Рішення

від 01.04.2013 по справі 5011-39/17887-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/17887-2012 01.04.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ЛЮКС"

про стягнення 90 777,94 грн.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Картавцева Ю.В.

Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Мошкіна Н.Л. за довіреністю № 01-02/239 від 21.12.2012 р.

від відповідача: Авраменко О.В. за довіреністю б/н від 15.02.2013 р.

Герц Т.М. за довіреністю б/н від 15.02.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ЛЮКС" (відповідач) про стягнення 90 777,94 грн. на підставі Договору № 19 від 10.10.2007 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору підряду № 19 від 10.10.2007 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені вищенаведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив не повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-39/17887-2012 та призначено справу до розгляду на 21.01.2013 р. на 12:10 год.

26.12.2012 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду, а саме: листа № 17-01-46 від 24.12.2012 р. на підтвердження відсутності аналогічного спору в провадженні господарського суду. В якості доказу направлення відповідачу позовної заяви № 17-01-45 від 10.12.2012 р. з доданими матеріалами на адресу згідно спірного договору представник позивача надав суду чек пошти №1400602433082 від 19.12.2012 р. та опис вкладення до відповідного листа.

21.01.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням генерального директора ТОВ "Профі Люкс" - Шаргородського М.В. у відрядженні.

В судове засідання, призначене на 21.01.2013 р. представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання, призначене на 21.01.2013 р., представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.12.2012 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.01.2013 р., подав клопотання про продовження строку вирішення справи. Клопотання судом задоволено і було передано до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п.п.2.4. п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. було продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 18.02.2013 р. об 11:00 год.

18.02.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні, призначеному раніше. Також, до зазначеного клопотання представник відповідача додав заяву про застосування позовної давності та відзив, якими просив суд застосувати позовну давність, як підставу для відмови позивачеві в задоволені позовних вимог, та зобов'язати сторони провести звірку розрахунків.

Зокрема, у заяві про застосування позовної давності відповідач вказав, що останній платіж на виконання умов Договору № 19 від 10.10.2007 р. був здійснений ним 13.11.2008 р., а останній акт виконаних робіт на підставі Договору № 19 від 10.10.2007 р. був підписаний сторонами 17.11.2008 р. Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що договір і додаткові угоди до нього підписані різними особами, а саме: договір та додаткова угода № 1 підписані директором ТОВ "Профі Люкс" Мельниковою Л.Г., тоді як інші додаткові угоди № 2, 3, 4 - іншою особою, при цьому в тексті цих додаткових угод зазначено саме прізвище Мельникової Л.Г. До того ж відповідач зазначив, що акти виконаних робіт підписані головним інженером ТОВ "Профі Люкс" Юрківським В.І., тоді як не вказано чим саме підтверджуються його повноваження на підписання цих актів.

В судове засідання, призначене на 18.02.2013 р., представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав повністю.

В судове засідання, призначене на 18.02.2013 р., представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 13.12.2012 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.02.2013 р. суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, подане через відділ діловодства суду. Подані відповідачем через відділ діловодства суду заява про застосування позовної давності та відзив долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. розгляд справи було відкладено на 25.02.2013 р. о 12:50 год.

22.02.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення по справі, якими останній звертає увагу суду на те, що позовні вимоги є законними, такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами у справі, і просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Щодо поданої відповідачем заяви про застосування строків позовної давності, то згідно зазначених пояснень позивач вважає, що в спірному випадку строк позовної давності розпочав свій перебіг з дня, наступного за днем, коли відповідач повинен був оплатити заборгованість за Договором відповідно до направленого йому позивачем листа-вимоги № 17-01-21 від 11.06.2012 р. та яким був встановлений строк погашення цієї заборгованості до 30.06.2012 р., т.т. строк позовної давності розпочався з 01.07.2012 р., а отже, на думку позивача, позовна заява подана в межах трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

В судове засідання, призначене на 25.02.2013 р., представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог. Позовні вимоги підтримав з урахуванням пояснень, поданих 22.02.2013 р. через відділ діловодства суду.

В судове засідання, призначене на 25.02.2013 р., представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.02.2013 р. щодо проведення звірки розрахунків не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

В судовому засіданні, призначеному на 25.02.2013 р., суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи № 5011-39/17887-2012 колегіально у складі трьох суддів, у зв'язку із складністю справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. призначено здійснювати розгляд справи № 5011-39/17887-2012 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 5011-39/17887-2012 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Картавцева Ю.В., Полякова К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2013 р. справу № 5011-39/17887-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Картавцева Ю.В., Полякова К.В. та призначено розгляд справи на 01.04.2013 р. о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засідання, призначеному на 01.04.2013 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні, призначеному на 01.04.2013 р., підтримали подану через відділ діловодства суду 18.02.2013 р. заяву про застосування позовної давності.

Представники відповідача в судовому засіданні 01.04.2013 р. надали усні заперечення стосовно заявлених позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 01.04.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.10.2007 року між Акціонерною судноплавною компанією "Укррічфлот" (далі - Компанія) в особі філії Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" "Чернігівський суднобудівний-судноремонтний завод", визначеною як Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі Люкс", визначеним як Замовник, було укладено Договір № 19 (далі - Договір).

У зв'язку з приведенням Статуту Компанії у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування Компанії було змінено на Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 20.04.2011 року. В квітні 2011 року найменування філії Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" "Чернігівський суднобудівний-судноремонтний завод" було змінено на філію Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Чернігівський суднобудівний-судноремонтний завод", а найменування останньої в червні 2012 р. було змінено на Чернігівську філію Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот". Зазначене підтверджується Статутом ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", свідоцтвом про державну реєстрацію ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (серія А01 № 221338), довідкою АБ № 329343 з ЄДРПОУ, довідкою АБ № 522473 з ЄДРПОУ.

Отже позивачем у справі є Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот".

Відповідно до п. 1.1 Договору передбачалось, що Замовник (відповідач) передає та зобов'язується оплатити, а Виконавець (позивач) приймає на себе виконання робіт по ремонту та переобладнанню н/с 2544 (надалі - Судно).

У п. 2.1 Договору сторони визначили, що попередня договірна вартість ремонту визначається згідно зведеної калькуляції кошторису та складає з урахуванням ПДВ 576 968,50 грн.

При цьому відповідно до п. 2.2. Договору сторони передбачили, що вартість ремонту Судна, що вказана в п. 2.1 цього Договору, може бути змінена з урахуванням уточнених, виявлених та виключених під час дефекації робіт. Вартість, обсяги та номенклатура цих робіт узгоджується сторонами додатковою угодою до Договору.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому загальна вартість робіт Договору змінювалась згідно Додаткових угод до Договору № 1 від 28.12.2007 p., № 2 від 03.06.2008 p., № 3 від 11.08.2008 р. та № 4 від 01.10.2008 p., № 4 від 01.10.2008 p., які були визначені сторонами невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до Договору та Додаткової угоди № 4 від 01.10.2008 p. загальна вартість робіт склала 2 397 997,94 грн.

Згідно п. 8.1 Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

Позивач стверджує, що виконав роботи за Договором в повному обсязі на загальну суму 2397997,94 грн. що підтверджується актами здачі-приймання робіт, а саме:

Акт № 1 здачі-приймання робіт від 31.01.2008 р. на суму 317101,19 грн.;

Акт № 2 здачі-приймання робіт від 29.02.2008 р. на суму 376395,22 грн.;

Акт № 4 здачі-приймання робіт від 31.03. 2008 р. на суму 71855,60 грн.;

Акт № 8 здачі-приймання робіт від 24.04.2008 р. на суму 333470,67 грн.;

Акт № 11 здачі-приймання робіт від 26.06.2008 р. на суму 161009,70 грн.;

Акт № 12 здачі-приймання робіт від 23.07.2008 р. на суму 380138,26 грн.;

Акт № 13 здачі-приймання робіт від 28.08.2008 р. на суму 330452,51 грн.;

Акт № 9 здачі-приймання робіт від 29.09.2008 р. на суму 196306,48 грн.;

Акт № 7 здачі-приймання робіт від.31.10.2008 р. на суму 197249,70 грн.;

Акт № 10 здачі-приймання робіт від 17.11.2008 р. на суму 34018,61 грн. (надалі разом - акти здачі-приймання робіт).

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони узгодили, що Замовник (відповідач) сплачує вартість ремонту на поточний рахунок Виконавця (позивача) у наступному порядку:

- протягом 5 діб з моменту підписання договору - аванс у розмірі 50 % вартості договору;

- решта суми перераховується по узгодженому сторонами графіку платежів.

Позивач зазначає, що відповідний графік платежів сторонами не узгоджувався та в письмовому вигляді не укладався.

В той же час, на розрахунковий рахунок позивача відповідачем на підставі Договору було перераховано грошові кошти в загальній сумі 2307220,00 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 2 від 05.03.2007 p. на суму 20000,00 грн.,

№ 5 від 02.11.2007 p. на суму 200000,00 грн.,

№ 7 від 14.11.2007 p. на суму 90000,00 грн.,

№ 8 від 17.12.2007 p. на суму 105000,00 грн.,

№ 1 від 25.01.2008 p. на суму 110000,00 грн.,

№ 6 від 13.02.2008 p. на суму 200000,00 грн.,

№ 8 від 31.03.2008 p. на суму 50000,00 грн.,

№ 9 від 21.05.2008 p. на суму 300000,00 грн.,

№ 10 від 17.06.2008 p. на суму 50000,00 грн.,

№ 11 від 27.06.2008 p. на суму 100000,00 грн.,

№ 12 від 17.07.2008 p. на суму 100000,00 грн.,

№ 13 від 21.07.2008 p. на суму 300000,00 грн.,

№ 14 від 21.08.2008 p. на суму 281220,00 грн.,

№ 15 від 21.08.2008 p. на суму 81000,00 грн.,

№ 24 від 14.11.2008 р. на суму 320000,00 грн. (надалі разом - платіжні доручення).

При цьому стосовно перерахування відповідачем 20000,00 грн. за платіжним дорученням № 2 від 05.03.2007 p. позивач зазначив, що дані кошти були перераховані йому відповідачем помилково, проте за подальшою домовленістю сторін були направлені на погашення заборгованості відповідача за Договором. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене, позивач вважає, що заборгованість відповідача за спірним Договором становить 90777,94 грн. (2397997,94 грн. - 2307220,00 грн. = 90777,94 грн.).

Оскільки остаточний строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт за Договором умовами даного Договору не був встановлений, позивач, керуючись ч. 2 ст. 530 ЦК України, направив відповідачу лист-вимогу № 17-01-21 від 11.06.2012 р. щодо погашення заборгованості за Договором в сумі 90777,94 грн. у строк до 30.06.2012 р., що підтверджується фіскальними чеками № 0857, № 0858 від 11.06.2012 р. з описами вкладення у цінний лист. Наведений лист-вимога позивача був отриманий відповідачем 13.06.2012 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте відповідач спірну заборгованість не сплатив, відповіді на лист-вимогу позивача не надав.

В подальшому позивач направив відповідачу претензію № 17-01-37 від 09.10.2012 р. щодо погашення заборгованості за Договором в сумі 90777,94 грн. Направлення даної претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Однак відповідач спірну заборгованість не сплатив, відповіді на претензію також не надав.

За наведених обставин позивач звернувся з позов до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 90777,94 грн. на підставі Договору № 19 від 10.10.2007 р.

Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач вказав, що договір і додаткові угоди до нього підписані різними особами, а саме: договір та додаткова угода № 1 підписані директором ТОВ "Профі Люкс" Мельниковою Л.Г., тоді як інші додаткові угоди № 2, 3, 4 - іншою особою, при цьому в тексті цих додаткових угод зазначено саме прізвище Мельникової Л.Г. До того ж, акти виконаних робіт підписані головним інженером ТОВ "Профі Люкс" Юрковським В.І., тоді як не вказано чим саме підтверджуються його повноваження на підписання цих актів.

Крім того, відповідач через відділ діловодства суду 18.02.2013 р. подав заяву про застосування позовної давності, відповідно до якої вказав, що останній платіж на виконання умов Договору № 19 від 10.10.2007 р. був здійснений ним 13.11.2008 р., а останній акт виконаних робіт на підставі Договору № 19 від 10.10.2007 р. був підписаний сторонами 17.11.2008 р., у зв'язку з чим просив суд застосувати позовну давність в спірному випадку як підставу для відмови в позові.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

В той же час, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, слід з'ясувати, чи порушене право позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність порушеного права позивача на підставі Договору № 19 від 10.10.2007 р. з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду, а тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфу 1 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав роботи на загальну суму 2397997,94 грн.

Вищенаведені акти здачі-приймання робіт, підписані з боку позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

При цьому твердження відповідача стосовно того, що Договір і додаткові угоди до нього, якими збільшено вартість робіт за Договором, з боку відповідача підписані різними особами, а акти виконаних робіт підписані головним інженером ТОВ "Профі Люкс" Юрківським В.І. за відсутності вказання доказів на підтверджуються його повноважень, до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідач не заперечує, що Договір та Додаткова угода № 1 до нього підписані директором ТОВ "Профі Люкс" Мельниковою Л.Г.

Судом встановлено, що Додаткові угоди № 2, 3, 4 до Договору підписані з боку відповідача із зазначенням прізвища Мельникової Л.Г., проте фактично наявний на них підпис відрізняється від підпису Мельникової Л.Г. на Договорі та Додатковій угоді № 1 до нього. Судом також встановлено, що підписи на Додаткових угодах № 2, 3, 4 до Договору скріплені печаткою відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК України).

Відповідно до п. 9.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", (чинні станом на час винесення рішення у даній справі), наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Таким чином, навіть якщо правочин і вчинений представником юридичної особи з перевищенням повноважень, він створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки такого підприємства у разі наступного схвалення правочину такою юридичною особою.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем після підписання Додаткових угод № 2 від 03.06.2008 р., № 3 від 11.08.2008 р. та № 4 від 01.10.2008 р. неодноразово вчинялися дії, що свідчать про наступне їх схвалення. Зокрема, відповідач в період після підписання зазначених додаткових угод продовжив прийняття виконаних позивачем робіт з урахуванням їх збільшеної вартості, що підтверджується актами здачі-приймання робіт № 11 від 26.06.2008 р., № 12 від 23.07.2008 р., № 13 від 28.08.2008 р., № 9 від 29.09.2008 р., № 7 від.31.10.2008 р., № 10 від 17.11.2008 р. Крім того, відповідач в період після підписання зазначених додаткових угод здійснював платежі позивачу на підставі Договору з урахуванням його збільшеної вартості, що підтверджується платіжними дорученнями № 10 від 17.06.2008 p., № 11 від 27.06.2008 p., № 12 від 17.07.2008 p., № 13 від 21.07.2008 p., № 14 від 21.08.2008 p., № 15 від 21.08.2008 p., № 24 від 14.11.2008 р. При цьому всі вказані платіжні доручення у "Призначенні платежу" містять посилання на Договорі № 19 від 10.10.2007 р. Крім того, зазначені платіжні доручення також свідчать про наступне схвалення відповідачем актів здачі-приймання робіт, які підписані Юрківським В.І. навіть за відсутності вказання в цих актах доказів на підтвердження повноважень останнього.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Зібрані у справі докази, зокрема, платіжні доручення та відповідні банківські виписки, свідчать про часткову оплату відповідачем за виконані по Договору роботи в загальній сумі 2307220,00 грн.

Як встановлено судом і сторони цього не заперечують, графік платежів для здійснення остаточної оплати вартості робіт за Договором, передбачений п. 3.1 Договору, фактично сторонами не узгоджувався та не підписувався.

Отже, строк виконання відповідачем обов'язку щодо остаточної оплати вартості робіт за Договором, не був узгоджений сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача до відповідача на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України щодо погашення заборгованості за Договором в сумі 90777,94 грн. (2397997,94 грн., загальна сума виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за Договором - 2307220,00 грн., загальна сума здійснених відповідачем оплат за Договором = 90777,94 грн., сума заборгованості). При цьому докази оплати відповідачем заборгованості у наведеній сумі у строк, визначений позивачем у листі-вимозі № 17-01-21 від 11.06.2012 р., рівно як і станом на час розгляду спору по суті, відповідачем суду не надані.

Таким чином судом встановлено, що право позивача дійсно порушене з боку відповідача, оскільки останнім не сплачено в повному обсязі вартість виконаних позивачем робіт за Договором, зокрема, заборгованість відповідача становить 90777,94 грн.

З огляду на наведене, судом встановлено наявність порушеного права позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Наступне питання, яке підлягає з'ясуванню, чи не подано позивачем позов з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

Згідно з абзацом другим частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання; якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку .

Як зазначено у п. 26 Інформаційного листа Вищого господарський суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" (чинний станом на час винесення рішення у даній справі), під пільговим строком у розумінні абзацу другого частини п'ятої статті 261 ЦК України слід розуміти строк, протягом якого боржник після пред'явлення йому вимоги в порядку частини другої статті 530 ЦК України повинен виконати свій обов'язок.

Зокрема, згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час ; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач пред'явив відповідачу лист-вимогу № 17-01-21 від 11.06.2012 р. про сплату заборгованості за Договором в сумі 90777,94 грн., що підтверджується фіскальними чеками № 0857, № 0858 від 11.06.2012 р. з описами вкладення у цінний лист. Відповідно до наведеного листа-вимоги відповідачеві був наданий строк до 30.06.2012 р. для сплати заборгованості ("пільговий строк" у розумінні абзацу другого частини п'ятої статті 261 ЦК України).

Таким чином, перебіг позовної давності у спірному випадку розпочався зі спливом наданого відповідачеві "пільгового строку" для виконання вимоги про сплату заборгованості за Договором в сумі 90777,94 грн., т.т. з 01.07.2012 р. А отже, позивач звернувся з позовом до суду в межах загального строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Отже, розглянувши спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відмови в позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності та про задоволення позову про стягнення з відповідача 90777,94 грн. заборгованості за Договором повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 241, 256, 257, 261, 509, 525, 526, 626, 837 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІ ЛЮКС" (02192, м. Київ, вул. Малишка, буд. 5; ідентифікаційний код 32306559), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, віл. Нижній Вал, буд. 51; ідентифікаційний код 00017733) в особі Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (14041, Чернігівська обл., Чернігівський район, с. Жавинка, вул. Дачна, 6; ідентифікаційний код 33787950) 90777,94 грн. (дев'яносто тисяч сімсот сімдесят сім гривень 94 коп.) заборгованості, 1815,56 грн. (одну тисячу вісімсот п'ятнадцять гривень 56 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.04.2013 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Картавцева Ю.В.

Полякова К.В.