Ухвала

від 20.05.2014 по справі 2/381/87/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/381/87/13 Головуючий у І інстанції Провадження № 88-ц/780/18/14 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Категорія 1 20.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Березовенко Р.В., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фастівської районної державної адміністрації, Управління Держкомзему у Фастівському районі, Малоснітинської сільської ради Фастівського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішень та державних актів на право власності на земельні ділянки,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2013 року позов ОСОБА_1 частково задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Фастівської районної державної адміністрації від 21 червня 2004 року № 332. Визнано незаконним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку пл. 5,1946 га., розташовану в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району, КСП «Фастівське», виданого 25 листопада 2004 року на ім'я ОСОБА_2, та скасовано його державну реєстрацію. Поновлено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку пл. 0,0969 га. Зобов'язано управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області здійснити державну реєстрацію земельної ділянки пл. 0,0969 га., відкрити на дану земельну ділянку поземельну книгу, присвоїти їй кадастровий номер та внести відомості про земельну ділянку до автоматизованої системи ДЗК. Стягнуто з Фастівської районної державної адміністрації Київської області, Малоснітинської сільської ради Фастівського району та Управління Держкомзему у Фастівському районі на користь позивача судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 січня 2013 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

03 квітня 2014 року до Апеляційного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2013 року у зв'язку із нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилався на те, що Управлінням Держкомзему України у Фастівському районі була надана неправдива інформація про відсутність в технічній документації координат земельної ділянки, що стало підставою для висновку суду про неможливість визначення місцезнаходження його земельної ділянки. Крім того, відповідач отримала у власність землі більше, ніж на це мала право, чим порушено вимоги Указу Президента України щодо рівності розмірів земельних ділянок. Також заявник посилається на рішення Апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2013 року, де встановлено, на думку заявника, факт порушення діючого земельного законодавства при розробці технічної документації на землю ОСОБА_2 Зазначені обставини вважав нововиявленими та в зв'язку із їх наявністю просив скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2013 року у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно ч. 2 ст. 365 ЦПК України розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Відповідно до п. 7 даної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Отже, підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок (що є прерогативою судів апеляційної та касаційної інстанції), а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Як вбачається із матеріалів справи, при ухваленні рішення Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2013 року колегія суддів встановила, що позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів щодо місцезнаходження земельної ділянки, яка перебуває в його власності. Згідно відповіді управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області № 3640 від 16 липня 2012 року, за даними архівної документації не вдалось встановити точного місця розташування земельної ділянки ОСОБА_1, оскільки технічний звіт по складанню державного акта на право власності на право приватної власності на землю не містить координат земельної ділянки, тому власника було проінформовано про необхідність розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Таких дій ОСОБА_1 проведено не було, а тому в судовому порядку визначити місцезнаходження земельної ділянки, яка належить позивачу, не вбачається можливим. Матеріали справи не містять відповідного висновку експертизи або інших належних доказів про те, що саме земельна ділянка відповідача ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку позивача (а. с. 84 т. 2).

Дане рішення залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2013 року.

В заяві про перегляд рішення суду заявник посилається як на нововиявлену обставину на відомості про місцезнаходження його земельної ділянки та надання управлінням Держкомзему України у Фастівському районі неправдивої інформації про відсутність в технічній документації координат земельної ділянки, що стало підставою для висновків Апеляційного суду про неможливість визначення місцезнаходження його земельної ділянки. Заявник вказує, що 05 березня 2014 року він отримав із управління Держземагентства лист-відповідь № 579 від 03 березня 2014 року на його запит із копіями документів з оригіналу технічного звіту по складанню державного акту на право власності на його земельну ділянку, про відсутність якого неодноразово повідомлялось йому у відповідь на його запити.

Проте, пунктом 5 вищезазначеної постанови пленуму Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ судам роз'яснив, що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини 4 статті 10 ЦПК, не є нововиявленими обставинами.

Указані обставини по наявності координат земельної ділянки в технічній документації не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 361 ЦПК України, оскільки вони були предметом судового розгляду та встановлювались при всебічному і повному з'ясуванні апеляційним судом обставин даної справи.

Документи, надані заявником як докази на підтвердження нововиявлених обставин, були наявні в матеріалах справи ще під час ухвалення рішення судом першої інстанції від 21 січня 2013 року, а саме: технічний звіт по складанню державного акту на право приватної власності на землю громадянам р-н. Бондарі, М.Снітинської сільської ради Фастівського району Київської області із усіма координатами (а. с. 113 - 119 т. 1), рішення виконавчого комітету Малоснітинської сільської ради № 5/10 від 05 травня 2001 про передачу у приватну власність земельних ділянок власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) та перелік власників земельних ділянок (паїв) СТОВ «Журавлівське» (а. с. 126 - 127 т. 1), лист Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 13 грудня 2011 року № 14-04/596 (а. с. 17 т. 1), лист Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області від 23 січня 2012 року № 430 (а. с. 21 т. 1), лист Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 03 лютого 2012 року № 14-04/41 (а. с. 23 т. 1), лист Управління Держкомзему у Фастівському районі Київської області від 08 травня 2012 року № 2476 (а. с. 71 т. 1), розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 21 червня 2004 року № 332 про оформлення права власності на земельну ділянку власнику земельної частки (паю) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області (а. с. 107 зворот т. 1), акти виконаних робіт та платіжні доручення (а. с. 43 - 46 т. 2).

Також ОСОБА_1 вказує на нововиявлену обставину, встановлену у рішенні суду, яка доводить факт порушення діючого земельного законодавства при розробці технічної документації на землю ОСОБА_2, що потягло за собою накладання меж на його земельну ділянку та видання відповідачу державного акта на право власності на землю із вказаними порушеннями.

Даним рішенням, на яке посилається заявник, є рішення Апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2013 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа Управління Держземагенства земельних ресурсів у Фастівському районі Київської області про визнання недійсним державного акту та зобов'язання здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.

Так, згідно змісту даного рішення Апеляційного суду Київської області від 05 листопада 2013 року - з пояснювальної записки до технічного акту щодо перенесення меж земельних часток (паїв) громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8 вбачається, що при виготовленні державних актів вищевказаним власникам земельних паїв, в тому числі відповідача ОСОБА_6 на стадії виготовлення земельної документації було виявлено факт накладення меж земельних ділянок цих громадян на земельні ділянки інших користувачів та власників, однак питання визначення меж земельної ділянки з врахуванням існуючих меж землевласників вирішено не було, а державні акти власникам земельних паїв видавалися без врахування вказаних обставин з існуючим накладеннями.

У п. 4 наведеної вище Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судам роз'яснено, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Разом з тим, рішення від 05 листопада 2013 року є новим доказом, таким чином не підтверджує наявність нововиявлених обставин. Крім того, факт накладення меж земельних ділянок був предметом дослідження судів в спорі між іншими сторонами, та не є підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, ОСОБА_1 посилався як на нововиявлені обставини на порушення вимог Указу Президента України та норм ЗК України про рівність розмірів земельних ділянок, які не були відомі йому та не могли бути відомі на час розгляду справи, так як вказані обставини приховувались відповідачем як зацікавленою особою, а також у жодних документах, наданих відповідачем суду, не було посилань на Указ Президента та на норми ЗК України про рівність розмірів земельних ділянок для всіх.

Дані обставини не можна вважати нововиявленими, оскільки нормативно-правові акти не є обставинами в розумінні ст. 361 ЦПК України та підлягають обов'язковому оприлюдненню в передбаченому законом порядку, а тому зміст вказаного Указу Президента та ЗК України могли бути відомі заявнику.

Крім того, в матеріалах справи наявні документи, які підтверджують розмір земельних часток (паїв) як відповідача, так і інших осіб, і ці обставини також були предметом розгляду судів та були відомі заявнику.

Оскільки зі змісту заяви ОСОБА_1, обставин та доводів, на які він посилається, не вбачається наявності зазначених у ст. 361 ЦПК України підстав для перегляду судового рішення, то заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 365 ЦПК України колегія суддів залишає без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 313, 314, 315, 365 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2013 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Березовенко Р.В.

Фінагєєв В.О.