Рішення

від 28.03.2013 по справі 913/395/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 березня 2013 року Справа № 913/395/13-г

Провадження №29пд/913/395/13-г

За позовом: Товариства з обмежено відповідальністю

«Торгівельно-промислова компанія

«Регіон - Восток», м. Луганськ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«КФ «Восток», м. Луганськ,

про про виконання зобов'язання в натурі.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Сєніна О.О., представник за довіреністю б/н

від 26.02.2013;

від відповідача: повноважний представник в судове засідання

не прибув.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 12.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - промислова компанія «Регіон - Восток» (далі - ТОВ «ТПК «Регіон - Восток», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою від 11.02.2013 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Восток» (далі - ТОВ «КФ «Восток», відповідача у справі) з вимогою (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.03.2013):

- вилучити на користь позивача вугілля марки АО 25-50 у кількості 1,250 тон на суму 1362,50 грн., зольність, що не перевищує 5 %, волога, що не перевищує 5 %.

Позивач з посиланням на норми статей 16, 526, 655, 662, 664 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не виконав зобов'язання за договором поставки № 01-06 від 01.06.2011 та специфікацією № 8 від 30.10.2011 на поставку товару - вугілля марки АО 25-50 у повному обсязі, не допоставив вугілля марки АО 25-50 у заявленій кількості.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав докази надіслання заяви про уточнення позовних вимог від 18.03.2013 на належну адресу відповідача: фіскальний чек від 19.03.2013 № 1964 та опис вкладення до цінного листа, які залучено до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ «Восток» (далі - ТОВ «КФ «Восток») відповідач у справі, відзив на позов та витребувані судом докази не подав, не забезпечив участь повноважного представника у судове засідання, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином: ухвали суду направлені завчасно рекомендованими листами з повідомленнями за належною адресою місцезнаходження юридичної особи, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 15948553 станом на 26.02.2013.

Згідно статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними у матеріалах справи (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» пункт 4, від 14.08.2007 N 01-8/675 пункт 15, від 18.03.2008 N 01-8/164 пункт 23.

Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати відзив на позов.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням наданих позивачем у справі доказів, заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

01.06.2011 між ТОВ «ТПК «Регіон - Восток» як Покупцем, позивачем у справі, та ТОВ «КФ «Восток» як Постачальником, відповідачем у справі, був укладений договір поставки № 01-06 (а.с.5-7), у відповідності з умовами пункту 1.1 договору Постачальник зобов'язався передати Покупцю вугільну продукцію (далі - товар), у кількості, якості та асортименті, передбаченими цим договором та специфікаціями в обумовлений договором строк, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити поставлений товар. Специфікація є невід'ємною частиною договору з моменту підписання її сторонами та скріплення печатками сторін.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє по 31.12.2011 (пункт 9.1 договору).

У разі якщо ні одна із сторін письмово не заявить про свій намір розірвати або змінити договорів за один місяць до його закінчення, договір вважається пролонгованим на строк шість місяців (пункт 9.2 договору).

У пункті 1.2 цього договору визначено, що ціна товару зазначається в Специфікації до договору.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами та в строки передбачені в Специфікації.

Згідно пункту 5.1 договору, розрахунки за кожну фактично поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в строки, зазначені в Специфікації.

Відповідно до Специфікації № 8 від 30.10.2011 до договору № 01-06 від 01.06.2011 відповідачем мало бути поставлене у грудні 2011 року на адресу позивача, зокрема, вугілля марки АО 25-50 з якісними показниками: зольність не більше 5 %, вологість не більше 5 %, у кількості 2050 тон на суму 2 234 500 грн. 00 коп. (а.с.8).

У пункті 3 Специфікації сторони передбачили, що право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання видаткової накладної сторонами.

На виконання умов договору № 01-06 від 01.06.2011 (специфікації № 8 від 30.10.2011) відповідач поставив позивачу вугілля марки АО 25-50 згідно реєстру накладних у загальній кількості 2058 тон на загальну суму 2 243 775 грн. 90 коп. (а.с.30).

Проте, згідно акту приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) від 05.12.2011 (а.с.11), підписаному директором ТОВ «КФ «Восток» Захаровим В.М. без зауважень, встановлено, що за видатковою накладною № 83 від 05.12.2011 виявлено недостачу вугілля у кількості 1,205 тон на суму 1 362 грн. 50 коп., що відображено також і в реєстрі прийнятої продукції позивачем за договором № 01-06 (а.с.30).

Згідно видаткової накладної № 83 від 05.12.2011 (а.с.9) та товарно - транспортної накладної від 05.12.2011 до подорожнього листа № 0512/6 (а.с.10) значиться, що відповідачем відвантажено вугілля марки АО 25-50 у кількості 34,600 тон на суму 37 714 грн. 00 коп., фактично надійшло вугілля зазначеної марки у кількості 33,350 тон на суму 36 351 грн. 50 коп., про що складено 05.12.2011 вищезазначений акт приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) (а.с.11).

Поставлена вугільна продукція за договором поставки № 01-06 від 01.06.2011 позивачем оплачена, що підтверджується банківськими виписками від 23.12.2011, 26.12.2011 (а.с.24,25).

Недопоставка відповідачем вугілля марки АО 25-50 у кількості 1,205 тон на суму 1 362 грн. 50 коп. і стало підставою для звернення позивача за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі відзивом на позов та витребувані судом докази не подав, заявлені вимоги не спростовував. Під час судового розгляду справи відповідачем не надані докази часткової або повної поставки товару.

Оцінивши обставини справи, надані позивачем у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтями 16 ЦК України та 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушеного права є примусове виконання обов'язку в натурі (пункту 5 частини 2 статті 16 ГК України), який випливає із загального принципу належного виконання зобов'язання.

Статтею 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі .

Оскільки цей спосіб захисту застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем, він має місце при невиконанні обов'язку, обумовленому договором.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору № 01-06 поставки від 01.06.2011, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі - продажу та до нього застосовуються як загальні положення про зобов'язання так і положення про поставку, купівлю - продаж, що містяться в главах 54 Цивільного кодексу України та 19, 30 Господарського кодексу України.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Матеріалами справи доведено, що відповідач при виконанні зобов'язань за договором № 01-06 поставки від 01.06.2011, за специфікацією № 8 від 30.10.2011, за видатковою накладною № 83 від 05.12.2011 не допоставив позивачу вугілля марки АО 25-50 у кількості 1,205 тон на загальну суму 1 362 грн. 50 коп., що підтверджується актом приймання продукції (товарів) за кількістю (або пересортицею) від 05.12.2011 (а.с.11).

Таким чином, відповідач порушив свої зобов'язання з поставки вугілля марки АО 25-50 у кількості 1,205 тон на суму 1 362 грн. 50 коп. з якісними показниками: зольність не більше 5 %, вологість не більше 5 %.

Відповідач не спростував заявлених позивачем вимог, не надав докази відвантаження вугілля марки АО 25-50 у кількості 1,205 тон, якої не вистачає за видатковою накладною № 83 від 05.12.2011, тому позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Восток», вул. Днєпровськая, 47, м. Луганськ, 91033, ідентифікаційний код 37384757 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - промислова компанія «Регіон - Восток», пл. Героїв ВВВ, б.6, прим. 43, м. Луганськ, 91016, ідентифікаційний код 31995209, вугілля марки АО 25-50 у кількості 1,250 тон на суму 1362,50 грн., зольність, що не перевищує 5 %, волога, що не перевищує 5 %, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Восток», вул. Днєпровськая, 47, м. Луганськ, 91033, ідентифікаційний код 37384757 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно - промислова компанія «Регіон - Восток», пл. Героїв ВВВ, б.6, прим. 43, м. Луганськ, 91016, ідентифікаційний код 31995209 витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 02.04.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко

вих. №

2

02.04.2013

Надруковано 3 примірника:

1- до справи;

2- позивачу (пл. Героїв ВВВ, б.6, прим. 43, м. Луганськ, 91016);

3- відповідачу (вул. Днєпровськая, 47, м. Луганськ, 91033) рек.з повід.