Рішення

від 28.03.2013 по справі 2/381/87/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/381/87/13 Головуючий у І інстанції Суботіна А.В. Провадження № 22-ц/780/1724/13 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д.О. Категорія 44 28.03.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Таргоній Д.О., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Дрозд О.С.,

розглянула матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Фастівської районної державної адміністрації, Управління Держкомзему у Фастівському районі, Малоснітинської сільської ради Фастівського району, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішень Фастівської РДА та державних актів на право власності на земельні ділянки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Фастівської районної державної адміністрації Київської області, Управління Держкомзему України у Фастівському районі, Малоснітинської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування рішення Фастівської райдержадміністрації про надання земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у приватну власність, визнання недійсним та анулювання державних актів на право приватної власності на земельні ділянкі, видані на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_5, визнання за ним прав власності на земельну ділянку, вказану в державному акті на право приватної власності на землю IV-КВ №038662, який виданий на його ім'я, та зобов'язання Управління Дежкомзему у Фастівському районі Київської області вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог послався на наступні обставини.

Рішенням виконкому Малоснітинської сільської ради Фастівського району №5 від 14.08.1997р. йому було виділено земельну ділянку площею 0,10 га в с.М.Снітинка в районі Бондарів з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Рішенням виконкому Малоснітинської сільської ради №1 від 16.01.1998р. зазначена земельна ділянка була передана йому у приватну власність, а 01.02.2001 року він отримав державний акт серії IV-КВ №038662 на право власності на землю.

Однак, у 2011 році, при оформленні необхідних документів для отримання кадастрового номеру земельної ділянки отримав інформацію, що належна йому земельна ділянка передана як земельний пай іншій особі, а саме: ОСОБА_5

Позивач направив до компетентних органів запити з проханням роз'яснити йому кому та на якій підставі належить земельна ділянка, що перебуває у його приватній власності. З наданих відповідей, йому стало відомо, що його ділянка перебуває у приватній власності не ОСОБА_5, а ОСОБА_2 та має кадастровий номер 3224984200:03:002:0002.

Позивач вважає, що при виділенні ОСОБА_2 земельної ділянки у приватну власність було порушено його право на земельну ділянку, оскільки земельна ділянка, надана ОСОБА_2, поглинула його ділянку.

В подальшому позивачем було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких він просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Фастівської районної державної адміністрації від 21 червня 2004 року №332; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,1946 га серії Кв №9084750, виданий ОСОБА_2 25.11.2004р.; скасувати державну реєстрацію вказаної земельної ділянки та вказаний у державному акті кадастровий номер 3224984200:03:002:0002; підтвердити за ним право приватної власності на земельну ділянку, яка вказана в державному акті на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №038662, виданому на його ім'я 01.02.2001р. та зареєстрованому в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1391; зобов'язати управління Держкомзему у Фастівському районі здійснити державну реєстрацію його земельної ділянки, відкрити на його земельну ділянку Поземельну книгу, присвоїти його земельній ділянці кадастровий номер та занести його до державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №038662, виданий на його ім'я, внести відомості про його земельну ділянку до автоматизованої системи Державного земельного кадастру; а також визнати незаконним та скасувати державний акт на право колективної власності на землю серії КВ №3224984200/27 від 09.04.1997 року, виданий Малоснітинською сільською радою громадянам - членам КСП «Фастіське», як такий, що суперечить актам цивільного законодавства і порушує його права.

Рішенням Фастівскього міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково: визнано незаконним та скасовано розпорядження Фастівської районної державної адміністрації від 21 червня 2004 року №332; визнано незаконним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 5,1946 га серії КВ № 084750, виданий ОСОБА_2 25.11.2004р., скасовано державну реєстрацію вказаного державного акту; поновлено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка вказана в державному акті на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №038662, виданому на його ім'я 01.02.2001р.; зобов'язано управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області здійснити державну реєстрацію його земельної ділянки, відкрити на його земельну ділянку Поземельну книгу, присвоїти його земельній ділянці кадастровий номер та внести відомості про його земельну ділянку до автоматизованої системи Державного земельного кадастру. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачка ОСОБА_2, посилаючись на допущені судом порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вважав встановленою ту обставину, що відбулось накладення розпайованих земельних ділянок КСП «Фастівське» і земельних ділянок, виділених громадянам Малоснітинською сільською радою для ведення садівництва в м-ні Бондарі на території Малоснітинської сільської ради, внаслідок чого і було порушено право позивача на земельну ділянку, яка перебуває в його власності.

Однак, такі висновки не відповідають обставинам справи та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Малоснітинської сільської ради Фастівського району № 5 від 14.08.1997р. позивачу ОСОБА_3 було виділено земельну ділянку площею 0,10 га в с.М.Снітинка в районі Бондарів з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Рішенням виконкому Малоснітинської сільської ради №1 від 16.01.1998р. зазначена земельна ділянка була передана ОСОБА_3 у приватну власність, а 01.02.2001 року він отримав державний акт серії IV-КВ №038662 на право власності на земельну ділянку площею 0,0969 га на території р-ну Бондарі, М. Снітинської сільської ради для обслуговування житлового будинку та ведення індивідуального садівництва.(а.с. 12 т. 1)

Судом також встановлено, що рішення загальних зборів працівників радгоспу «Фастівський» від 20.02.1996 року, протокол №1, зареєстрованого у Фастівській РДА 26.03.1996року, рішення №313, радгосп «Фастівський» реорганізовано у КСП «Фастівське».

Відповідно до рішення Малоснітинської сільської ради народних депутатів від 09.04.1997 року, КСП «Фастівське» отримало у колективну власність 1798,2 га землі в межах згідно з планом, що підтверджується державний актом на право колективної власності на землю серії КВ №3224984200/27 від 09.04.1997р., який був зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 27. (а.с 62-64 т. 1)

14 травня 1997 року розпорядженням № 245 Фастівської районної державної адміністрації затверджено розроблену Київським відділенням Інституту землеустрою науково-технічну документацію по паюванню сіьськогосподарських угідь, переданих у колективну власність КСП «Фастівське» с. М. Снітинка, встановивши площу сільськогосподарських угідь, що підлягають розпаюванню в розмірі 1687,8 га, з них ріллі - 1687,1 га, пасовища - 10,7 га. (а.с. 59 т. 1)

У травні 1997 року членам КСП «Фастівське» було видано сертифікати на право на земельну частку (пай).

Так, зокрема, відповідачка ОСОБА_2 30.05.1997 року отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КВ №0245445, відповідно до якого їй як члену КСП «Фастівське» на підставі розпорядження Фастівської РДА №245 від 14.05.1997 року належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Фастівське» розміром 4,31 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). (а.с. 60 т.1)

Згідно розпорядження Фастівської районної державної адміністрації № 332 від 21.06.2004 року ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії КВ № 084750. (а.с. 61 т. 1)

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_3 посилався на те, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_2, поглинула земельну ділянку, яка була передана йому у власність, відповідно до державного акту від 01.02.2001 року серії IV-КВ №038662. При цьому, як доказ зазначеної обставини, позивачем подано суду копію листа управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області від 23.01.2012 року № 430. (а.с. 21 т. 1)

Як вбачається з вказаного листа, на скаргу ОСОБА_3 надано додаткову інформацію наступного змісту: «земельна частка (пай), межі якої не відповідають межам Вашої земельної ділянки, має кадастровий номер 3224984200:03:002:0002, та знаходиться у власності ОСОБА_2 (державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власносі на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:032:00014 від 25.11.2004 року)».

Колегія суддів вважає, що оцінюючи даний документ, суд першої інстанціїї прийшов до хибного висновку про те, що цей лист є належним доказом порушення відповідачами прав позивача на земельну ділянку, яка належить йому відповідно до державного акту.

Згідно технічної документації по складанню державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2, яка містить схему поділу земель колективної власності в межах Малоснітинської сільської ради, а також відповідно до Акту про встановлення на місцевості меж земельних ділянок (а.с. 128 т. 1), кадастрового плану, межі земельної ділянки ОСОБА_2 винесені в натуру, відповідають паю № 374 та знаходяться в межах землекористування КСП «Фастівське».

При цьому, позивачем ОСОБА_3 не було надано суду належних та допустимих доказів щодо місцезнаходження земельної ділянки, яка перебуває в його власності. Згідно відповіді управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області № 3640 від 16 липня 2012 року, за даними архівної документації не вдалось встановити точного місця розташування земельної ділянки ОСОБА_3, оскільки Технічний звіт по складанню Державного акта на право приватної власності на землю не містить координат земельної ділянки. Тому власника в відповідності до п. 17.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 749 від 18.08.2010 р. «Про затвердження тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці» було проінформовано про необхідність розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). (а.с. 112, т. 1)

Таких дій ОСОБА_3 проведено не було, а тому в судовому порядку визначити місцезнаходження земельної ділянки, яка належить позивачу, не вбачається можливим. Матеріали справи не містять відповідного висновку експертизи або інших належних доказів про те, що саме земельна ділянка відповідачки ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку позивача.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Вирішуючи спір, суд першої інстанціїї не надав належної оцінки тим обставинам, що всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, позивачем ОСОБА_3 не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав у зв'язку з отриманням ОСОБА_2 у власність земельної ділянки.

Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне зясування судом обставин справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

З огляду на те, що ухвалюючи рішення, суд порушив норми матеріального та процесуального права, допустив неповне зясування судом обставин справи, судове рішення не може бути залишене без змін і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2013 року - скасувати. Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Фастівської районної державної адміністрації, Управління Держкомзему у Фастівському районі, Малоснітинської сільської ради Фастівського району, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішень Фастівської РДА та державних актів на право власності на земельні ділянки - відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: