Ухвала

від 16.05.2013 по справі 812/1726/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року справа №812/1726/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Мавр" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 р. у справі № 812/1726/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Мавр" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекція Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, звернувся до суду з позивом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 22 листопада 2012 року № 0000422301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61962,00 грн. та № 0000432301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 65061,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність в його діях порушень податкового законодавства, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з урахуванням безпідставних висновків акта перевірки позивача, які ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача щодо нікчемності угод, укладених позивачем з контрагентами.

Вказує, що має всі необхідні документи, що свідчать про правомірність формування ним сум податкового кредиту, оскільки відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчинення господарських операцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 р. у справі № 812/1726/13-а у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в який просять скасувати постанову суду першої інстанції, виклавши антологічну позицію позовній заяві, просить скасувати постанову суду, як прийняту з порушенням норм матеріального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

На підставі направлень від 26 жовтня 2012 року № 135-22-4795 та 136-22-4796, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, а також наказу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 25 жовтня 2012 року № 635 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року за результатами якої складено акт від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробнича комерційна фірма «Мавр» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01 квітня 2012 року по 31 вересня 2012 року». (а.с. 19-62 т. 1).

Згідно висновків акта від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Мавр» підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого за три квартали 2012 року занижено податок на прибуток в сумі 43374,00 грн., у тому числі з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року на 33229,00 грн. та з 01 липня 2012 року по 30 вересня 2012 року на 10145,00 грн. та пункту 198 .1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 41308,00 грн. у тому числі за травень 2012 року - 5367,00 грн., червень 2012 року - 26280,00 грн. та липень 2012 року - 9661,00 грн.

В акті зазначено про те, що в ході перевірки встановлено відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг, чи здійснення робіт, зазначених в договорах в силу відсутності відповідного персоналу, та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна агенція» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських операцій та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю «Столична торговельна компанія» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

На підставі висновків акта від 08 листопада 2012 року № 719/22/21831455 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 листопада 2012 року № 0000422301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61962,00 грн., у тому числі 41308,00 грн. за основним платежем та 20654,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення № 0000432301 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 65061,00 грн. у тому числі 43374,00 грн. за основним платежем та 21687,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 17, 18 т. 1).

З наданих договорів ТОВ ВКР "МАВР з ТОВ «Столична торговельна агенція» вбачається, що роботи по прочищенню каналізації виконує ТОВ «Столична торговельна агенція», а в копіях актів приймання виконаних будівельних робіт субпідрядник не зазначений. Інформація про наявність ліцензії у ТОВ «Столична торговельна агенція», відповідно до пункту 11 статті 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відсутня.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Пункт 44.1. ст. 44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.3. ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Вищим адміністративним судом України у листі від 02.06.11 № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» організація бухгалтерського обліку на підприємстві: бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції зроблено запит з витребуванням у позивача документів, які надійшли на адресу суду першої інстанції вже після розгляду його по суті, у позивача витребувались свідоцтво про державну реєстрацію, довідка про взяття на облік платника податків, свідоцтво про взяття на облік платника податку на додану вартість; реєстри отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень 2012 року; договори підряду від 22 травня 2012 року № 22051, від 23 травня 2012 року № 23051, від 28 травня 2012 року № 28051, від 29 травня 2012 року № 29051, від 05 квітня 2012 року № 05041, від 30 травня 2012 року № 30053, від 15 червня 2012 року № 1506, від 05 червня 2012 року № 0506, від 01 червня 2012 року № 0106, від 12 червня 2012 року № 1206, від 07 червня 2012 року № 0706, від 14 червня 2012 року № 1406, від 11 червня 2012 року № 1106, від 15 червня 2012 року № 1506, від 04 червня 2012 року № 0406, від 06 липня 2012 року № 0607, від 27 червня 2012 року № 27062, від 27 червня 2012 року № 27061, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до цих договорів; розрахунки-фактури від 24 липня 2012 року № СФ-0000010, видаткова накладна від 24 липня 2012 року № РН-0000143, виписка з банку за період з 01 травня 2012 року по 31 липня 2012 року, платіжні доручення від 24 липня 2012 року № 130, від 26 червня 2012 року № 123; податкові декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року від 19 червня 2012 року № 9034645985, червень 2012 року від 19 липня 2012 року № 9041768808 та липень 2012 року від 19 серпня 2012 року № 9050237404, зі всіма обов'язковими додатками, уточнюючий розрахунок за травень 2012 року від 24 липня 2012 року № 9043373395, податкові декларації з податку на прибуток за період перший квартал 2012 року від 26 квітня 2012 року № 9022824645, півріччя 2012 року від 25 липня 2012 року № 9043706874, три квартали 2012 року від 06 листопада 2012 року № 9069295915; податкові та видаткові накладні, видані ТОВ «Столична торговельна агенція» від 25 травня 2012 року № 172, від 31 травня 2012 року № 386, від 28 травня 2012 року № 207, від 31 травня 2012 року № 387, від 30 травня 2012 року № 278, від 01 червня 2012 року № 10, від 27 червня 2012 року № 488, від 18 червня 2012 року № 246, від 05 червня 2012 року № 32, від 27 червня 2012 року № 458, від 21 червня 2012 року № 326, від 27 червня 2012 року № 459, від 27 червня 2012 року № 457, від 27 червня 2012 року № 460, 27 червня 2012 року № 489, від 24 липня 2012 року № 441, від 20 липня 2012 року № 377, від 04 липня 2012 року № 53, від 02 липня 2012 року № 3.

Судом апеляційної інстанції досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські документи на підтвердження виконання спірних договорів, та їх оплату та використання у власній господарській діяльності. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо доведеності відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, оскільки:

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ВКФ «Мавр» укладено, договір з ТОВ «Столична торговельна агенція» від 30 травня 2012 року № 30053 предметом якого є прочищення госпфекальної каналізаційної мережі Ф 100 мм гідродинамічним способом на адресу: м. Київ, вул. Глибочицька, 53 та по вул. Автозаводська, 2. Ціна договору складає 7350,00 грн. у т.ч. податок на додану вартість - 1225,00 грн. (а.с. 167 т. 1).

У пункті 8 вказаного договору «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» Замовник: Приватне підприємство «Ельбара» вказано реквізити: 04071, м. Київ, вул. Набережно-лугова, 8 та р/р 26005001027616 в Подільському відділенні ПАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, МФО 300670, ЄДРПОУ 36047614, ІПН 360476126566, Свід. 100341569.»

Отже, в даному пункті Замовником є ПП «Ельбара», яке має інші реквізити ніж ТОВ ВКФ «Мавр» (Юридична адреса та банківські реквізити ТОВ ВКФ «Мавр»: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, пр-т. Кірова, буд. 16, кв. 23, р/р 26001001073749, МФО 300670, в філії Подільського відділення ПАТ КБ «Хрещатик», м. Києва, ЄДРПОУ 21831455, ІПН 218314512128, Свід. 100330076).

Договір між ТОВ «Столична торговельна агенція» та ТОВ ВКФ «Мавр» (в пункті 8 договору від 30 травня 2012 року № 30053 ПП «Ельбара») від 30 травня 2012 року № 30053 скріплено печатками замовника ТОВ ВКФ «Мавр» та виконавця ТОВ «Столична торговельна агенція» та підписано директорами відповідно ОСОБА_2 та Береговець М.В.

Такі самі реквізити в пункті 8 «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» мають наступні договори між ТОВ «Столична торговельна агенція» та ТОВ ВКФ «Мавр»: від 30 травня 2012 року № 30053, від 15 червня 2012 року № 1506, від 05 червня 2012 року № 0506, від 01 червня 2012 року № 0106, від 12 червня 2012 року № 1206, від 07 червня 2012 року № 0706, від 14 червня 2012 року № 1406, від 11 червня 2012 року № 1106, від 04 червня 2012 року № 0406, від 06 липня 2012 року № 0607, від 27 червня 2012 року № 27062, від 27 червня 2012 року № 27061. Отже, надані податковим органом вибіркові копії договорів між ТОВ ВКФ «Мавр» та ТОВ «Столична торговельна агенція» мають розбіжності в частині правильності наявних реквізитів /а.с. 141, 145, 149, 153, 157, 160, 161 - 167 т. 1/,.

Актом приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за червень 2012 року згідно договору від 15 червня 2012 року № 1506, генпідрядник - ТОВ «Столична торговельна агенція» замовник - ТОВ ВКФ «Мавр», найменування будівництва - «Прочищення госфекальної, зливової каналізаційних мереж, оглядових колодязів та КНС» за адресами: м. Київ, вул. Червоноармійська, 66 б; вул. Народного ополчення, 13; Кловський уїзд 13, усього прямі витрати склали 26599,63 грн., затрати труда робочих - 10988,00 грн. на об'єм робіт, чол. - годин -3935,00; затрати труда робочих, обслуговуючих машини, на об'єм робіт, 6572 грн., 428 чол. - годин. Крім того, загальновиробничі витрати склали 10886,00 грн., формою було закладено прибуток 3265,55 грн., адміністративні витрати - 1482,15 грн. Усього по Акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за червень 2012 року № 1 нарахована сума 50680,00 грн., у т.ч. ПДВ 8446,67 грн. ( а. с. 140 - 141 т. 2). При цьому колегія суддів звертає увагу, що вартість робіт договору становить 24400 грн. Предмет договору та найменування виконаних робіт в договорі та акті виконаних робіт різняться ( а. с. 92 т. 2).

Згідно наданих податкових накладних виданих ТОВ «Столична торговельна агенція» номера договорів та дати не відповідають, номерам укладених договорів та датам укладених договорів ( т. 1 а. с. 140 - 157).

З наданих позивачем документів на виконання запиту суду першої інстанції, які надійшли на адресу суду першої інстанції вже після розгляду справи по суті, судом апеляційної інстанції встановлені також розбіжності

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 19.12.2012 року № 3/1224/5976/12, 1224/1443/12 ОСОБА_2, яка працює директором ТОВ ВКФ «Мавр», визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень в дохід держави ( т. 1 а.с. 86).

Зазначеною постановою встановлено, що під час перевірки ТОВ ВКФ "Мавр" з 26.10.2012 року по 01.11.2012 року за період з 01.05.2012 року по 31.07.2012 року, згідно акту перевірки від 08.11.2012 року № 719/22/21831455, встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 41308 грн,. в тому числі за травень - 5367 грн., червень - 628 грн., липень - 9661 грн., заниження податку на прибуток у сумі 43374 грн., у тому числі з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року на 33229 грн., з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року на 10145 грн.

Зазначена постанова не оскаржена та набула законної сили 02.01.2013 року.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Судові рішення інших держав є обов'язковими до виконання на території України за умов, визначених законом, відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Згідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу про порушення ТОВ ВКФ "Мавр» порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми податкового кредиту на 41308 грн., в тому числі за травень - 5367 грн., червень - 628 грн., липень - 9661 грн., заниження податку на прибуток у сумі 43374 грн., у тому числі з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року на 33229 грн., з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року на 10145 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Мавр" - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 р. у справі № 812/1726/13-а - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов