Рішення

від 01.04.2013 по справі 903/186/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2013 р. Справа № 903/186/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група", м.Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область

до приватного підприємства "Торговий дім Аміко-Кераміка", с.Зміїнець, Луцького району, Волинської області

про стягнення 36 770,70 грн.

Суддя Вороняк А. С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Молящий В.М., довіреність № 03/01 від 03.01.13р.

від відповідача: Шухман Г.З., директор, наказ №01/03/11-ВК від 21.03.2011 р.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ : товариство з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група" звернулося з позовом до приватного підприємства "Торговий дім Аміко-Кераміка'' про стягнення 39837,08 грн. заборгованості, з них 35685,55 грн. сума основного боргу, 3404,30 грн. пеня, 680,85 грн. - 3% річних та 66,38 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.02.2013р. було порушено провадження у справі.

В судовому засіданні 27.03.2013 р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 3066,38 грн., з них 3000 грн. основна заборгованість, оскільки після подання позовної заяви до суду відповідачем вказану суму було сплачено, що підтверджується платіжним дорученням №292 від 13.03.2013 р. та 66,38 грн. інфляційні втрати з підстав неврахування вказівок листа Верховного Суду України №62-97р. від 03.04.1997 р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Згідно п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Враховуючи вищевикладене відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом на суму основної заборгованості 3000 грн. та 66,38 грн. інфляційних втрат, а відтак має місце нова ціна позову, щодо стягнення з відповідача 36770,77 грн., з них 32685,55 грн. основна заборгованість, 3404,30 грн. пеня, 680,85 грн. - 3% річних, з якої й вирішується спір.

В судовому засіданні представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 36770,77 грн., з них 32685,55 грн. основна заборгованість, 3404,30 грн. пеня, 680,85 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги згідно поданого зменшення на суму 36770,77 грн., з них 32685,55 грн. основна заборгованість, 3404,30 грн. пеня, 680,85 грн. - 3% річних не визнав, письмові пояснення на позов не надав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки в них відсутні кошти через невчасне надходження платежів від інших контрагентів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

02.08.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група»(далі - Перевізник, Виконавець - позивач по справі), в особі генерального директора Коцовського Ю.Р., що діє на підставі Статуту, та приватним підприємством «Торговий дім «Аміко-Кераміка», в особі директора Шухмана Г.З.(далі - Замовник - відповідач по справі), було укладено договір №02/08/12 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Договір) (а.с. 11-13).

Згідно п.1.1 Договору сторони погодили, що Договір регулює взаємини сторін при виконанні Перевізником доручень Замовника по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

Згідно п.1.3 Договору сторони погодили, що вартість транспортних послуг вказується в заявці і включає винагороду Перевізника і вартість перевезення. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються виходячи з поточної ситуації на ринку автоперевезень.

Згідно п.4.1 Договору сторони погодили, що грошовою одиницею, яку використовують сторони при встановленні розміру ставки і розрахунках, є національна грошова одиниця України - гривня.

Згідно п.7.2 Договору сторони погодили, що за фактом виконання перевезення Сторони складають та підписують Акт виконаних робіт.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Українська транспортна група»(Виконавець) та приватним підприємством «Торговий дім «Аміко-Кераміка» (Замовник) були укладені договори-заявки:

· №230 від 22.10.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 17).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-29/10-00001 від 29.10.2012 р. на суму 30 952 грн. та рахунок №ТГ-01/11-00002 від 01.11.2012 р. на суму 6 231 грн. (а.с. 18-19).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №000829 та товарно-транспортною накладною від 30.10.2012 р. (а.с. 20-21).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №29/10-001 від 29.10.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Чоп(Україна) -Луцьк на суму 30 952 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с.22).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №1/11-001 від 01.11.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Луцьк-Суми на суму 6 231 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 23).

· №233 від 13.11.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 24).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-16/11-00001 від 16.11.2012 р. на суму 29 454,55 грн. та рахунок №ТГ - 16/11-00002 від 16.11.2012 р. на суму 6 231 грн. (а.с. 25-26).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №000949 та товарно-транспортною накладною від 16.11.2012 р. (а.с. 27-28).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №16/11-001 від 16.11.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Чоп(Україна)-Луцьк на суму 29 454,55 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 29).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №16/11-002 від 16.11.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Луцьк-Суми на суму 6 231 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 30).

· №231 від 01.11.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 31).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-06/11-00001 від 06.11.2012 р. на суму 33 894 грн. (а.с. 32).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) №№000418, 000677, 000076 (а.с. 33-35).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №6/11-001 від 06.11.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Чоп(Україна)-Луцьк на суму 33 894 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 36).

· №214 від 03.08.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 37).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-10/08-01 від 10.08.2012 р. на суму 33 429,44 грн. (а.с. 38).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №000297 (а.с. 39).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №14/08-002 від 14.08.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Ягодин(Україна)-Луцьк на суму 33 429,44 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 40).

· №215 від 03.08.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 41).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-10/08-03 від 10.08.2012 р. на суму 33 429,44 грн. (а.с. 42).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №000513 (а.с. 43).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №14/08-004 від 14.08.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Ягодин(Україна)-Луцьк на суму 33 429,44 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 44).

· №216 від 03.08.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 45).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-14/08-01 від 14.08.2012 р. на суму 33 323,50 грн. (а.с. 46).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №000325 (а.с. 47).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №14/08-001 від 14.08.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Ягодин(Україна)-Луцьк на суму 33 323,50 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 48).

· №215 від 09.08.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 49).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-21/08-00001 від 21.08.2012 р. на суму 33 427 грн. (а.с. 50).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №000230 (а.с. 51).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №23/08-002 від 23.08.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Ягодин(Україна)-Луцьк на суму 33 427 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 52).

· №229 від 22.10.12 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія - Україна (а.с. 53).

За надані транспортні послуги Виконавець виставив Замовнику рахунок №ТГ-30/10-00001 від 30.10.2012 р. на суму 34 021 грн. (а.с. 54).

Транспортні послуги надано Виконавцем за вказівкою Замовника без зауважень, що підтверджено відмітками у п. 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №000823 (а.с. 55).

Акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №30/10-001 від 30.10.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Чоп(Україна)-Луцьк на суму 34 021 грн. підписаний сторонами та скріплено печаткою (а.с. 56).

Проте, Замовник розрахувався за надані транспортні послуги частково.

28.12.2012р. на адресу Замовника було направлено претензію за вих. №1576 з вимогою сплатити заборгованість в повному обсязі та попереджено про звернення до суду за захистом порушеного права у разі невиконання вимоги (а.с. 14-15).

Претензію вручено Замовнику15.01.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 16).

Вказана претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Ухилення Замовника від оплати отриманої послуги стали причиною звернення Виконавця до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення боргу.

Відповідно до ч. 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 п.3 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом та підтверджується поданими позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою охоплюються визначенням договору перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Відповідно до ч.1 ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Договір на перевезення вантажів про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №02/08/12 від 02.08.2012 р. не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Позивач належним чином виконав умови укладеного договору та надав відповідачу транспорті послуги з перевезення вантажу у відповідності до вказаних договорів-заявок, що підтверджується актами про надання послуг, підписаним сторонами у справі без доповнень та зауважень та скріпленим печатками їх підприємств.

Відповідно до п.4.1 Договору сторони погодили, що Замовник оплачує рахунки Перевізнику шляхом безготівкового переказу протягом 5 банківських днів з дати доставки(розвантаження) вантажу, якщо інше не обумовлене в заявці.

В порушення умов Договору відповідач станом на 27.03.2013 р. (дата розгляду справи) коштів на користь позивача по договору-заявці №230 від 22.10.12 р.(акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №1/11-001 від 01.11.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Луцьк-Суми на суму 6 231 грн.) та договору - заявці №233 від 13.11.12 р.(акт надання послуг(прийому-здачі робіт) №16/11-001 від 16.11.2012 р. на послуги з міжнародного перевезення вантажів автотранспортом по маршруту Італія-Чоп(Україна) - Луцьк на суму 29 454,55 грн.) сплатив частково на суму 3 000 грн., вже після звернення позивача до суду, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 32 685 грн. 55 коп.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно п. 4 ч.3 ст. 129 Конституції України та ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Пояснення представника відповідача, щодо відсутності коштів через невчасне надходження платежів від інших контрагентів, судом не приймається, оскільки відсутність фінансування не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язань перед позивачем, оскільки відповідно до приписів статті 617 ЦК України та п. 2 статті 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Суд вважає, вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги з перевезення вантажу у сумі 32685 грн. 55 коп. підставною та обґрунтованою, що підлягає задоволенню повністю, оскільки підтверджується матеріалами справи, тому підлягає стягненню з нього у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача 3404,30 грн. - пені, відповідно до п. 4.2 Договору в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен прострочення оплати, суд встановив наступне.

Згідно п.4.2 Договору сторони погодили, що за прострочення платежів Замовник сплачує штраф у розмірі 1 відсотка від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Ч. 1 статті 216 та ч.2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено, що господарсько-правова відповідальність застосовується до учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

Ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами п. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, нарахування неустойки згідно п.4.2 Договору узгоджується з положеннями Ч.3 ст. 549 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", обчислюється від суми простроченого платежу та не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, в межах піврічного строку згідно Ч.6 ст. 232 ГК України та при цьому не має вирішального значення, як саме названий вид неустойки в Договорі, тому суд приходить до переконання, що правова природа обумовленого в п. 4.2 Договору штрафу в розмірі 1 відсотка від неоплаченої суми за кожен день прострочення оплати у відповідності з положеннями ст.549 ЦК України є пенею, яка вірно визначена позивачем в позовних вимогах - сума заборгованості на розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, в межах піврічного строку.

Аналогічна правова позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України №5016/179/2012(4/20) від 16.08.2012 р.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 3404,30 грн., перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що ці вимоги підставні повністю та підлягають до задоволення, що становить суму пені, нараховану за періоди прострочення оплати відповідно до п.4.1 Договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 680,85 грн., суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 680,85 грн. трьох процентів річних за періоди прострочки оплати по зазначеним договорам-заявкам згідно п. 4.1 Договору на суму заборгованості.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних, перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що останні підлягають до задоволення в сумі 680,85 грн.

Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при несплаті вартості наданих послуг, є саме не вчасне отримання коштів від відповідача протягом визначених строків, згідно досліджених доказів. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду для стягнення зазначеної суми коштів в примусовому порядку.

Враховуючи відсутність доказів оплати основного боргу, прострочення сплати наданих послуг, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 36 770,70 грн., з них основний борг в розмірі 32 685,55 грн., пеня 3 404,30 грн., 3% річних в розмірі 680, 85 грн.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судовий збір згідно ст. 49 ГПК України в сумі 1720,50 грн. слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім Аміко-Кераміка"( Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, вул. Шкільна, 1/5, код ЄДРПОУ 37490542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська транспортна група"(Львівська область, Яворівський район, м. Новояворівськ, вул. Івана Мазепи, 18, код ЄДРПОУ 30484307) 36770,70 (тридцять шість тисяч сімсот сімдесят гривень сімдесят копійок) гривень заборгованості, з них основний борг в розмірі 32 685,55 грн., пеня 3 404,30 грн., 3% річних в розмірі 680, 85 грн. та 1720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) гривень сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

01.04.13

Суддя А. С. Вороняк