Постанова

від 11.07.2013 по справі 5021/1500/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року Справа № 5021/1500/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіПершикова Є.В., суддівХодаківської І.П. (доповідач), Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуСумської міської ради на постанову від 19.03.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі№5021/1500/12 господарського суду Сумської області за позовомСумської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Суми фірма Одяг" провнесення змін до договору оренди За участю представників сторін:

Від позивача - Базіль Р.В. (дов. від 03.07.13)

Від відповідача - Шовкун Г.О. директор

Петрищев О.О. (дов.)

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 10.07.2013 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Першиков Є.В., судді -Ходаківська І.П., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року (суддя Лугова Н.П.) позов задоволено, вирішено вважати укладеними зміни до пункту 1 розділу 3 договору оренди земельної ділянки № 040761200046 від 03.11.2006 року, укладеного між Сумською міською радою та ТОВ "Суми фірма Одяг", виклавши перше речення розділу 3 договору в наступній редакції: "Орендна плата на рік становить 3,0 % від нормативної грошової оцінки землі. Складовими частинами розрахунку орендної плати є: розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; нормативна грошова оцінка землі, станом на момент укладання договору з наступним урахуванням коригувань, відповідно до змін у чинному законодавстві".

Постановою колегії суддів Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 у складі: Черленяк М.І., Івакіної В.О., Шепітько І.І. рішення господарського суду Сумської області від 03 січня 2013 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Сумська міська рада у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням апеляційним господарським судом норм чинного законодавства, зокрема, ст.188 Господарського кодексу України.

ТОВ "Суми фірма Одяг" у відзиві просить постанову Харківського апеляційного господарського суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.10.1996 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки № 99 відповідно до якого позивач надає, а відповідач приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,7289 га, яка знаходиться за адресою: м. Суми, пров. 1-ий Заводський, 2.

Договір зареєстровано в Сумському міжрайонному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.02.2007 року за номером 040761200046.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на час укладення договору становила 1 911 102,91 грн. (пункт 1.2. договору).

Згідно розділу 3 договору, орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно рівними частками до 30 числа місяця, наступного за звітним. Орендна плата на рік становить 1,0 % від нормативної грошової оцінки землі.

Розділом 3 договору (абз. 3) передбачено, що розмір орендної плати обов'язково перераховується щорічно станом на 01 січня поточного року в разі зміни коефіцієнта індексації, що застосовується при проведенні розрахунку грошової оцінки землі, про що повідомляється орендар.

Абзацом 9 розділу 3 договору визначено, що розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін у випадках і з моменту отримання орендарем повідомлення про перерахунок орендної плати з причин: зміни умов господарювання або цілі використання орендованої земельної ділянки, визначених цим договором; підвищення цін, тарифів, тощо, в тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документально; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 5.1. договору, зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Сумською міською радою було прийнято рішення № 1689- МР від 25.07.12 "Про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати", відповідно до якого визначено перелік орендарів, яким пропонується внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати згідно рішення Сумської міської ради від 24.06.2009 № 2763-МР "Про затвердження розмірів відсотків від грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території м. Суми" (зі змінами); Управлінню земельних ресурсів Сумської міської ради доручено супровідними листами повідомити орендарів про зазначене рішення Сумської міської ради та на підставі їх письмових згод вчинити дії по укладенню відповідних додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

На виконання вимог рішення Сумської міської ради № 1689- МР від 25.07.12, умов договору оренди земельної ділянки та у відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України, Управління земельних ресурсів Сумської міської ради листом № 350/10.01.08. від 08.08.2012 звернулось до відповідача з пропозицією привести укладений договір до вимог чинного законодавства.

Відповідач не надав відповіді на пропозицію щодо приведення договору оренди земельної ділянки до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим Сумська міська рада для вирішення даного спору звернулась до господарського суду Сумської області.

При цьому, вищевказаним рішенням відповідачу встановлено орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, проте позов ґрунтується на вимозі про встановлення 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

02.12.2010 року прийнято Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" внесені зміни до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 288.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки; річна сума платежу згідно підпункту 288.5.1. цього Кодексу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно зі ст.ст. 15, 30 Закону України "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди. Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України).

Сторони передбачили в договорі випадки та порядок зміни орендної плати, а у випадку недосягнення згоди з цих питань - право передати спір на вирішення господарського суду.

Прийняття нового законодавства, яким внесено зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, є підставою для внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи викладене, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову.

Постанова апеляційної інстанції, якою відмовлено в позові, грунтується на тому, що всупереч положень ст.188 Господарського кодексу України, позивач не надсилав відповідачу проект договору з пропозицією внести зміни щодо сплати орендної плати в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Отже, надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з відповідним позовом.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову має бути залишено без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Сумської міської ради задовольнити.

Постанову від 19.03.2013 Харківського апеляційного господарського суду у справі №5021/1500/12 господарського суду Сумської області скасувати; рішення від 03.01.2013 господарського суду Сумської області у справі №5021/1500/12 залишити без змін.

Витрати по судовому збору віднести на відповідача. Виконання цього пункту постанови покласти на господарський суд Сумської області.

Головуючий суддя Є. Першиков

Судді І. Ходаківська

О.Яценко