Ухвала

від 01.04.2013 по справі 36/342

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 36/342 01.04.13 За заявою Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма

«Старатель» про відстрочку виконання рішення Господарського

суду м. Києва від 19.0.2009р. та наказу Господарського суду

міста Києва від 03.11.2009р. у справі №36/342

У справі за позовом

Фабрики "Варіант" Товариства з обмеженою відповідальністю

До Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма

"Старатель"

Про стягнення 527 347,11 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представникик:

Від позивача не зявився

Від відповідача Арабаджийський Є.Г. - по дов. №1 від 17.01.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. у справі № 36/342 позовні вимоги задоволено повністю . Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" на користь Фабрики "Варіант" Товариства з обмеженою відповідальністю 148 734 грн. 09 коп. заборгованості, 6 668 грн. 41 коп. трьох відсотків річних, 43 429 грн. 66 коп. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 1 988 грн. 32 коп. державного мита, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.11.2009 р., у зв'язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2009р. у справі № 36/342, судом видано відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

01.03.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представник відповідача подав заяву, в якій просить відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 36/342 від 19.10.2009р. та наказу Господарського суду міста Києва № 36/342 від 03.11.2009р. про стягнення з Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фабрика "Варіант" 201 132,98 грн. до 31 серпня 2013р.

Заява мотивована тяжким фінансовим становищем Приватного акціонерного товариства "Будівельна фірма "Старатель" та наявністю у боржника активів у вигляді дебіторської заборгованості, згідно ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012 року у справі № 39/138, якою затверджено мирову угоду, згідно якої на користь боржника підлягає стягненню 7 000 000,00 грн. та за якою державним виконавцем в межах строків передбачених чинним законодавством вживаються заходи до виконання.

Заявник, також, зазначає, що повне негайне виконання рішення суду може призвести до зупинки господарської діяльності товариства взагалі, або ускладнити фінансове становище настільки, що виконання стане неможливим, і призведено порушення прав третіх осіб по виконанню перед ними договірних кредитних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи викладене, заява відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 36/342 від 19.10.2009р. та наказу Господарського суду міста Києва № 36/342 від 03.11.2009р. на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України призначена до розгляду в судовому засіданні на 01.04.2013р.

Представник позивача (стягувача) в судове засідання 01.04.2013р. не з»явився. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило. З огляду на викладене, суд визнав за можливе розглянути заяву за відсутності представника позивача (стягувача)..

В судовому засіданні 01.04.2013р. представник заявника подану заяву підтримав в повному обсязі.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 36/342 від 19.10.2009р. та наказу Господарського суду міста Києва № 36/342 від 03.11.2009р., дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочку.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказаною нормою визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних з проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Так, виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно з пунктом 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» від 12.09.1996р. № 02-5/333 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви боржник посилається, зокрема, на те, що останній знаходиться у тяжкому фінансовому становищі та має низький рівень платоспроможності.

Між тим, всупереч положенням статті 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник під час вирішення питання про можливість розстрочки виконання рішення суду не надав доказів, які підтверджують тяжкий фінансовий стан заявника.

Також суд приймає до уваги, що згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абз. 3 п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003р. № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, «державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як «виняткові обставини» (див. § 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004р.).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що «затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції» (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004р.).

Крім того, відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З огляду на наведені приписи вбачається, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду.

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Приватним акціонерним товариством "Будівельна фірма "Старатель" в заяві не обґрунтовані та документально не підтверджені обставини з настанням яких поліпшиться його майновий стан, або обставини, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим, як і не обґрунтовано винятковість випадку, який є підставою для вчинення, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, процесуальних дій.

Враховуючи відсутність підстав, визначених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що рішення суду у даній справі тривалий час не виконується, хоча, в силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для виконання суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 36/342 від 19.10.2009р.

Заява стягувача про відстрочку виконання наказу Господарського суду міста Києва № 36/342 від 03.11.2009р. також задоволенню не підлягає, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачена

відстрочка виконання наказу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства закритого типу "Будівельна фірма "Старатель" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі № 36/342 від 19.10.2009р. та наказу Господарського суду міста Києва № 36/342 від 03.11.2009р. відмовити.

Суддя Т.Ю.Трофименко