Ухвала

від 26.02.2013 по справі 2а-10885/12/0170/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10885/12/0170/13

26.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, ОСОБА_2- ОСОБА_9, довіреність № б/н від 15.11.12

відповідач, Державний реєстратор Білогірської районної державної адміністрації Дащенко Олександр Миколайович - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно,

представник третьої особи, Білогірського районного споживчого товариства - Прокопець Ігор Святославович, довіреність № б/н від 21.01.13

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 08.11.12 по справі № 2а-10885/12/0170/13

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації Дащенка Олександра Миколайовича (АДРЕСА_2)

третя особа Білогірське районне споживче товариство (вул. Нижньогірська, 13, м.Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

про визнання недійсною державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації Дащенка Олександра Миколайовича про визнання недійсною державної реєстрації Статуту Білогірського районного споживчого товариства, вчинену 16.05.2012 за №11241050015000040.

Позовні вимоги мотивовані тим, що проведенням державної реєстрації змін до статуту - статуту в новій редакції, відповідач порушив статтю 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки згідно напису на титульному аркуші Статуту вбачається, що статут затверджений на загальних зборах пайовиків, з 12 по 23 березня 2012 року на зборах уповноважених пайовиків Білогірського районного споживчого товариства 30.03.2012, в порушення статті 7 Закону України «Про споживчу кооперацію», відповідно до якого вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут. Також в порушення вимог статті 15 Закону України «Про кооперацію», відповідачем не досліджена відсутність в статуті кількості членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування, склад органів управління та контролю кооперативу. За вказаними обставинами відповідач повинен був відмовити у проведенні державної реєстрації юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2012 року у задоволені позову ОСОБА_2 до Державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації Дащенка Олександра Миколайовича, третя особа Білогірське районне споживче товариство про визнання недійсною державної реєстрації - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 26.2.2013 року підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник третьої особи у судовому засіданні 26.02.13 апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 26.02.13 не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце слухання апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що Білогірське районне споживче товариство (Білогірське Райст) є юридичною особою, ідентифікаційний код 01757350, зареєстроване Білогірською районною державною адміністрацією.

16.05.2012 Державним реєстратором Білогірської райдержадміністрації Дащенко О.М. проведена державна реєстрація змін до установчих документів, внесений запис 11241050015000040.

Позивач є членом Білогірського районного споживчого товариства, що підтверджено членською книжкою, членським квитком, гарантійним свідоцтвом, копії яких залучені до матеріалів справи.

Проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи здійснюється за процедурами, передбаченими частинами першою - п'ятою статті 25 та частинами другою - третьою статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІV (далі Закон №755-ІV) для проведення державної реєстрації юридичної особи.

Судом встановлено, що згідно опису від 16.05.2012 для проведення державної реєстрації змін до установчих документів Білогірським Райст були надані: реєстраційна карта на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, рішення про внесення змін до установчих документів (примірник оригіналу), статут, нова редакція установчих документів, копія квитанції, виданої банком.

Згідно статті 30 Закону №755-ІV, державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону, у тому числі:

невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Як зазначає позивач, на підставі частини 3 статті 8 Закону №755-ІV у проведені державної реєстрації змін до установчих документів повинно бути відмовлено у випадку відсутності відомостей, передбачених законом.

Згідно із частиною четвертою статті 57 Господарського кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю споживчого товариства, регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України "Про кооперацію", "Про споживчу кооперацію".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про кооперацію" від 10.07.2003 №1087-ІУ статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Згідно із частиною другою статті 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" від 10.04.1992 №2265-ХП основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи Управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Позивач у позовної заяві зазначив, що в статуті відсутні положення щодо порядку формування, складу і компетенції органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Як вбачається із статуту, який зареєстрований 16.05.2012, містить розділ Ш «Органи управління і контролю Білогірського районного споживчого товариства», в якому зазначено, що вищим органом управління є загальні збори його членів. У пункті 20 розділу Ш перелічені повноваження загальних зборів (зборів уповноважених). У пункті 22 розділу Ш вказано, що збори вважаються правомочними, якщо на них присутні не менш половини членів Білогірського районного споживчого товариства кооперативної дільниці. Рішення вважаються прийнятими, якщо за них згідно з протоколами проголосувало 3/4 членів Білогірського Райст, що були присутні на дільничних зборах.

За пунктом 27 розділу Ш статуту основною формою здійснення повноважень членів Білогірського Райст є дільничні збори. Кооперативні дільниці та їх кількість визначаються правління Білогірського Райст. Далі перераховані питання, що вирішуються дільничними зборами. У пункті 28 врегульований порядок прийняття рішень дільничними зборами. У пункті 31 статуту зазначено, що норми представництва уповноважений та порядок їх обрання встановлюються загальними зборами (зборами уповноважених) Білогірського Райст.

Як зазначено у підпункті «д» пункту 20 Розділу Ш статуту загальні збори (збори уповноважених) Білогірського Райст обирають голову правління Білогірського Райст, ревізійну комісію Білогірського Райст, визначають чисельний склад правління і ревізійної комісії Білогірського Райст. У пункті 33 перелічені повноваження правління Білогірського Райст. Пункт 34 передбачає порядок прийняття рішення правлінням Білогірського Райст.

Пункт 41 розділу Ш статуту регулює діяльність ревізійної комісії Білогірського Райст.

Таким чином, у Статуті Білогірського Райст, що зареєстрований 16.05.2012, наявні положення щодо порядку формування, складу і компетенції органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.

Відповідно до статті 1 Закону №755-ІV державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону №755-ІV порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 27 Закону №755-ІV визначено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, зокрема, є невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Отже, державний реєстратор несе відповідальність за повноту зазначених відомостей в установчих документах, а за відповідність цих відомостей законодавству несуть засновники.

Також позивачем зазначається, що Статут затверджений на загальних зборах пайовиків з 12 по 23 березня 2012 року, на зборах уповноважених пайовиків Білогірського Райст від 30.03.2012. Проте, згідно пункту 20 Статуту в редакції від 27.08.2009 прийняття Статуту віднесено до виключної компетенції загальних зборів Білогірського Райст.

Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав, не зазначених у Законі, не допускається.

За статтею 27 Закону №755-ІV відмова у реєстрації можлива у випадках:

невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону щодо найменування окремих видів юридичних осіб (банк, кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд тощо);

встановлена іншими законами заборона використання у найменуванні юридичної особи певних термінів, абревіатур, похідних термінів.

На підставі наведеного суд робить висновок, що Законом не передбачена відмова у проведені державної реєстрації змін установчих документів, у випадку, якщо рішення про внесення змін було прийнято не уповноваженим на то органом.

Відповідно до статті 31 Закону №755-ІV у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, законодавством визначений особливий порядок розгляду питання про компетенцію органу, що приймає рішення про внесення змін до установчих документів юридичної особи, - шляхом судового оскарження. Тобто, зазначені дії не принаймні державному реєстратору під час вирішення питання про реєстрацію установчих документів, а є виключною компетенцією суду відповідної юрисдикції.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.12р. по справі 2а-10885/12/0170/13 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.11.12р. по справі 2а-10885/12/0170/13 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян