Постанова

від 19.03.2013 по справі 0870/12283/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 року (об 11 год. 35 хв.)Справа № 0870/12283/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Деревянко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Агро»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-Агро» (далі - ТОВ «Онікс-Агро», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 000010214/23704.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Онікс-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач» за період серпень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 09.11.2012 № 110/22-14/36193479. На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 000010214/23704, яким донараховано до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 46 246,25 грн., в тому числі за основним платежем - 36 997,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 9 249,25 грн. Вказує, що відповідачем зроблений висновок про безтоварність господарських операцій між TOB «Онікс-Агро» та ТОВ «Еккомтех», ТОВ «Югресурспостач» та прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення лише в зв'язку із відсутністю товарно-супровідних документів та на підставі Акту ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16.11.2011 №12748/23-02/36980291 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккомтех» та Акту ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 19.10.2011 № 52/15-2/35568653 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ТОВ «Югресурспостач». Вказує, що такі висновки є необґрунтованими та не відповідають дійсності. При проведенні перевірки позивачем були надані всі документи по взаємовідносинам між підприємствами, на підставі яких діючим законодавством дозволено платникам податків задекларувати суму податкового кредиту. Зазначає, що віднесені до податкового кредиту суми ПДВ підтверджені відповідними податковими накладними, які оформлені з дотриманням вимог законодавства. Вказує, що всі товари, придбані у ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач» були в подальшому реалізовані, а отже використані у господарській діяльності. На підставі викладеного, просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 000010214/23704.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, в судовому засіданні, яке відбулось 21.02.2013 представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у наданих запереченнях. Посилається на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16.11.2011 №12748/23-02/36980291 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккомтех», з якого вбачається, що від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Еккомтех» (код 36980291) за період липень-серпень, згідно якого проведено почеркознавче дослідження по уставним документам та податковій звітності від 11.11.2011, в якому зазначено, що підписи виконані різними особами. Матеріали почеркознавчого дослідження зареєстровані в КОЗП № 385 від 12.11.2011. Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ «Еккомтех» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, перевіркою ТОВ «Еккомтех» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Рейтар» за період з 01.07.2011 по 31.07.2011 не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Еккомтех» та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Підприємство здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаної з наданням вигоди третім особам. Також представник відповідача посилається на Акт ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 19.10.2011 №52/15-2/35568653 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ТОВ «Югресурспостач», в якому зазначено, що оскільки ТОВ «Югресурспостач» не знаходиться за фактичним місцем реєстрації, не надає до ГВПМ ДПІ у м. Херсоні документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності в повному обсязі, не має основних фондів, транспортних засобів, на підприємстві працює один працівник можливо зробити висновок, що директор ТОВ «Югресурспостач» «формально» виконує обов'язки директора та ТОВ «Югресурспостач» використовується для незаконного формування податкового кредиту реально діючим суб'єктам господарської діяльності з метою ухилення останніми від сплати податків шляхом відображення в податковій звітності суб'єктів господарської діяльності «безтоварних операцій». Вказує, що до перевірки не були надані первинні банківські документи, товарно-транспортні, залізничні накладні, шляхові листи (інші товарно-супровідні документи), облікові регістри, договори. Враховуючи вищевикладене, вважає, що товари та послуги від ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач» фактично не поставлені, тому сума ПДВ не повинна бути віднесена до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду. ТОВ «Онікс-Агро» отримано податкові накладні від вищезазначених підприємств без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Онікс-Агро» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-Агро» (ідентифікаційний код 36193479) є юридичною особою, яка зареєстрована 15.10.2008 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 027250.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 06.11.2012 № 768 посадовою особою ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Онікс-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач» за період серпень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 09.11.2012 № 110/22-14/36193479 (далі - Акт).

З Акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996; пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995 року за № 168/704; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 ПК України; Наказу ДПА України від 10.01.2011 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» встановлено заниження податку на додану вартість у сумі ПДВ 36 997,00 грн.

На підставі Акту та виявленого порушення ДПІ в Шевченківському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 000010214/23704, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 46 246,25 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 36 997,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 9249,25 грн.

Судом встановлено, що у серпні 2011 року позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ суми по податковим накладним, отриманих від ТОВ «Еккомтех» на загальну суму 10 091,03 грн. та ТОВ «Югресурспостач» на загальну суму 28 651,91 грн.

Згідно даних податкових накладних від ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач» на адресу позивача були реалізоване насіння соняшника та мінеральні добрива, а також ТОВ «Еккомтех» були надані експедиційні послуги.

Факт отримання товару від постачальників підтверджується відповідними видатковими накладними та актом виконаних робіт.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Еккомтех» виписано ТОВ «Онікс-Агро» податкові та видаткові накладні на загальну суму 60 546,18, в т.ч. ПДВ 10 091,03 грн., а саме:

- податкова та видаткова накладна від 23.08.2011 № 59 на суму 19 110,00 грн., в т.ч. ПДВ 3185,00 грн. (номенклатура товару: насіння соняшника);

- податкова накладна від 23.08.2011 № 58 на суму 8100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1350,00 грн. (номенклатура послуг: експедиційні послуги згідно договору № 7/05 від 07.05.2011, який міститься в матеріалах справи. Між сторонами підписано Акт № 1 від 23.08.2011 про надання послуг);

- податкова та видаткова накладна від 31.08.2011 № 83 на суму 33 336,18 грн., в т.ч. ПДВ 5556,03 грн. (номенклатура товару: гезагард, банвел).

ТОВ «Югресурспостач» виписано ТОВ «Онікс-Агро» податкові та видаткові накладні на загальну суму 171 911,43 грн., в т.ч. ПДВ 28 651,91 грн., а саме:

- податкова накладна від 09.08.2011 № 318, видаткова накладна № 1235 від 09.08.2011 на суму 78 519,65 грн., в т.ч. ПДВ 13 086,61 грн. (номенклатура товару: гранстар про 75%, раундал, харнес, фастак, би-58);

- податкова та видаткова накладна від 31.08.2011 № 607 на суму 93 391,78 грн., в т.ч. ПДВ 15 565,30 грн. (номенклатура товару: гранстар про 75%, гезагард).

Розрахунки за отримані товари та послуги проводились на підставі рахунків-фактур у безготівковій формі, рахунки-фактури та банківські виписки знаходяться у матеріалах справи.

В подальшому товари, отримані від ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач», були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, а саме ТОВ «Агро Дружба», Селянське фермерське господарство ОСОБА_2, СФГ «Аркос», що підтверджується податковими та видатковими накладними.

В матеріалах справи міститься та судом досліджено:

1) Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16.11.2011 № 12748/23-02/36980291 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккомтех» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період діяльності з 01.07.2011 по 31.08.2011, відповідно до якого перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) у липні-серпні 2011 року, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, ст. 138, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

2) Акт ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 19.10.2011 № 52/15-2/35568653 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ТОВ «Югресурспостач» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків у серпні 2011 року, відповідно до якого зроблено висновок про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин у серпні 2011 року із покупцями, зокрема, з ТОВ «Онікс-Агро».

Оскільки ТОВ «Онікс-Агро» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 000010214/23704 прийняте ДПІ в Шевченквському районі м. Запоріжжя всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту, а придбаний позивачем товар/послуги в подальшому були використані в оподатковуваних господарських операціях позивача. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагентів позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в них свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.

Стосовно господарської діяльності контрагентів позивача та посилання представника відповідача на Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16.11.2011 №12748/23-02/36980291 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккомтех» та Акт ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 19.10.2011 № 52/15-2/35568653 про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання ТОВ «Югресурспостач» суд зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Стосовно твердження відповідача про обов`язковість застосування товаротранспортних накладних суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових, видаткових накладних, оплати, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем було сформовано податковий кредит у відповідності до приписів податкового законодавства, а висновок, зроблений відповідачем в Акті про заниження податку на додану вартість на загальну суму 36 997,00 грн., є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановленого Акту порушення, є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 000010214/23704, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Агро» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 462,46 грн. (чотириста шістдесят дві гривні сорок шість копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак