Рішення

від 11.02.2009 по справі 38/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/236

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.02.09 р.                                                                                                       Справа № 38/236                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні  Єжель С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Фермерського господарства “Переможець” с. Новокраснянка, Луганської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с. Новолуганське, Донецької області

про стягнення 182 689грн.18коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Кубай С.В.- представник за дов. №б/н від 12.12.2008р.

від відповідача: Лях І. С. –представник за дов. № 145 від 11.02.2009р.

Суть спору:

Позивач, Фермерське господарство “Переможець” с. Новокраснянка, Луганської області, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с.Новолуганське, Донецької області про стягнення заборгованості за придбану пшеницю у розмірі                            84 868грн.00коп. та пені у розмірі 97 821грн.18коп., а всього 182 689грн.18коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу                         № 10/1 від 10.07.2008р.  

06.01.2009р. на адресу господарського  суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 25.12.2008р. № 14/4-20/2909, відповідно до якого       Відкрите акціонерне товариство “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 00952806) як юридична особа та знаходиться за адресою: 84573, Донецька область, Артемівський район, с-ще Новолуганське, вул.Перемоги,23, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання  з'явився та надав суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив суду, що заборгованість у розмірі 84 868грн. визнає у повному обсязі, але просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у зв'язку з необхідністю представленням сторонами додаткових документів.

Позивач у судовому засіданні 11.02.2009р. надав уточнений розрахунок пені та просить суд стягнути її з відповідача у розмірі 97 821грн. 18 коп., довідку про зарахування держмита у доход Державного бюджету України № 19.37/04-36/7 від 12.01.2009р., які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 11.02.2009р. відповідач  надав доповнення до відзиву,  в якому визнає суму пені 97 821грн.18коп., але просить врахувати важкий стан підприємства та зменшити розмір пені, які розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноважених  представників сторін, господарський суд

                                                              ВСТАНОВИВ:

10.07.2008р. між Фермерським господарством “Переможець”  (за договором -продавець, далі – позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод”  (за договором - покупець, далі – відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №10/1, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язувався передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах даного договору: пшеницю 100 тн. за ціною  1100грн., загальною вартістю 81666,67, ПДВ 20% 18333,33, всього до оплати 110 000грн.

Розділом 3 сторони визначили порядок оплати, так, п.3.1. зазначено: оплату за продукцію покупець здійснює перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця. Пунктом 3.2 зазначений строк оплати: на протязі 3 банківських днів.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань на винну сторону покладається пеня  у розмірі двох ставок НБУ, на момент прострочки, від суми простроченого платежу або від суми простроченої поставки за кожен день прострочки.

На виконання умов договору позивачем були здійснені поставки товару (пшениці), що підтверджено накладними № 49 від 10.07.2008р. на суму 23 034грн., № 51 від 11.07.2008р. на суму 22 110грн., № 52 від 12.07.2008р. на суму 17 886грн., № 53 від 12.07.2008р. на суму 23 694грн., №54 від 14.07.2008р. на суму 23 232грн., а всього на суму               109 868грн.00коп.

Факт поставки підтверджується довіреністю №838573 серії ЯОЧ, виданої 10.07.2008р. на ім'я Пшеничної В.І., яка міститься у матеріалах справи.

Згідно п.3.2 строк оплати: протягом 3 банківських днів.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 25000 грн., що підтверджено банківськими виписками.

Таким чином, станом на 01.12.2008р. борг за поставлений товар, але несплачений товар складає 84 868грн., який позивач просить стягнути з відповідача та який, крім того, підтверджується актами звірки розрахунків від 01.08.2008р. та 01.09.2008р.

Позивачем була заявлена відповідачу претензія від 05.11.2008р. №77, в якій він пропонував погасити заборгованість та пеню, але до теперішнього часу гроші за товар  не повернуті.

Крім того, позивач наполягає на стягненні пені за несвоєчасну оплату товару                        ( п.5.2 договору) у сумі 97 821грн. 18коп. на підставі представленого розрахунку.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу № 10/1 від 10.07.2008р., накладні, розрахунок ціни позову, претензію від 05.11.2008р. №77, клопотання від 12.01.2009р., банківські виписки, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на: відзив на позовну заяву від 12.01.2009р. доповнення до відзиву від 11.02.2009р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює право відношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.  ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК передбачений строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст. 692 ЦК України).

          Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не повністю розрахувався  за поставлений товар, то вимоги позивача щодо стягнення боргу у сумі 84 868грн.00коп. є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором згідно п.2 ст. 193 ГК України.

             Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання згідно вимог п. 1 ст. 230 ГК України.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою та іншими видами забезпечення згідно ч. 1 ст.546 ЦК України.

         Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань на винну сторону покладається пеня  у розмірі двох ставок НБУ, на момент прострочки, від суми простроченого платежу або від суми простроченого поставки за кожен день прострочки.

Позивачем нарахована пеня за період з 18.07.2008р. по 01.12.2008р. за 112 календарних днів у розмірі 97821,18 грн. згідно п.5.2 договору.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені за прострочку платежу підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються відповідачем, а відтак вимоги щодо стягнення пені за прострочку поставки підлягають задоволенню у сумі 97 821грн. 18коп.

Відповідач не надав суду  доказів в обґрунтування  заявленого клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому просив суд врахувати важкий стан підприємства, а відтак клопотання судом не задоволено.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та визнаються відповідачем.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних  законом інтересів інших осіб.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.174, 193, 230, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530,  546, 549, 692 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства “Переможець” с. Новокраснянка, Кремінський район Луганської області до Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с.Новолуганське, Донецької області про стягнення заборгованості за придбану пшеницю у розмірі  84 868грн.00коп. та пені у розмірі 97 821грн.18коп., а всього 182 689грн.18коп., задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Вуглегірський експериментальний комбікормовий завод” с.Новолуганське, Донецької області  (84573, Донецька область, Артемівський район, с-ще Новолуганське, вул. Перемоги, 23, ЄДРПОУ 00952806) на користь Фермерського господарства “Переможець” с.Новокраснянка, Кремінський район Луганської області (92923, Луганська область, Кремінський район, с.Новокраснянка, вул. Леніна,67, ЄДРПОУ 30298651) заборгованість у сумі 84 868грн.00коп. та пеню у розмірі                                      97 821грн.18коп., держмито у сумі 1 826грн.89коп.  та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 11.02.2009року.

        Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Радіонова О.О.                               

Надруковано 4 примірників:

1 – до справи

3—сторонам у справі