Постанова

від 02.04.2013 по справі 18/2675/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа № 18/2675/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Ісаєвій А.Ю.

за участю представників сторін:

апелянта: Оринчина В.Г. (довіреність №598/10/10-22 від 20.02.13р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Полтавської МДПІ (вх. №849 П/2-7) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.02.13р. у справі № 18/2675/12

за позовом Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції, м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Плюс", с. Шостаки,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.02.2013р. (суддя Паламарчук В.В.) провадження у справі припинено.

Полтавська МДПІ з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що заява про порушення справи про банкрутство подавалася відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Отже, визначальними ознаками для подання до господарського суду є наступні обставини: неподання боржником до податкової інспекції, згідно із законодавством, податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, що підтверджується довідкою Полтавської МДПІ, якою засвідчується неподання боржником звітності понад 12 місяців; відсутністю боржника за юридичною адресою, що підтверджується довідкою про встановлення (місцезнаходження) місця проживання платника податку від 10.12.12 за №99 та довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.11.12, згідно якої в ЄДР 23.06.11 внесено запис №8 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Крім того, як зазначає Полтавська МДПІ, в оскаржуваній ухвалі зазначено, що Полтавською МДПІ не надано суду доказів безспірності заявлених грошових вимог, проте дане твердження не відповідає дійсності. Так, Полтавською МДПІ у заяві про порушення справи про банкрутство зазначалося про те, що повідомлення-рішення направлені за податковою адресою боржника та вручене останньому, в адміністративному порядку не оскаржувалися і набули статусу узгодженого, тобто визнані боржником.

Таким чином, на думку апелянта, твердження суду про відсутність безспірних вимог ініціюючого кредитора не знаходить свого підтвердження, а докази залучалися до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ «Альфа Плюс».

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу суду скасувати.

Боржник у судове засідання не з'явився, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи ухвалою суду від 15.03.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Полтавської МДПІ, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В грудні 2012р. Полтавська МДПІ звернулась до господарського суду Полтавської області з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ «Альфа Плюс».

03.01.2013р. ухвалою господарського суду Полтавської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженої відповідальності "Альфа Плюс" на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за заявою ініціюючого кредитора - Полтавської МДПІ.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.01.2013р. кредитора зобов'язано надати суду докази безспірності вимог по комунальному податку у сумі 23,27 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, кредитор даної вимоги суду не виконав, витребуваних документів не представив.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за приписами Закону про банкрутство для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство є обов'язковим дотримання положень Закону про банкрутство щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора .

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до картки особового рахунку платника за ТОВ "Альфа Плюс" станом на 14.12.2012р. рахується податковий борг на загальну суму 1080957,44 грн., з них: 244,41 грн. штрафних санкцій з податку на додану вартість; 1080680,00 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері обігу готівки; 23,27 грн. зі сплати комунального податку та 9,76 грн. пені.

Відповідно до положень абзацу 2 статті 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - є неспроможністю суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності.

Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов'язання - є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Тобто, заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені не може являтись основним грошовим зобов'язанням боржника в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та слугувати підставою для порушення і здійснення провадження по справі про банкрутство боржника.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону про банкрутство встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.

Відповідно, і встановлений Законом про банкрутство трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Виходячи з аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.

Таким чином в даному випадку, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість боржника перед кредитором складається з штрафних санкцій та пені в сумі 1080934,17 грн., які не зараховуються до суми основного боргу та заборгованості з комунального податку в сумі 23,27 грн.

До матеріалів справи надано лише копію постанови ВДВС Полтавського РУЮ про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №20297872 від 31.03.2011р. щодо стягнення 1080680,00 грн. штрафних санкцій, однак не надано доказів безспірності суми основного боргу по заборгованості з комунального податку в сумі 23,27 грн. Посилання, які б підтверджували безспірність кредиторських вимог до боржника на зазначену суму відсутні і в заяві Полтавської МДПІ, також відповідні докази не були додані до цієї заяви.

Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не було надано суду доказів безспірності грошових вимог до боржника.

Отже, за відсутністю посилання на докази та за відсутністю доказів відкриття відповідного виконавчого провадження відсутні і правові підстави для порушення справи про банкрутство ТОВ «Альфа Плюс» за заявою Полтавської МДПІ, у тому числі і за спеціальною процедурою, визначеною нормами ст. 52 Закону про банкрутство.

При цьому слід зазначити, що при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство за правилами ст. 52 Закону про банкрутство належні документи на підтвердження наявності підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника (у тому числі ознак відсутнього боржника) повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та не можуть бути витребувані судом після порушення справи про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як такого, що порушено безпідставно.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.02.13р. у справі № 18/2675/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 21.02.13р. у справі № 18/2675/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.04.2013р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.