КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9994/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Гром Л.М.
У Х В А Л А
Іменем України
27 березня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Денісова А.О.,
при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солві» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними,
В С Т А Н О В И В :
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Солві» (код ЄДРПОУ 35181441), оформленої актом від 12.07.2012 року № 1734/22-719/35181441 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Солві» з питань нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року; визнано протиправними висновки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Солві» (код ЄДРПОУ 35181441), викладені в Акті № 1734/22-719/35181441 від 12.07.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Солві».
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників сторін, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва згідно із пп. 78.1.11, п. 78.1 ст. 78 ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Солві» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, за результатами якої складено Акт від 12 липня 2012 року № 1734/22-719/351814441 (далі - Акт перевірки від 12 липня 2012 року № 1734/22-719/351814441).
За результатами перевірки, податковий орган зафіксував в акті перевірки порушення п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228. ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Солві".
Податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки та на підставі акту не приймалось.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом були порушені законодавчі вимоги щодо проведення перевірки позивача та оформлення її результатів.
Судова колегія не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України встановлює, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Пунктом 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
У відповідності до вимог пункту 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Доказів направлення копії наказу про призначення документальної позапланової перевірки, повідомлення про проведення перевірки на юридичну адресу ТОВ "Солві" відповідачем суду не надано, в зв'язку з чим було порушено право позивача на надання первинних документів на запит відповідача та усунення порушень, якщо такі мали місце.
Як вбачається з акту перевірки податковим органом зазначено, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ "СОЛВІ" відсутні, посадові особи за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 69118, м. Запоріжжя, вул. 40 Років Перемоги, 11 не знаходяться, місцезнаходження посадових осіб не відоме, тому перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС "Реєстр платників податків", АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ "Бест-Звіт", TAX. АРМ "Аудит", АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України" та висновку щодо відсутності акту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "СОЛВІ" код 35181441 від 09.07.2012 №04/07-12/618 складеного ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, Державної податкової служби.
При цьому податковим органом заходи, щодо встановлення місцезнаходження відповідача не вживалися, первинні документи при перевірці не досліджувалися, відповідні відомості до Єдиного державного реєстру не внесено. І, таким чином, факт незнаходження за місцем реєстрації належними та допустимими доказами не підтверджено.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів і України від 24.05.95 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за N 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи: розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення, статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, і одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З акту перевірки від 12.07.2012 року № 1734/22-719/35181441 року вбачається, що його висновки зроблені лише на підставі наявних в ДПІ в Дніпровському районі м. Києва ДПС даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки. Акт перевірки не містить посилань на первинні документи, в акті не вказано, які саме договори на думку податкового органу є нікчемними. Фактично відповідач здійснюючи перевірку без первинних документів, лише за результатами аналізу даних власних електронних баз, здійснив камеральну перевірку, змістом якої є арифметична перевірка заповнення даних, внесених платником податків у декларацію й правильності застосування коефіцієнтів, при цьому, назвавши її позаплановою невиїзною документальною перевіркою.
Наведене вказує на те, що з порушенням норм чинного законодавства вчинені дії відповідача при складанні акту перевірки, оскільки викладені в ньому факти не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, що є суб'єктивним припущенням перевіряючих та порушенням відповідачем встановленого законодавством порядку проведення перевірки.
Крім того, відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
В свою чергу, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладання договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків, отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, судом до уваги не приймаються.
На момент укладання договорів, а також під час здійснення господарських операцій, контрагенти були зареєстровані в податкових органах як платники ПДВ.
Відповідач не надав суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ПТВП "Будтранс" було створено саме з метою прикриття незаконної діяльності, його посадові особи вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Такі висновки можуть бути підтверджені лише вироками судів.
Окрім того, позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогам первинних документів в розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи зазначене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 29.03.2013 року.
.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Денісов А.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.03.2013 |
Оприлюднено | 02.04.2013 |
Номер документу | 30330792 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Гром Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні