Рішення

від 28.03.2013 по справі 913/279/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 березня 2013 року Справа № 913/279/13-г

Провадження №1н/913/279/13-г

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до 1-го відповідача - Сєвєродонецької міської ради Луганської області

2-го відповідача - Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецький Оргхім", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсними рішень, визнання недійсним договору оренди землі та зобов'язання 1-го відповідача вчинити певні дії

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и :

від 1-го відповідача не прибув ;

від 2-го відповідача - не прибув;

за участю позивачки ОСОБА_1 ;

Суть спору: про визнання повністю недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради від 22.08.12 № 1994 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім"; визнання недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради від 20.12.12 № 2363 "Про відмову в поновленні договорів оренди землі" в частині відмови поновлення договору оренди землі № 040741900305 від 03.09.07 на земельну ділянку площею 0,1067 га (1067 кв.м.) під будівництво закусочної з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_1; про зобов'язання Сєвєродонецьку міську раду розглянути в установленому чинним законодавством порядку питання про поновлення дії договору оренди землі від 03.09.07 № 040741900305 на тих самих умовах; визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області з Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецький Оргхім".

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позивачку, суд дійшов до наступного.

Так, господарський суд розглядає дану справу по суті вимог та вважає її підвідомчою господарському суду у частині недійсності актів органу місцевого самоврядування з огляду на наступне.

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам (п. 1.2.4 постанови пленуму ВГСУ від 17.05.11 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Матеріалами справи підтверджено, що 14.09.07 за № 040741900305 проведено державну реєстрацію договору оренди землі від 03.09.07, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області (1-им відповідачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачкою) зі строком дії по 16.08.10 (п. 8 даного договору).

Як свідчать матеріали справи, питання відносно поновлення договору оренди землі № 040741900305 від 03.09.07 на земельну ділянку площею 0,1067 га (1067 кв.м.), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, розглядалось судами неодноразово.

Так, суттєве значення для вирішення спору мають результати вирішення нижченаведених господарських справ:

- № 8н/5014/692/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, рішення по якій залишено без змін апеляційною інстанцією 20.06.12, визнано недійсним рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 27.01.2012 року №1364 "Про відмову у поновленні договорів оренди землі";

- № 26н/5014/1859/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської ради, за участю 3-ої особи ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім", про визнання недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради від 21.06.12 № 1882, визнання переважного права позивачки на поновлення договору оренди землі від 03.09.07, зобов'язання відповідача розглянути питання про поновлення вказаного договору.

У відповідності до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.10.12 позовні вимоги задоволені у частині визнання недійсним рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 21.06.2012 р. №1882 та визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 переважного права на поновлення договору оренди землі №040741900305 від 03.09.07 на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені цим договором.

Позивачка звернулася до суду з позовними вимогами про визнання недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради від 22.08.12 № 1994 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім" (арк. справи 27), яким для ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім" (2-го відповідача) затверджено проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1720 га та її передано ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім" в оренду строком на 3 роки.

Також предметом спору є визнання недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради від 20.12.12 № 2363 "Про відмову в поновленні договорів оренди землі" (арк. справи 28-29) в частині відмови гр. ОСОБА_1 в поновленні договору оренди землі № 040741900305 від 03.09.07 на земельну ділянку площею 0,1067 га (1067 кв.м.) під будівництво закусочної з літнім майданчиком за адресою: АДРЕСА_1.

Наполягаючи на наявності переважного права на поновлення орендних правовідносин, позивачка також просить суд визнати недійсним договір оренди спірної земельної ділянки, укладений між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області та ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім" (арк. справи 58-59) та зобов'язати Сєвєродонецьку міську раду Луганської області розглянути у встановленому чинним законодавством порядку питання про поновлення дії договору оренди землі від 03.09.07 № 040741900305.

1-ий відповідач у відзиві на позовну заяву від 14.03.13 проти позову заперечує з посиланням на те, що на момент звернення позивача із заявою про поновлення договору діяло рішення міської ради № 1994 від 22.08.12, на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки між відповідачами у справі. За твердженнями Северодонецької міської ради її рішення від 22.08.12 № 1994 приймалося на підставі розробленої технічної документації і на момент прийняття не суперечило чинному законодавству. Оспорюваний позивачем договір оренди земельної ділянки містить усі істотні умови договору, передбачені законом та його предметом є фактично інша земельна ділянка площею 0,1720 га.

За відзивом 2-го відповідача від 13.03.13 № 374-101/118 він також не погоджується з позовом та зазначає про те, що орендовану земельну ділянку він використовує для створення відповідної "зеленої зони" навколо головного корпусу товариства.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та повне задоволення позову, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад віднесено надання земельних ділянок у користування юридичним та фізичним особам.

Відповідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 124 ЗК України (у редакції, яка діяла на час укладання договору оренди землі між позивачкою та 1-им відповідачем) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини сторін виникли через розв'язання питання щодо поновлення договору оренди від 03.09.07, зареєстр. 14.09.07 за № 040741900305 та укладеного між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області (1-им відповідачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивачкою) зі строком дії по 16.08.10 .

Так, вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги постанову Верховного Суду України від 20.11.12 по справі № 44/69 у подібних правовідносинах (на підставі ст. 111 28 ГПК України), у якій, зокрема, зазначено, що до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Якщо чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на таке поновлення в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства.

За змістом ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною станом на час закінчення строку дії договору оренди землі - 16.08.10) передбачалось, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У редакції Закону від 17.02.11 за даною статтею 33 передбачено наступне:

- по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

- орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі;

- до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди;

- при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється;

- орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення;

- у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

- додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

За матеріалами даної справи спірні правовідносини (щодо поновлення договору після закінчення строку його дії 16.08.10) виникли у той час, коли законодавством не передбачалось автоматичного поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, оспорюване позивачкою рішення Сєвєродонецької міської ради № 1994, яким для ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім" затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну ділянку площею 0,1720 га, у складі якої спірна земельна ділянка, орендована позивачкою площею 0,1067 га, було прийняте 22.08.12 , коли з 20.06.12 судовими рішеннями по справі № 8н/5014/692/2012 встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має право на продовження дії договору оренди та її дії щодо такого продовження є законними та обґрунтованими, а прийняте 21.06.12 Сєвєродонецькою міською радою рішення № 1882, яким 2-му відповідачу дозволено складання проекту землеустрою, визнано недійсним постановою суду апеляційної інстанції від 15.10.12 по справі № 26н/5014/1859/2012.

Таким чином, вочевидь, що 1-ий відповідач, всупереч приписам чинного законодавства та судовому рішенню по справі № 8н/5014/692/2012, не розглянувши спочатку питання про поновлення з позивачкою договору оренди на новий термін, надав спірну земельну ділянку в оренду іншому суб'єкту господарювання, а потім, ігноруючи рішення по справі № 26н/5014/1859/2012 та посилаючись на факт передачі землі в оренду 2-му відповідачу, відмовив позивачці в поновленні договору оренди за рішенням 53-ої сесії від 20.12.12 № 2363.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

На підставі викладеного суд погоджується з доводами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що оспорюваними нею рішеннями Сєвєродонецької міської ради від 22.08.12 № 1994 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім" та від 20.12.12 № 2363 "Про відмову в поновленні договорів оренди землі" (у частині п. 2) порушуються її права користування земельною ділянкою площею 0,1067 га (1067 кв.м.), за адресою: АДРЕСА_1, оскільки її переважне право на поновлення договору оренди землі №040741900305 від 03.09.07 на той самий строк і на тих самих умовах не були відновлені, як того вимагав закон та постановлені судові акти.

Тому вказані рішення Сєвєродонецької міської ради підлягають визнанню недійсними - рішення від 22.08.12 № 1994 повністю, а рішення від 20.12.12 № 2363 у частині п. 2, який стосується позивачки.

Правове регулювання загальних вимог до правочинів здійснюється Цивільним кодексом України, зокрема, ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним /оспорюваний правочин/.

У зв'язку з тим, що рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами та судом визнається недійсним рішення Сєвєродонецької міської ради від 22.08.12 року № 1994, є недійсним й договір оренди землі від 23.09.08, за яким Сєвєродонецькою міською радою передано земельну ділянку площею 0,1720 га ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім".

Визнаючи повністю недійсними рішення Сєвєродонецької міської ради від 22.08.12 № 1994 та договір оренди землі від 23.09.08 у частині усієї орендованої площі - 0,1720 га, хоча частка землі, орендованої позивачкою складає 0,1067 га, суд виходить з того, що необхідні за законом істотні умови договору оренди (розмір орендної плати, нормативної грошової оцінки тощо) визначені з усієї орендованої площі у цілому, а тому продовження орендних відносин щодо решти землі неможливо.

При ухваленні даного рішення суд також враховує положення ЦК України щодо моменту, з якого угода вважається недійсною, а саме: угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Це зумовлюється тим, що за угодами про оренду землі неможливе застосування реституції.

Також в силу норм ст. 236 ЦК України передбачено, якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Тому на підставі викладеного, а також ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України господарський суд визнає недійсним договір оренди землі від 23.08.12 (запис про держ. реєстр. від 12.09.12 № 441290004001088), дія якого припиняється на майбутнє.

Щодо вимоги позивачки про зобов'язання Сєвєродонецьку міську раду розглянути в установленому чинним законодавством порядку питання "про поновлення дії договору оренди землі від 03.09.07 № 040741900305 на той самий строк і на тих самих умовах", то вона також є обгрунтованою з огляду на наступне.

Так, пленум Вищого господарського суду України у п. 2.14 постанови "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.11 № 6 роз'яснив, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності, господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору. Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини (щодо поновлення договору після закінчення строку його дії 16.08.10) виникли у той час, коли законодавством не передбачалось автоматичного поновлення договору оренди землі, відповідне питання має бути розглянуте органом місцевого самоврядування.

Заперечення відповідачів відхиляються судом з огляду на те, що рішення Сєвєродонецької міської ради від 20.12.12 року № 2363 "Про відмову у поновленні договорів оренди землі" не породжує будь-яких прав і обов'язків, на яке воно було направлено, незалежно від волі сторін та їх вини; з правової точки зору зазначене рішення 1-го відповідача є таким, що не прийняте, а також воно не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, та не має обов'язкового характеру.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню з віднесенням судового збору на відповідачів порівну з вимоги про визнання договору недійсним, укладеного між ними.

Зайве сплачені позивачкою 222 грн. 00 коп. судового збору повертаються їй з Державного бюджету України, про що суд виносить відповідну ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 44, 49, 82, 84, 85, 111 28 , Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати повністю недійсним рішення 44-ої (чергової) сесії Сєвєродонецької міської ради шостого скликання від 22.08.2012 р. № 1994 "Про передачу в оренду земельної ділянки ПрАТ "Сєвєродонецький Оргхім".

3. Визнати недійсним рішення 53-ої (чергової) сесії Сєвєродонецької міської ради шостого скликання від 20.12.2012 р. № 2363 "Про відмову в поновленні договорів оренди землі" в частині відмови позивачці ОСОБА_1 в поновленні договору оренди землі № 040741900305 від 03.09.2007 р. на земельну ділянку площею 0,1067 га (1067 кв.м) під будівництво закусочної з літнім майданчиком, за адресою: АДРЕСА_1 (п. 2 рішення).

4. Зобов'язати 1-го відповідача - Сєвєродонецьку міську раду Луганської області розглянути у встановленому порядку питання позивачки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідент. номер НОМЕР_1 "про поновлення дії договору оренди землі від 03.09.07 № 040741900305 (держ.реєстрація від 14.09.07 за № 040741900305) на той самий строк і на тих самих умовах".

5. Визнати недійсним договір оренди землі від 23.08.12 № 441290004001088, укладений між Сєвєродонецькою міською радою Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, б. 32, ідент. код 26204220 та Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецький Оргхім", м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Гвардійський, б. 32, ідент. код 00206109.

6. Стягнути з Сєвєродонецькою міською радою Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Леніна, б. 32, ідент. код 26204220 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1 - 4292 грн. 00 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачці після набрання рішенням законної сили.

7. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецький Оргхім", м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Гвардійський, б. 32, ідент. код 00206109 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1 - 536 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачці після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.04.13.

Суддя Н.М.Зюбанова