрахунок за травень 2012 року від 24 липня 2012 року № 9043373395, податкові декларації з податку на прибуток за період перший квартал 2012 року від 26 квітня 2012 року № 9022824645, півріччя 2012 року від 25 липня 2012 року № 9043706874, три квартали 2012 року від 06 листопада 2012 року № 9069295915; податкові та видаткові накладні, видані ТОВ «Столична торговельна агенція» від 25 травня 2012 року № 172, від 31 травня 2012 року № 386, від 28 травня 2012 року № 207, від 31 травня 2012 року № 387, від 30 травня 2012 року № 278, від 01 червня 2012 року № 10, від 27 червня 2012 року № 488, від 18 червня 2012 року № 246, від 05 червня 2012 року № 32, від 27 червня 2012 року № 458, від 21 червня 2012 року № 326, від 27 червня 2012 року № 459, від 27 червня 2012 року № 457, від 27 червня 2012 року № 460, 27 червня 2012 року № 489, від 24 липня 2012 року № 441, від 20 липня 2012 року № 377, від 04 липня 2012 року № 53, від 02 липня 2012 року № 3.

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи (частина 2 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Судом здійснювались заходи, щодо витребування зазначених доказів, на адресу позивача неодноразово були направлені ухвали, але станом на дату розгляду справи, докази витребувані ухвалами Луганського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року, 25 лютого 2013 року, 04 березня 2013 року та від 11 березня 2013 року не надані.

Вказані письмові докази витренувались ухвалою суду від відповідача - Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, однак з огляду на проведення відповідачем виїзної документальної перевірки в присутності головного бухгалтера позивача ОСОБА_2, співробітниками відповідача копії всіх документів, які були використані при проведенні перевірки зроблені не були.

В наявних матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження обставин укладення договорів між товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мавр» та товариством з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція», доказів щодо кількісних та якісних показників господарсько-правових операцій між позивачем та його контрагентом та провадження ними господарської діяльності.

Первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження доводів, зазначених позивачем в адміністративному позові для дослідження в судовому засіданні, на вимогу суду позивачем не надані. Також, в ході судового розгляду справи позивачем не заявлялись клопотання про витребування доказів, необхідних для повного та всебічного вирішення справи протягом розумного строку в порядку, визначеному частиною 3 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом із цим, доводи податкового органу опосередковано підтверджуються вибірково наданими копіями документів, зокрема, договір між ТОВ «Столична торговельна агенція» та ТОВ ВКФ «Мавр» від 30 травня 2012 року № 30053 предметом якого є прочищення госпфекальної каналізаційної мережі Ф 100 мм гідродинамічним способом на адресу: м.Київ, вул. Глибочицька, 53 та по вул. Автозаводська, 2. Ціна договору складає 7350,00 грн. у т.ч. податок на додану вартість - 1225,00 грн. (а.с. 167).

У пункті 8 вказаного договору «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» Замовник: Приватне підприємство «Ельбара» вказано реквізити: 04071, м. Київ, вул. Набережно-лугова, 8 та р/р 26005001027616 в Подільському відділенні ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300670, ЄДРПОУ 36047614, ІПН 360476126566, Свід. 100341569.»

Отже, в даному пункті Замовником є ПП «Ельбара», яке має інші реквізити ніж ТОВ ВКФ «Мавр» (Юридична адреса та банківські реквізити ТОВ ВКФ «Мавр»: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, пр-т. Кірова, буд. 16, кв. 23, р/р 26001001073749, МФО 300670, в філії Подільського відділення ПАТ КБ «Хрещатик», м. Києва, ЄДРПОУ 21831455, ІПН 218314512128, Свід. 100330076).

Договір між ТОВ «Столична торговельна агенція» та ТОВ ВКФ «Мавр» (в пункті 8 договору від 30 травня 2012 року № 30053 ПП «Ельбара») від 30 травня 2012 року № 30053 скріплено печатками замовника ТОВ ВКФ «Мавр» та виконавця ТОВ «Столична торговельна агенція» та підписано директорами відповідно ОСОБА_3 та Береговець М.В.

Такі самі реквізити в пункті 8 «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» мають наступні договори між ТОВ «Столична торговельна агенція» та ТОВ ВКФ «Мавр»: від 30 травня 2012 року № 30053, від 15 червня 2012 року № 1506, від 05 червня 2012 року № 0506, від 01 червня 2012 року № 0106, від 12 червня 2012 року № 1206, від 07 червня 2012 року № 0706, від 14 червня 2012 року № 1406, від 11 червня 2012 року № 1106, від 04 червня 2012 року № 0406, від 06 липня 2012 року № 0607, від 27 червня 2012 року № 27062, від 27 червня 2012 року № 27061. Отже, надані податковим органом вибіркові копії договорів між ТОВ ВКФ «Мавр» та ТОВ «Столична торговельна агенція» мають розбіжності в частині правильності наявних реквізитів.

Згідно з наданим представником відповідача актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за червень 2012 року згідно договору від 15 червня 2012 року № 1506, генпідрядник - ТОВ «Столична торговельна агенція» замовник - ТОВ ВКФ «Мавр», найменування будівництва - «Прочищення госфекальної, зливової каналізаційних мереж, оглядових колодязів та КНС» за адресами: м. Київ, вул. Червоноармійська, 66б; вул. Народного ополчення, 13; Кловський, усього прямі витрати склали 26599,63 грн., затрати труда робочих - 10988,00 грн. на об'єм робіт, чол. - годин -3935,00; затрати труда робочих, обслуговуючих машини, на об'єм робіт, 6572 грн., 428 чол. - годин. Крім того, загальновиробничі витрати склали 10886,00 грн., формою було закладено прибуток 3265,55 грн., адміністративні витрати - 1482,15 грн. Усього по Акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за червень 2012 року №1 нарахована сума 50680,00 грн., у т.ч. ПДВ 8446,67 грн.. Аналогічно складені всі вибірково надані податковим органом копії актів виконаних робіт.

В наданих договорах зазначено, що роботи по прочищенню каналізації виконує ТОВ «Столична торговельна агенція», а в копіях актів приймання виконаних будівельних робіт субпідрядник не зазначений. Інформація про наявність ліцензії у ТОВ «Столична торговельна агенція», відповідно до пункту 11 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відсутня.

Таким чином, суд погоджує позицію податкового органу, що з врахуванням висновків акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 27 вересня 2012 року №3982/22-4/37568634 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Столична торговельна агенція» (код ЄДРПОУ 37568634)», дата складання та період перевірки якого співпадає з періодом перевірки ТОВ ВКФ «Мавр», співставлення обсягів виконаних робіт ТОВ «Столична торговельна агенція» без залучення третіх осіб, кількості витрачених людино/годин із середньообліковою кількістю штатних працівників, витратами на заробітну плату свідчить про неможливість здійснення трудовими ресурсами контрагента позивача заявлених робіт для ТОВ ВКФ «Мавр».

На підставі викладеного та з урахуванням не надання позивачем документів бухгалтерского та податкового обліку, у суду відсутня можливість перевірити реальність товарного характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Столична торговельна агенція».

Суд не бере до уваги надану відповідачем постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 19 грудня у справі 3/1224/5976/12 про визнання ОСОБА_3 винню у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 163-1 КУпАП, оскільки суду не надана належним чином завірена копія даного судового рішення із відміткою про набрання ним законної сили.

Позивач, з урахуванням приписів частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів суду правомірності заявлених позовних вимог. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довів суду правомірність винесених податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 25 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 01 квітня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «МАВР» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 листопада 2012 року № 0000422301 та № 0000432301, - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01 квітня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб