Постанова

від 28.03.2013 по справі 16/55/5022-853/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. Справа № 16/55/5022-853/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Кравчук Н. М.

суддів Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільльпромгаз ЛХЗ», с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область, (надалі ТзОВ «Тернопільльпромгаз ЛХЗ»,) від 18.12.2012 року, б/н

на рішення господарського суду Тернопільської області від 07.12.2012 року

у справі № 16/55/5022-853/2012

за позовом: ТзОВ «Тернопільльпромгаз ЛХЗ» с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область

до відповідача : фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі ФО-П ОСОБА_2) с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область,

про визнання додатку до договору оренди автомобіля

від 28.05.2012 року недійсним,

з участю представників:

від позивача: Прімєрова Н.Г. - представник (довіреність від 24.09.2012р. № 1/12);

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28 ГПК України представнику позивача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 07.12.2012р. у справі № 16/55/5022-853/2012 (суддя С.О. Хома) у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» до ФО-П ОСОБА_2 про визнання додатку до договору оренди автомобіля від 28.05.2012 року недійсним - відмовлено.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що в договорі оренди автомобіля від 28.05.2010р. та в додатку від 01.10.2010р. до цього договору не вказана загальна сума договору, тому на укладення додатку до договору, підписаного директором, не потрібно було письмового дозволу голови товариства або рішення зборів. Крім того, місцевий суд дійшов висновку, що при укладенні додатку до договору волевиявлення сторін договору було вільним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду вважає незаконним, необгрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права, в зв`язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що з згідно з п.6.7.2 підп. в) Статуту ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» директор товариства має право укладати угоди на суму, що не перевищує 10 000 грн.. Якщо сума є більшою, необхідно мати письмовий дозвіл голови товариства або рішення зборів. Позивач вважає, що сумою договору оренди (найму) є сума щомісячних орендних платежів, належних до сплати протягом строку його дії Додатком від 01.10.2010р. до договору оренди автомобіля розмір орендної плати був збільшений з 400,00грн. до 5 400,00грн., тобто, сума договору оренди перевищувала 10 000 грн. Оскільки ні дозволу голови товариства, ні рішення зборів не було, тому, скаржник вважає, що директор не мав повноважень на підписання спірного додатку до договору оренди. Окрім того, звертає увагу апеляційного суду, що упродовж 2011р. відповідач виписував щомісячно накладні на оплату орендної плати за оренду автомобіля в сумі 400грн. в місяць.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013р. у

складі колегії суддів: головуючий - суддя Кравчук Н.М., судді Мирутенко О.Л. та Якімець Г.Г. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.02.2013р.

Розпорядженням голови суду від 06.02.2013р., у зв`язку із зайнятістю судді Якімець Г.Г. у іншій колегії суддів та неможливістю приймати участь у розгляді даної справи, у склад колегії для розгляду справи введено замість судді Якімець Г.Г. - суддю Гнатюк Г.М.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. розгляд справи відкладено на 07.03.2013р.

Розпорядженням в.о. голови суду від 06.03.2013р., у зв`язку з перебуванням судді Мирутенка О.Л. у відпустці, у склад колегії суддів введено замість судді Мирутенка О.Л. - суддю Якімець Г.Г.

У зв`язку із зміною складу колегії суддів, розгляд справи розпочато заново.

В судовому засідання 07.03.2013р. судом оголошено перерву до 12.03.2013р., про що сторони ознайомлені під розписку. Ухвалою суду від 12.03.2013р., з метою повного, всестороннього і всебічного дослідження всіх обставин справи розгляд справи відкладено на 28.03.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційній скарзі, підтримав та наполягає на її задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте на попередніх судових засіданнях проти доводів скаржника заперечував та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

15 січня 2009 року між ПП ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" (Орендар) було укладено договір оренди автомобіля, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду вантажний автомобіль ЗІЛ-130 СПГ бортовий-С,1981 року випуску, шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на три роки.

Згідно з п.3 договору орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 400 грн. на місяць. Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця.

На виконання умов вищевказаного договору відповідачем було передано позивачу вантажний автомобіль ЗІЛ-130 СПГ бортовий-С,1981 року випуску, шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується приймально-здавальним актом від 15.01.2009 року (а.с. 21).

28 травня 2010 року між ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" (Орендар) та ПП ОСОБА_2 (Орендодавець) було укладено договір оренди автомобіля, згідно умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду вантажний автомобіль ЗІЛ-130 СПГ бортовий-С,1981 року випуску, шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, строком на три роки.

Оцінка найманого автомобіля становить 25000 грн. Орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 400 грн на місяць. Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця (п.п. 2, 3 договору).

Згідно з п.4 договору розмір плати може бути змінено за згодою сторін.

Пунктом 12 договору оренди автомобіля сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 року. У разі, якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення дії договору не заявить про його припинення, даний договір вважається продовженим на тих же самих умовах на наступний календарний рік.

Даний договір підписаний зі сторони Орендаря - ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" головою товариства Бобришовою К.А.

01.10.2010р. між сторонами було підписано додаток до договору оренди автомобіля від 28 травня 2010 року, в якому сторони зазначили про те, що п.3 договору слід читати: "3. Орендна плата за користування даним автомобілем встановлена сторонами в розмірі 5400 гривень на місяць. Оплата проводиться наймачем не пізніше 6 числа поточного місяця" (а.с. 23).

Від імені ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ» додаток до договору підписаний його директором Кочеркевичем Т.Б., який призначений на посаду в.о. директора товариства рішенням зборів учасників від 12.08.2010р. (а.с. 19).

У заявлених вимогах позивач просив визнати додаток до договору оренди автомобіля від 28.05.2010 року, підписаний 01.10.2010 року фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" - недійсним.

Дані вимоги мотивовані тим, що станом на момент підписання додатку до договору оренди автомобіля від 28 травня 2010 року, сума спірного договору оренди склала понад 10 000 грн, що вимагає, крім підпису директора товариства, мати письмовий дозвіл голови товариства -Бобришової К.А. або рішення зборів. Голова товариства письмового дозволу на укладення директором Кочеркевичем Т.Б. даного додатку не надавала, а тому даний додаток до договору оренди автомобіля від 28 травня 2010 року не породжує для сторін договору, тобто для позивача та відповідача, будь-яких прав та обов'язків, що також підтверджується тим, що оскільки за місяць до закінчення дії договору оренди автомобіля жодна із сторін не заявила про його припинення, тому і в 2011 році відповідач нараховував орендну плату за користування вантажним автомобілем згідно п.3 договору оренди автомобіля від 28.05.2010 року в розмірі 400 грн. в місяць. Окрім того, підвищення орендної плати за користування вантажним автомобілем з розміру 400 грн. до розміру 5400 грн. в місяць є економічно необґрунтованим.

При прийнятті постанови, суд виходив з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 та ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором ( ч. 1ст.763 ЦК).

Згідно із частиною 1 ст.284 ГК істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди; строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін ( ч.4 ст.284ГК).

Статтею 286 ГК встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендарю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що сума договору оренди не є істотною умовою договору оренди. Відтак, зазначення в договорі загальної суми орендних платежів, які підлягають сплаті за договором, не є обов'язковим.

Водночас, сумою договору оренди ( найму) є загальна сума щомісячних орендних платежів, розмір яких встановлений в договорі, які орендар зобов'язаний сплатити орендодавцеві упродовж строку дії договору оренди.

Як зазначалось вище та як видно з матеріалів справи, згідно умов договору оренди автомобіля від 28.05.2010р. відповідач передав позивачу в оренду вантажний автомобіль, за оренду якого визначена орендна плата в розмірі 400грн. в місяць (п.3). Пунктом 12 договору встановлено, що він діє до 31.12.2010р. Відтак, сума договору становить 2 851,61грн.( в травні 2010р. орендна плата складала 51,61грн. за 4 календарних дні + 400,00грн. в червні 2010р. + 400,00грн. в липні 2010р. + 400,00грн. в серпні 2010р. + 400,00грн. у вересні 2010р. + 400,00грн. у жовтні 2010р. + 400,00грн. у листопаді 2010р. + 400,00грн. у грудні 2010р.).

Додатком від 01.10.2010р. до договору, підписаним від імені товариства директором товариства, орендна плата збільшена та встановлена в розмірі 5400грн. за місяць. Отже, з урахування дати укладення додатку( 01.10.2010р.) та терміну дії договору ( 31.12. 2010р.), на підставі цього додатку підлягала до сплати орендна плата в сумі 17 851,61грн. (5400 х 3міс).

Статутом ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ», зареєстрованим 15.08.2007р. (нова редакція) ( а.с. 10-16), чинним на момент укладення договору від 28.05.2010р. та додатку від 01.10.2010р. до договору, встановлено, що директор товариства має право укладати угоди та вчиняти юридичні дії від імені товариства на суму, яка не перевищує 10 000грн. Якщо сума є більшою, необхідно мати письмовий дозвіл голови товариства або рішення зборів.( п/п "в" п. 6.7.2 Статуту).

Орім того, Статутом товариства підтверджено, що ОСОБА_2, як фізична особа , є одним із 3-х учасників позивача - ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", його частка у статутному фонді товариства становить 22,5% .

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника та вважає помилковим висновок місцевого суду про те, що директору товариства не потрібно було письмового дозволу голови товариства або рішення зборів на укладення додатку до договору, оскільки він всупереч положенням статуту товариства без дозволу голови товариства або рішення зборів вчинив юридичну дію від імені товариства на суму, що перевищує 10 000грн.

Окрім того, як видно з матеріалів справи відповідачу було відомо про відсутність повноважень на укладення додатку до договору оренди автомобіля у директора Кочеркевича Т.Б., який підписав від імені ТзОВ «Тернопільпромагз ЛХЗ» спірний додаток до договору оренди автомобіля, оскільки відповідач - ОСОБА_2 був одночасно і учасником товариства та колишнім заступником директора ТзОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ".

Статтею 203 ЦК встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з приписами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, дозволу голови товариства чи рішення зборів на збільшення розміру орендної плати за договором найму автомобіля та укладення додатку до договору не було.

Отже, додаток від 01.10.2010р до договору вчинений директором з перевищенням повноважень.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про те, що повноважні особи сторін обмінювались листами, чи в будь-який інший спосіб погоджували збільшення розміру орендної плати за оренду автомобіля в 13.5 разів, порівняно з розміром, встановленим в договорі.

Водночас, укладаючи спірний додаток до договору, директор товариства діяв не від свого імені, а від імені товариства. Як зазначено вище, додаток до договору укладений директором без дозволу голови товариства або рішення зборів, що свідчить про відсутність волевиявлення товариства, як учасника правочину, на його вчинення.

На думку суду апеляційної інстанції хибним є висновок суду першої інстанції про прийняття позивачем додатку від 01.10.2010р. до виконання, а саме покликання на виписану ФО-П ОСОБА_2 накладану № 13 від 29.10.2010р., в якій зазначена, зокрема оренда автомобіля ЗІЛ-130, сума 5 400грн. (а.с. 89), оскільки, як видно з матеріалів справи, позивач не сплатив жодного орендного платежу в розмірі 5400грн., визначеному спірним додатком. На підставі вказаної накладної № 13 від 29.10.2010р. позивач сплатив лише 5000грн., які, як пояснив представник позивача, сплачені помилково. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії договору оренди автомобіля, він був продовжений відповідно до п. 12 договору. На оплату орендної плати відповідач надавав позивачу кожного місяця накладні, в яких вказував належний до сплати розмір орендної плати. У всіх накладних за 2011р.( всього 12 накладних, а.с. 24-29) відповідач вказав розмір орендної плати за оренду автомобіля 400грн.в місяць, як встановлено договором від 28.05.2010р., а не додатком від 01.10.2010р., що, на думку апеляційного суду, свідчить про не прийняття до виконання спірного додатку двома сторонами.

Статтею 241 ЦК передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Відповідно до частини 1 ст.215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на все вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що наявні правові підстави для визнання додатку від 01.10.2010р. до договору оренди автомобіля від 28.05.2010р. недійсним. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідно, його слід скасувати, а апеляційну скаргу ТзОВ «Тернопільпромагз ЛХЗ» - задоволити.

Керуючись, ст.ст. 43, 49, 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ «Тернопільпромгаз ЛХЗ» - задоволити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 07.12.2012 р. у справі № 16/55/5022-853/2012 скасувати, постановити нове рішення, яким позов задоволити.

3. Визнати недійсним додаток до договору оренди автомобіля від 28.05.2010р.,

підписаний 01.10.2010р. фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю

"Тернопільпромгаз ЛХЗ».

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільпромгаз ЛХЗ», 47707, Тернопільський район, с. Біла, вул. Бродівська, 8в (код за ЄДРПОУ 35194094) - 1 073,00грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 536,50грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена

в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

7. Справу передати в місцевий господарський суд Тернопільської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Якімець Г.Г.