Справа № 2-а-921 /08
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2008 року
м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд
у складі:
головуючого - судді Чеснокової А.О.
при секретарі - Гришко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду
України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України Октябрського
району в м. Полтаві про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги
дитини війни, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з
адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в
Полтавській області про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги
дитини війни, яким просив зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити
йому, як дитині війни, недосплачену щомісячну державну соціальну допомогу в
сумі 2 733 грн. 30 коп. за період з 2006
по 2007 роки.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач
посилався на те, що він належить до соціальної категорії «Дитина війни» і
відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01
січня 2006 року по 31 грудня 2007 року має право на отримання соціальної
допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішенням
Конституційного Суду України № 6-рп/2007
від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції
України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний
бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України
«Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких йому повинна була бути
нарахована соціальна допомога. Однак, відповідач в порушення вимог ст. 124
Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення
до пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного
адміністративного суду від 29 липня 2008 року залучено до участі у справі в
якості другого відповідача Управління Пенсійного фонду України Октябрського
району в м. Полтаві.
В
судове засідання позивач не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд
справи у його відсутність.
В судове засідання відповідач Управління
Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві не з'явився, про час
та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка,
яка знаходиться в матеріалах справи, заперечення, стосовно позовних вимог суду
не надав.
В судове засідання другий відповідач
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не з'явився,
про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду
заперечення, в яких просив слухати справу без участі представника управління.
Заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні
позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог та таких, що не
відповідають чинному законодавству.
Суд вважає можливим розглянути справу у
відсутність сторін на підставі наявних в ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали
справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в
розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни.
Відповідно
до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії
або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що
виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за
віком.
Законом
України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року дія
статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена на
2006 рік.
Відповідно
до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет
України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року до статті 110 Закону України «Про
Державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни, якими установлено, що
пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни» запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею
6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому
півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з
Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Відповідно
до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6
Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього
Закону, було зупинено.
Рішенням
Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за поданням 46
народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності)
положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12,
13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111
Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні
гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є
неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет
на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Рішення Конституційного Суду
України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції
при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок
дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення
Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України,
остаточним і не може бути оскаржене.
Статтею
64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і
громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією
України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не
допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно
ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до
адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина
безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється
відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти,
неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні
правовідносини.
Відповідно
до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні
гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або
скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно
з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі
положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення
Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки
рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року зворотньої дії в
часі не має, таким чином задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період
з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Щодо
розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати
підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних
висновків.
Відповідно
до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне
страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а
у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового
мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При
цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за
віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для
визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак,
враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір
мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав
людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного
нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян,
закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу
покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання
містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії
(Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд
вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про
загальнообов'язкове пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення
дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком
використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як
розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії,
передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей
Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до
пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не
суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування».
Пенсійний
фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює
свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в
установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону
України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про
призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного
фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням
Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного
фонду України Октябрського району в м. Полтаві. Враховуючи вищевикладене, суд
вважає Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м.
Полтаві належним відповідачем по даній
справі.
За
таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати
Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити
перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з
09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30% мінімальної
пенсії за віком та провести відповідні виплати.
Із змісту позовної заяви та заперечень
відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржуються бездіяльність
територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні
зазначеного підвищення до пенсії.
Згідно
ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного
захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних
вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного
управління протиправною.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання
відповідне управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну
державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій
сумі, не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе
функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
Відповідно
до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо
адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені
позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На
підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист
дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики
Європейського суду з прав людини», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу
адміністративного судочинства України,
суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні
вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській
області, Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві
про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни -
задовольнити частково.
Визнати
бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві протиправною.
Зобов'язати
Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з
підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1
ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 09
липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В
іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути
з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового
збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова може бути оскаржена в
апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через
Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне
оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови
у повному обсязі відповідно до ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства
України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20
днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після
закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної
скарги відповідно до ст.. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Чеснокова А.О.
З
оригіналом згідно
Суддя
Чеснокова А.О.
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2008 |
Оприлюднено | 02.03.2009 |
Номер документу | 3032915 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Чеснокова А.О.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Трещова О.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні