Постанова

від 27.03.2013 по справі 2а/1270/7360/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2013 року Справа № 2а/1270/7360/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 18.01.2012 б/н),

від 1-го відповідача - Звягінцева С.М. (довіреність від 17.08.2012 № 3842/8/10),

від 2-го відповідача - Мухіна О.В. (довіреність від 03.04.2012 № 4481/10-106),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0001041700, № 0001051700,

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2012 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0001041700, № 0001051700.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в період з 13 лютого 2012 року по 17 лютого 2012 року Державною податковою службою в Луганській області проведено перевірку за результатами якої складено акт від 21 лютого 2012 року № 1/1600/НОМЕР_1 «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ЛТФ «Порто» (код 35487826) та ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» (код 35487779) за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Висновками акту перевірки від 21 лютого 2012 року № 1/1600/НОМЕР_1 встановлено порушення платником податків п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у порядку, передбаченому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 5.2.1, п.п. 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 податку з доходів фізичних осіб в сумі 838714,00 грн., п. 7.4.1, п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого платником податків занижено податок на додану вартість в сумі 1182122,00 грн. за період січень, лютий, березень, червень 2009 року.

06 березня 2012 року Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганській області винесені податкові повідомлення-рішення № 0000071700, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 визначено грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1197653,00 грн., в тому числі 1118122,00 - основний платіж та 279531,00 грн. - штрафні санкції та № 0000081700, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 визначено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 838741,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подана первинна скарга до Державної податкової служби в Луганській області, яка частково задоволена рішенням Державної податкової служби в Луганській області від 24 травня 2012 року № 7974/10-408, податкові повідомлення-рішення від 06 березня 2012 року № 0000071700 та № 0000081700 скасовані частково.

05 червня 2012 року Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 вручені нові податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року № 0001041700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1367956,00 грн., у тому числі 1094365,00 грн. - основний платіж, 273591,00 грн. - штрафні санкції, № 0001051700, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 838591,00 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року № 0001041700 та № 0001051700, винесені з порушенням норм Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Під час перевірки не враховано той факт, що Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганській області 16 жовтня 2009 року по 30 жовтня 2009 року вже проводилась документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої складено акт від 04 листопада 2009 року № 568/17-НОМЕР_1.

В рамках цієї перевірки позивачем надавались всі документи, у тому числі по взаємовідносинам з ПП «ЛТД «Порто» (код 35487823) та ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» (код 35787779) за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2009 року. Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області перевірила правильність формування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з вканими підприємствами та правильність визначення валових витрат та оподаткованого доходу. Ніяких порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з приватним підприємством «ЛТФ «Порто» та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» під час проведення перевірки Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області не виявлено.

Крім того, у період з 21 лютого 2011 року по 22 березня 2011 року Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганській області також проводилась документальна планова перевірка дотримання вимог податкового, валютного законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 30 березня 2011 року № 90/17-НОМЕР_1. Даним актом перевірки також не встановлено порушень податкового законодавства по взаємовідносинам з приватним підприємством «ЛТФ «Порто» та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс».

Як вважає Державна податкова служба в Луганській області господарські операції контрагентів позивача не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень. Отже всі правочини відповідно до п.1, п.2 ст.215 , п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з чим, Державна податкова служба в Луганській області дійшла до висновку, що операції між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та приватним підприємством «ЛТФ «Порто» та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» не могли бути проведені та мають ознаки нікчемності.

Даний висновок є безпідставним, оскільки між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та приватним підприємством «ЛТФ «Порту» та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» укладались договори, на виконання договорів видавались видаткові та податкові накладні, в подальшому придбаний товар був реалізований. Однак, Державною податковою службою в Луганській області не враховано те, що позивачем були втрачені первинні документи по взаємовідносинам з приватним підприємством «ЛТФ «Порто» та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» за період з 01 лютого 2009 року по 30 червня 2009 року.

Крім того, на час здійснення господарських операцій, за якими податкова служба не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагенти фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також перебували в якості платників податку на додану вартість.

В акті перевірки від 21 лютого 2012 року № 1/1600/НОМЕР_1 Державна податкова служба в Луганській області як основний доказ порушення позивачем вимог податкового законодавства посилається на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 27 січня 2011 року, а також пояснення директора товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» ОСОБА_5

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 27 січня 2011 року було встановлено, що ОСОБА_6 зареєстрував приватне підприємство «ЛТФ «Порто» на прохання сторонньої особи якій передав всі документи. Проте, ні слідчим органом, ні судовими інстанціями не встановлено, що ОСОБА_7 в якості керівника приватного підприємства «ЛТФ «Порто» не підписував (не укладав) угоди.

Що стосується пояснень ОСОБА_5, який надав пояснення про свою непричетність до діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс», взагалі не можуть бути доказами порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог податкового законодавства, оскільки за договорами позивачу був поставлений товар, який був використаний у подальшій господарській діяльності.

З приводу цього позивач зазначає що, сам по собі факт реєстрації підприємства контрагента на прохання невстановленої особи не тягне за собою недійсності угод, укладених з моменту державної реєстрації підприємствами до моменту виключення їх з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних.

Крім того, Державною податковою службою в Луганській області проведено перевірку позивача на підставі постанови слідчого від 12 січня 2012 року, яку прийнято в межах досудового слідства у кримінальній справі.

Проте, відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд визнати дії Державної податкової служби в Луганській області щодо проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та складання акту від 21 лютого 2012 року № 1/1600/НОМЕР_1 протиправними та скасувати винесені Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року № 0001041700 та № 0001051700.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Старобільської міжрайонної державної податкової служби Луганської області Державної податкової служби проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (т.1 а.с. 120-124), у яких зазначив, що під час перевірки встановлено, що операції між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та приватним підприємством «ЛТФ «Порто» і товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» по постачанню товарно-матеріальних цінностей суперечать інтересам держави, суспільства, порушують публічний порядок, а отже відповідно до ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 цього ж Кодексу не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В акті перевірки від 21 лютого 2012 року № 1/1600/НОМЕР_1 зазначено, що у перевіряємому періоді між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та приватним підприємством «ЛТФ «Порто», в особі директора ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу від 01 лютого 2009 року № 0102 на поставку пшениці 3 класу у кількості 1600 тон, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс», в особі директора ОСОБА_8 було укладено договір купівлі-продажу від 29 травня 2009 року №0105 на поставку пшениці у кількості 3000 тон. Приватним підприємством «ЛТФ «Порто» та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 були виписані податкові та видаткові накладні на загальну суму 6708732,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1118122,00 грн. Вартість товарно-матеріальних цінностей включено позивачем до складу валових витрат у 2009 році в сумі 5590610,00 грн., суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту у січні, лютому, березні, червні 2009 року.

В результаті здійснених заходів, спрямованих на виявлення фактичного руху товарів, проведених операцій та наданих послуг встановлено, що у приватного підприємства «ЛТФ «Порто» відсутнє будь-яке обладнання, автотранспортні засоби для поставки товарів та надання послуг, трудові ресурси, складські приміщення, які необхідні для зберігання товарно-матеріальних цінностей, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Крім цього, при здійснені перевірки взято до уваги, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку приватного підприємства «ЛТФ «Порто» по взаємовідносинам з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були підписані директором ОСОБА_7, який не мав наміру займатися підприємницькою діяльністю, про що свідчить постанова Ленінського районного суду м. Луганська від 27 січня 2011 року по справі № 1-229/11, відповідно до якої директора приватного підприємства «ЛТФ «Порто» ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2, ч.3, ст.358, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Також встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» основних фондів, складських приміщень, виробничих потужностей, трудових ресурсів для здійснення діяльності, остання податкова декларація з податку на прибуток підприємства подана до державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську за півріччя 2009 року з задекларованим скоригованим доходом 30,00 грн.

Згідно з поясненнями керівника товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» ОСОБА_5, відділу податкової міліції Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, у 2008 році він з метою здійснення підприємницької діяльності зареєстрував на своє ім'я товариство з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс». У зв'язку з відсутністю замовлень, він вирішив продати своє підприємство і 24 листопада 2009 року у приватного нотаріуса було оформлено документи на реалізацію товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» громадянину ОСОБА_9 Після продажу ОСОБА_5 ніякого відношення до діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» не мав і повідомив, що ОСОБА_4 йому не знайомий, взаємовідносин між підприємством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 ніколи не було, на адресу позивача ніяких документів не виписував, печаткою не закріплював, товар та послуги не постачав, договорів не укладав та нікому дану процедуру не доручав.

Відповідно до положень ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Позивач діяв без належної обережності і йому мало бути відомо про можливість порушень діючого законодавства, оскільки постачальник і позивач працювали в одному сегменті ринку в якому існують стабільні зв'язки й учасники якого обізнані щодо один одного, характеру діяльності та дійсними намірами при здійсненні господарських операцій між ними.

У зв'язку з вищевикладеним, відповідач - Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція в Луганській області Державної податкової служби, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному

В судовому засіданні представник першого відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник другого відповідача - Державної податкової служби в Луганській області проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на позов (т. 1 а.с. 177-182), в яких зокрема зазначив, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в частині визнання протиправними дій Державної податкової служби у Луганській області щодо проведення перевірки цього платника податків та складання акту перевірки від 21 лютого 2012 № 1/1600/НОМЕР_1 не є способом реалізації передбаченого положеннями Кодексу адміністративного судочинства України способу захисту порушених прав платника, оскільки дії податкової служби по виданню наказу на перевірку, проведенню перевірки та складання акту перевірки не впливають на наявні у платника податків права, не створюють для нього додаткових обов'язків, не визначають правову поведінку платника та не порушують прав та інтересів платника, оскільки правові наслідки для платника створює податкове повідомлення-рішення або інше рішення суб'єкта владних повноважень, яким визначається грошове зобов'язання.

Крім того, зазначив, що будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, на думку другого відповідача, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та його контрагентами - приватним підприємством «ЛТФ «Порто» та товариством з обмеженою відповідальністю «Луг-Економ-Сервіс» мало місце проведення безтоварних операцій з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди у вигляді спірних сум податкового кредиту, тобто в даному випадку фактично відбувався лише обмін документами з метою створення зовнішніх ознак правомірності формування податкового кредиту за безтоварними операціями та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

У зв'язку з вищевикладеним, другий відповідач - Державна податкова служба Луганської області, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник другого відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях проти позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрований виконавчим комітетом Старобільської районної державної адміністрації 15 серпня 2003 року за № 23770170000000817 (т. 3 а.с. 9).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 26 липня 2006 року № 320, фізична особа - підприємець ОСОБА_4, як платник податків перебуває на обліку в Старобільській міжрайонній державній податковій інспекції Луганської області ДПС з 15 серпня 2003 року за № 5218 (т. 2 а.с. 240).

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрований платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість - НОМЕР_1, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20 серпня 2003 року НОМЕР_2 (т. 2 а.с. 238).

Державним податковим ревізором-інспектором відділу фінансових розслідувань Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у Луганській області на підставі п.п.20.1.4 п.20.4 ст.20, п.п75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11, п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України та постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Луганській області від 12 січня 2012 року, проведена позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП ЛТФ «Порто» (код ЄДРПОУ 35487826), ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35487779) за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 21 лютого 2012 року № 1/1600/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 19-40).

Згідно висновків зазначеного акта за результатами проведення перевірки були виявлені порушення п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», у порядку, передбаченому розділом ІV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»; п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку під прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 податку на доходів фізичних осіб в сумі 838741,00 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168 «Про податок на додану вартість»; п.2, п.5, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, в результаті чого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 занижено податок на додану вартість в сумі 1118122,00 грн., в тому числі за січень 2009 року в сумі 23757,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 266661,00 грн., за березень 2009 року в сумі 314829,00 грн., за червень 2009 року в сумі 512875,00 грн.

На підставі акта від 21 лютого 2012 року № 1/1600/НОМЕР_1 «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП ЛТФ «Порто» (код ЄДРПОУ 35487826), ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35487779) за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року» Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення - рішення від 06 березня 2012 року № 0000081700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 838741,00 грн. та № 0000071700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1397653,00 грн. (основний платіж 1118122,00 грн., штрафна санкція 279531,00 грн.) (т.1 а.с. 43, 44).

Рішенням Державної податкової служби в Луганській області ДПС від 24 травня 2012 року № 7974/10-408 про результати розгляду первинної скарги скасовані податкові повідомлення - рішення від 06 березня 2012 року № 0000071700 в частині 23757,00 грн. донарахованої суми податку на додану вартість та 5940,00 грн. застосованої суми штрафної санкції, № 0000081700 в частині 150,00 грн. донарахованої суми податку на доходи з фізичних осіб, а в іншій частині залишені без змін (т.1 а.с. 57-62).

На підставі рішення Державної податкової служби в Луганській області ДПС від 24 травня 2012 року № 7974/10-408 про результати розгляду первинної скарги Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією були прийняті податкові повідомлення - рішення від 24 травня 2012 року № 0001051700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 838591,00 грн. та № 0001041700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1367956,00 грн. (основний платіж 1094365,00 грн., штрафна санкція 273591,00 грн.) (т.1 а.с. 63, 64).

Предметом даного спору є правомірність збільшення Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області ДПС фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 838591,00 грн. та суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1367956,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (якій діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом; податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Статтею 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, про що зазначено у пункті 2.1 статті 2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 вересня 2003 року № 451 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2003 року за № 960/8281.

Відповідно до пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається;

в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно із статтею 1 Закону України «Про податок на додану вартість»:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);

- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи 20 травня 2009 року між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» укладено договір купівлі-продажу № 0105, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця пшеницю, у кількості 3000 тон, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього у строк ті у розмірі, передбаченому цим договором (т. 1 а.с. 82).

На виконання умов договору від 20 травня 2009 року № 0105 ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» видало ФОП ОСОБА_4 податкові накладні від 01 червня 2009 року № 10611 на суму 233750,00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 38958,33 грн., від 02 червня 2009 року № 20602 на суму 2843500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 473916,67 грн. (т.2 а.с. 110, 111), які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2009 року (т.2 а.с. 236-237).

Крім того, на виконання умов зазначеного договору були складені видаткові накладні від 01 червня 2009 року № л-010611, від 02 червня 2009 року № л-020602 (т.2 а.с. 117, 118).

Факт оплати ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ТОВ «Луг-Економ-Сервіс», підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 111160, № 111161 (т.2 а.с. 115, 116).

Згідно податкової декларацій з податку на додану вартість за червень 2009 року та уточнюючого розрахунку від 28 липня 2009 року № 12006 до складу податкового кредиту червня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ФОП ОСОБА_4 включено податок на додану вартість в сумі 38958,33 грн. та 473917,00 грн. по господарським операціям із ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» (т. 2 а.с. 102-109).

Крім того, 01 лютого 2009 року між ФОП ОСОБА_4 та ПП «ЛТФ-Порто» укладено договір купівлі-продажу № 0102, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власніть покупця пшеницю 3 класу, у кількості 1600 тон, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього у строк ті у розмірі, передбаченому цим договором (т.1 а.с. 86).

На виконання умов договору від 01 лютого 2009 року № 0102 ТОВ «ПП «ЛТФ-Порто» видало ФОП ОСОБА_4 податкові накладні від 25 січня 2009 року № 250101 на суму 142541,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 23756,93 грн., від 12 лютого року № 120205 на суму 1599964,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 266660,00 грн., від 12 березня 2009 року № 120303 на суму 357300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 59550,00 грн., від 18 березня 2009 року № 180303 на суму 1525000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 254166,67 грн. (т.2 а.с. 112, 113, 241, 243), які включені позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року (т.2 а.с. 230-235).

Крім того, на виконання умов зазначеного договору були складені видаткові накладні від 25 січня 2009 року № п-250101, від 12 лютого 2009 року № п-120205, від 12 березня 2009 року № п-120303, від 18 березня 2009 року № п-180303 (т.2 а.с. 242, 244, 245, 246).

Факт оплати ФОП ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ПП «ЛТФ «Порто», підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 379, № 380 (т.2 а.с. 179).

Згідно податкової декларацій з податку на додану вартість за січень 2009 року до складу податкового кредиту січня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ФОП ОСОБА_4 включено податок на додану вартість в сумі 23756,93 грн. по господарським операціям з ПП «ЛТФ-Порто» (т. 2 а.с. 145-147).

Згідно податкової декларацій з податку на додану вартість за лютий 2009 року та уточнюючих розрахунків від 24 березня 2009 року до складу податкового кредиту березня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ФОП ОСОБА_4 включено податок на додану вартість в сумі 284024,80 грн. по господарським операціям з ПП «ЛТФ-Порто» (т. 2 а.с. 148-155).

Згідно податкової декларацій з податку на додану вартість за березень 2009 року та уточнюючого розрахунку від 23 квітня 2009 року № 6085 до складу податкового кредиту березня 2009 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» ФОП ОСОБА_4 включено податок на додану вартість в сумі 59550,00 грн. та 254166,67 грн. по господарським операціям з ПП «ЛТФ-Порто» (т. 2 а.с. 92-101).

Зберігання товарно-матеріальних цінностей придбаних ФОП ОСОБА_4 за договорами від 01 лютого 2009 року № 0102 та від 20 травня 2009 року № 0105 підтверджується листом від 28 листопада 2012 року № 146 та переліком виписаних складських документів на зерно пшениці, що належали ОСОБА_4 у 2009 році в Луганській області (т.2 а.с. 37, 38).

Використання у подальшому товарно-матеріальних цінностей, придбаних ФОП ОСОБА_4 за договорами від 01 лютого 2009 року № 0102 та від 20 травня 2009 року № 0105 підтверджується договорами з ТОВ «Лотуре-Зернопром» від 02 лютого 2009 року № 78, від 10 березня 2009 року № 66, від 11 травня 2009 року № 86, від 01 червня 2009 року № 89, № 90, від 28 січня 2009 року № 69 (т.1 а.с. 83, 84, 85, 87, 88, т.3 а.с. 10), а також товарно-транспортними накладними (т. 3 а.с. 20-187).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем надані всі документи, щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» та ПП «ЛТФ-Порто».

Разом із цим, як вже зазначалось судом документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, за результатами якої складено акт від 21 лютого 2012 № 1/1600/НОМЕР_1, проведено на виконання постанови старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області від 12 січня 2012 року про призначення позапланової виїзної документальної перевірки у кримінальній справі № 02/11/8046 (т. 1 а.с. 15, 203-204).

Пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинна, на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідачем до матеріалів справи не надано рішення суду, яке набрало законної сили, у кримінальній справі в межах якої було призначено дану перевірку відповідно до кримінально-процесуального закону.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про те, що податковим органом податкові-повідомлення рішення від 24 травня 2012 року № 0001051700 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 838591,00 грн. та № 0001041700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1367956,00 грн. (основний платіж 1094365,00 грн., штрафна санкція 273591,00 грн.), прийняті без дотримання відповідної процедури, встановленої п. 86.9 ст.86 Податкового кодексу України, а тому вони є передчасними.

Відповідно до запиту Старобільського районного суду Луганської області від 11 березня 2013 року та довідки від 07 грудня 2012 року № 17243 в провадженні зазначеного суду знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених частиною 3 статті 212, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (т.2 а.с. 20, 221).

Суд не дає оцінку наданим податковим органом доказам, а саме висновку експертизи від 17 жовтня 2012 року № 355/2, постанові Ленінського районного суду м. Луганська від 27 січня 2011 року № 1-229/11 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України, протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_11 від 04 жовтня 2012 року б/н, протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_5 від 09 жовтня 2012 року б/н оскільки зазначені докази зібрані у рамках досудового слідства у кримінальній справі, та їх статус, відповідно до приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинна, на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень), має бути визначений кримінально-процесуальним законом при розгляді кримінальної справи по суті.

Тобто в даному випадку докази, надані податковим органом, які були зібрані в ході досудового слідства у кримінальній справі є об'єктом дослідження в кримінальній справі у якій суд повинен зробити висновок про можливість визнання наданих матеріалів доказами. Також кримінальний процесуальний кодекс, на стадії розгляду судом кримінальної справи відносно ОСОБА_4, передбачає саме обов'язок суду вирішити питання щодо допустимості наданих відповідачем матеріалів як доказів в рамках розгляду кримінальної справи у тому числі зробити висновок щодо правомірності дій податкового органу при отриманні таких доказів.

Тому на думку суду, надаючи оцінку наданим відповідачем матеріалам в рамках адміністративного судочинства, за наявності розгляду судом кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_4, адміністративний суд не може вирішувати питання щодо оцінки доказів, зібраних в рамках розслідування кримінальної справи, оскільки таким чином, суд буде втручатися в питання, які повинні вирішуватися в кримінальному судочинстві, а саме питання щодо допустимості доказу в кримінальній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0001051700 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 838591,00 грн. та № 0001041700 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1367956,00 грн. (за основним платежем 1094365,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 273591,00 грн.).

Що стосується позовних вимог про визнання дій Державної податкової служби в Луганській області по проведенню перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та складання акту від 21 лютого 2012 року № 1/1600/207610310 «Про результати позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «ЛТФ-Порто» (код 35487826) та ТОВ «Луг-Економ-Сервіс» (код 35487779) за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року» - протиправними, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку таким актом є прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

Така позиція також не суперечить положенням пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0001041700 та № 0001051700.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 27 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 01 квітня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Луганській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 травня 2012 року № 0001041700, № 0001051700 задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року № 0001041700 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1367956,00 грн. (основний платіж 1094365,00 грн., штрафна санкція 273591,00 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2012 року № 0001051700 про збільшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 838591,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 квітня 2013 року.

Суддя Р.С. Твердохліб