Постанова

від 27.03.2013 по справі 5021/1500/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р. Справа № 5021/1500/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Шепітько І.І.

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Шовкун Г.О. - директор, протокол № 3 від 14.05.2008 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 598 С/1-32) на рішення господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року у справі

за позовом Сумської міської ради, м Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг", м. Суми,

про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИЛА:

Сумська міська рада звернулась до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просить вважати укладеними зміни до пункту 1 розділу 3 договору оренди земельної ділянки № 040761200046 від 03.11.2006 року, а саме, в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі, шляхом викладення першого речення розділу 3 договору в наступній редакції: "Орендна плата на рік становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання договору з наступним урахуванням коригувань, відповідно до змін у чинному законодавстві".

Рішенням господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності вирішується за згодою сторін Договором оренди земельної ділянки із закріпленням розміру орендної плати в такому договорі оренди. Відповідач систематично сплачує орендну плату, визначену розділом 3 договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки. На думку відповідача, у Сумської міської ради відсутні правові підстави для збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що скарга не підлягає задоволенню з тих підстав, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. На цій підставі просить рішення господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вказує на те, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Приймаючи до уваги належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Сумської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд зазначив, що після набрання чинності 01.01.2011 року Податкового кодексу України, Сумською міською радою прийнято рішення № 1689- МР від 25.07.2012 року "Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати", відповідно до якого визначено перелік орендарів, яким пропонується внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати згідно рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року № 2763-МР "Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми" (зі змінами); Управлінню земельних ресурсів Сумської міської ради доручено супровідними листами повідомити орендарів про зазначене рішення Сумської міської ради та на підставі їх письмових згод вчинити дії по укладенню відповідних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок. Вказаним рішенням відповідачеві встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проте позов ґрунтується на вимозі про встановлення саме 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Оскільки позивач не уточнив позовні вимоги та не заявив відповідних клопотань, господарський суд зазначив, що розглядає по суті позовні вимоги щодо встановлення орендної плати на рік в розмірі саме 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Управління земельних ресурсів Сумської міської ради листом № 350/10.01.08. від 08.08.2012 року звернулось до відповідача з пропозицією привести укладений договір до вимог чинного законодавства, яка залишена без відповіді та задоволення. Господарський суд зазначив, що аналіз умов укладеного між сторонами у справі договору оренди земельної ділянки на їх відповідність Податковому кодексу України відображає, що договір в частині встановленого розміру орендної плати, зокрема розділ 3, суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути менше трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України. На думку суду першої інстанції прийняття нового законодавства, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки. На підставі наведеного, господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню (а.с. 85 - 90).

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

03 листопада 2006 року між Сумської міської ради (Орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг" (Орендар) укладено Договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 1 жовтня 1996 року №99, який зареєстровано в Сумському міжрайонному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2007 року за номером 040761200046 (а.с.6-9).

Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець на підставі рішень Сумської міської ради від 25 вересня 1996 року Про затвердження меж і розмірів земельних ділянок за підприємствами, установами, організаціями та від 27 вересня 2006 року № 189 - МР "Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради" надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,7289 га., яка знаходиться за адресою: м. Суми, пров. 1-ий Заводський, 2.

Згідно з п.1.2. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становить 1911102,91 грн.

Відповідно до абз. 1 р. 3 Договору орендна плата на рік становить 1,0 % від нормативної грошової оцінки землі.

У абз. 2 р. 3 Договору зазначено, що складовими частинами розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки - постійна величина, що застосовується для проведення розрахунку орендної плати; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладення договору; коефіцієнт індексації, що враховується при щорічному перерахунку грошової оцінки землі згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію грошової оцінки землі" № 783 від 12.05.2000 року.

Відповідно до абз. 2 р. 3 Договору орендна плата обов'язково перераховується щорічно станом на 01 січня поточного року в разі зміни коефіцієнта індексації, що застосовується при проведенні розрахунку грошової оцінки землі, про що повідомляється Орендар.

Абзацом 9 розділу 3 Договору визначено, що розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін у випадках і з моменту отримання Орендарем повідомлення про перерахунок орендної плати з причин: зміни умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначених цим договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання Орендодавцем обов'язку повідомити Орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 5.1. Договору зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Позивачем підставою позову зазначено, що відповідно до Податкового кодексу України річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності, надходять до відповідних бюджетів, розподіляються і використовуються відповідно до Бюджетного кодексу України (ст..290 Податкового кодексу України) і не може бути меншою для інших категорій земель (від категорій земель сільськогосподарського призначення) - трикратного розміру земельного податку (ст.288 Податкового кодексу України). Таким чином, позивач вважає, що орендна плата за даним Договором не може бути меншою, ніж 3 % від нормативної грошової оцінки землі.

При цьому, в підтвердження своїх вимог позивачем надано рішення Сумською міською радою № 1689- МР від 25.07.2012 року "Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати" та Додаток до нього відповідно до якого визначено перелік орендарів, яким пропонується внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати; рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року № 2763-МР "Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми" та Додаток до нього; рішення Сумської міської ради від 26.12.2009 року № 1119-МР "Про затвердження грошової оцінки земель міста Суми» та супровідний лист № 350/10.01.08 від 08.08.2012 року, яким надіслано на адресу відповідача рішення Сумської міської ради та запропоновано відповідачеві надати окремі документи.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Ст.638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другої сторони.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Главою 20 Господарського кодексу України також визначено загальний порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів.

Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Проте, законодавець чітко визначив порядок внесення таких змін.

Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарський суд першої інстанції визнав доведеними та належними доказами документи надані позивачем в обґрунтування позову в якому просив суд вважати укладеними зміни до пункту 1 розділу 3 договору оренди земельної ділянки № 040761200046 від 03.11.2006 року, а саме, в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі, шляхом викладення першого речення розділу 3 договору в наступній редакції: "Орендна плата на рік становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання договору з наступним урахуванням коригувань, відповідно до змін у чинному законодавстві".

Проте, з матеріалів справи вбачається, що 25.07.2012 року Сумською міською радою прийнято рішення № 1689- МР яким відповідно до протоколу засідання постійної комісії з питань архітектури, будівництва, регулювання земельних відносин Сумської міської ради від 07.06 2012 року № 58, ст.12 Земельного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 21,30 Закону України «Про оренду землі», відповідно до рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 року № 2763-МР "Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми"(зі змінами), : 1. Запропоновано орендарям, зазначеним у додатку до рішення, внести зміни до договорів оренди земельних ділянок у частині розміру орендної плати згідно з рішенням Сумської міської ради від 24.06.2009 року № 2763-МР "Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми"(із змінами). 2. Управлінню земельних ресурсів Сумської міської ради супровідними листами направити копію даного рішення Сумської міської ради орендарям відповідно до додатку. 3. Орендарям, зазначеним у додатку до рішення, у двадцятиденний строк після одержання супровідного листа з копією рішення повідомити управління земельних ресурсів Сумської міської ради про результати розгляду пропозиції. 4. Управлінню земельних ресурсів Сумської міської ради на підставі письмових згод від орендарів щодо внесення змін до договорів оренди землі вчинити дії по укладенню відповідних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок. 5. Управлінню земельних ресурсів Сумської міської ради у разі недосягнення згоди щодо змін умов договору або у разі неодержання відповіді у двадцятиденний строк, передати спір на вирішення суду шляхом подачі позову (а.с.12).

Додатком до рішення Сумською міською радою "Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати № 1689- МР від 25.07.2012 року ", відповідачеві встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ( а.с.13 -14).

З супровідного листа № 350/10.01.08 вбачається, що управління земельних ресурсів Сумської міської ради надіслало на адресу відповідача копію рішення Сумської міської ради № 1689- МР від 25.07.2012 року та для приведення договору оренди земельної ділянки відповідно до вимог земельного законодавства запропонувало надати до управління земельних ресурсів копію договору земельної ділянки, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на 2012 рік або 2011 рік та просило надати протягом 20 - ти днів з моменту одержання листа відповідь та попереджено, що у разі неодержання відповіді, спір буде вирішуватись у судовому порядку(а.с.19).

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строки після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни(розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 654 Цивільного Кодексу України визначено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Враховуючи вищезазначені норми матеріального права, колегія суддів вважає, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, поняття «пропозиція про внесення змін до договору» та «проект змін до договору» є рівнозначними.

З матеріалів справи вбачається, що Сумська міська рада на виконання рішення ради № 1989-МР від 25 липня 2012 року направляла на адресу відповідача супровідний лист № 350/10.01.08 від 08.08.2012 року, яким надіслала йому копію рішення ради та запропоновувала надати окремі документи.

Проект змін до пункту 1 розділу 3 Договору оренди земельної ділянки від 03 листопада 2006 року, № 040761200046, а саме - в частині розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі, шляхом викладення першого речення розділу 3 Договору в наступній редакції: «Орендна плата на рік становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання договору з наступним урахуванням, коригувань, відповідно до змін у чинному законодавстві» .для укладення додаткової угоди про внесення відповідних змін до Договору позивачем на адресу відповідача не направлявся.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що доказів в підтвердження порушення своїх прав позивачем протягом розгляду як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з приписами ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку, про те що висновки, викладені у рішенні господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 3 ч. 1, ст. 104, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року у справі № 5021/1500/12 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова підписана 26.03.2013 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Шепітько І.І.