Ухвала

від 21.03.2013 по справі 2а-15618/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15618/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Фаетон-2000» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року позивач Приватне підприємство «Фаетон-2000» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 18 травня 2011 року № 0472771500, від 19 травня 2011 року № 0472961500.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апелянтом рішення суду першої інстанції оскаржується в частині задоволення вимог позивача, у зв'язку з чим апеляційний розгляд здійснюється відповідно до вимог ст. 195 КАС України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Приймаючи рішення про задоволення вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійшов помилкового висновку про застосування до позивача штрафних санкцій спірними податковим повідомленнями-рішеннями, оскільки в даному випадку підлягають застосуванню п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року ПП «Фаетон -2000».

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, у зв'язку з несвоєчасним поданням декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та лютий 2011 року, які фактично подані 19 квітня 2011 року.

На підставі встановлених порушень податковим органом прийнятті податкові повідомлення-рішення від 18.05.2011 року № 0472771500, та від 19.05.2011 року № 0472961500.

За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в частині застосування штрафних санкцій до позивача, колегія суддів зважає на наступне.

Рішенням суду першої інстанції встановлено, та не заперечується сторонами, що позивач зобов'язаний був подати податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року та лютий 2011 року у строки, встановлені підпунктом 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відносно нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З метою однозначного тлумачення норм Податкового кодексу України, Міністерство юстиції України своїм листом №18222-0-26-10-20 від 11.01.2011 року роз'яснило, що пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України чітко передбачений проміжок часу, з яким пов'язують виникнення, зміну і припинення відповідних правовідносин, виконання зобов'язань тощо. Отже, штрафна санкція у розмірі не більше 1 гривні застосовується виключно за вчинене у період з 1 січня по 30 червня 2011 року будь-яке порушення податкового законодавства.

Обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на Лист ДПА України від 03.02.2011 року № 2963/7/10-1/017/302 колегією суддів до уваги не приймається, оскільки Листом ДПА України від 23.03.2011 року № 8199/7/10-1017/1114 зазначений лист скасовано.

Задовольняючи частково вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій підлягають скасуванню з урахуванням зазначених вище положень податкового законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 27.03.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.