Постанова

від 20.03.2013 по справі 04/5026/751/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 04/5026/751/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М., суддів:Коваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі) розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року у справі№ 04/5026/751/2012 за заявою доПублічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" Приватного підприємства "Постачальник" пробанкрутство в судовому засіданні взяли участь представники: від ПАТ "Ерсте Банк" - Гуцул А. Д. дов. від 14.12.2012 року

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.10.2012 року визнано безспірні вимоги Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" до Приватного підприємства "Постачальник" в сумі 13 774 619, 48 грн. у справі № 04/5026/751/2012 про банкрутство Приватного підприємства "Постачальник".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.10.2012 року у справі № 04/5026/751/2011 скасовано та припинено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Постачальник".

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного суду, Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року у справі № 04/5026/751/2011, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.10.2012 року залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 11 Закону про банкрутство.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Загальні підстави порушення провадження у справі про банкрутство передбачено статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:

- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;

- боржником пропущено мінімальний тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);

- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) складає не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону про банкрутство суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Отже, кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, може ініціювати справу про банкрутство лише у випадку, якщо сума його вимог до боржника перевищує вартість переданого в заставу майна, за умови відповідності цих вимог приписам ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 8 Закону про банкрутство до заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство додаються докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

Так, відповідно до приписів ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, господарський суд саме у підготовчому засіданні досліджує обставини та докази у справі, заперечення боржника та остаточно вирішує про наявність, підтвердженність підстав та обґрунтованість порушення провадження у даній справі. Отже, за приписами вказаних норм Закону про банкрутство основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Судом апеляційної інстанції припинено провадження у справі про банкрутство з мотивів, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника забезпечені заставою майна боржника, виходячи з наступного.

21.05.2012 року господарським судом Черкаської області за заявою ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Постачальник", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду Черкаської області від 09.11.2011 року у справі № 02/5026/1498/2011, позов ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" до ПП "Постачальник" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки по Договору іпотеки № 012-05/801 iп від 01.08.2007 року, а у решті позову відмовлено.

Накази про примусове виконання рішення господарського суду Черкаської області від 09.11.2011 у справі № 02/5026/1498/2011 видані 09.12.2011 року.

26.12.2011 року відкрито виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Черкаської області від 09.12.2011 року у справі № 02/5026/1498/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 01.08.2007 № 012-05/801 іп та повідомлено про те, що у зв'язку з початком процедури припинення ПП „Постачальник" вирішується питання про направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії останнього.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції, ПП "Постачальник" виступив майновим поручителем перед ПАТ "Ерсте Банк" (кредитором) за зобов'язаннями третьої особи (ПП "Будерст") уклавши з кредитором договір іпотеки щодо конкретного майна, саме на предмет іпотеки й було звернуто стягнення за вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області від 09.11.2011 року у справі № 02/5026/1498/2011, а кошти, отримані від реалізації вказаного предмета іпотеки мали б бути направлені на погашення заборгованості вказаної третьої особи перед ПАТ "Ерсте Банк" у сумі 13 774 619,48 грн.

Оскільки з обставин справи вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора до боржника забезпечені заставою майна боржника суд апеляційної інстанції, дійшов до законного та обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі про банкрутство Боржника за відсутністю підстав для порушення та подальшого здійснення провадження у вказаній справі про банкрутство.

Окрім того рішенням господарського суду Черкаської області від 18.05.2012 року у справі № 17/5026/383/2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року, позов ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" до ПП "Постачальник" в особі ліквідатора Пащенка Валерія Вікторовича задоволено, визнано ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" кредитором ПП "Постачальник" на загальну суму 13 774 619,48 грн., зобов'язано ліквідатора ПП "Постачальник" Пащенко В. В. визнати ПАТ "ЕРСТЕ БАНК" кредитором ПП "Постачальник" з вимогами у сумі 13 774 619,48 грн. Вказана обставина не існувала на день подачі до суду ініціюючим кредитором заяви про порушення справи про банкрутство та на день порушення провадження у даній справі №04/5026/751/2011.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції, якою припинено провадження у справі не вбачається.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013 року у справі № 04/5026/751/2012 залишити без змін.

Головуючий Б. М. Поляков

Судді В. М. Коваленко

О.Є. Короткевич