Рішення

від 17.02.2009 по справі 16/250

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/250

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 16/250                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” м.Київ    

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „Масштаб” м.Макіївка, Донецька область

про стягнення 40981,60 грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Локшин А.В. – за довіреністю

від відповідача: не з'явився

                                                      В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2008р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” м.Київ до  Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „Масштаб” м.Макіївка, Донецька область про стягнення 40981,60 грн., у тому числі суми боргу в розмірі 35719,64грн., пені в розмірі 552,10грн., 3% річних в розмірі 69,03грн., збитків, понесені у зв'язку із знеціненням грошових коштів, в розмірі 80,83грн., штраф в розмірі 4560,00грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 20.01.2009р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із                   ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами        не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір фінансового лізингу                    № 080903-199/ФЛ-Ю-А від 18.09.2008р., акт прийому-передачі майна в користування від 29.09.2008р., довіреність серії ЯПК № 357257 від 24.09.2008р., видаткову накладну № РН-000539 від 29.09.2008р., рахунки-фактури № СФ-0009466 від 24.10.08р., № СФ-0010672 від 24.11.08р., неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та  позивачем нараховані штрафні санкції.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував, але письмового відзиву до матеріалів справи не надав.

Відповідач надав через канцелярію суду письмові пояснення за № 2 від 23.01.2009р. та вказує, що заборгованість по платежах виникла через припинення проведення платежів Промінвестбанком, в якому обслуговувалось ТОВ ДБК „Масштаб”.

Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі                  до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних  вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір  позовних вимог.

Позивач надав до суду заяву б/н від 16.02.2009р. та просить зменшити розміру позовних вимог, у зв'язку зі сплатою відповідачем суми боргу в розмірі 35719,64грн., просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 552,10грн., 3% річних в розмірі 69,03грн., збитки, понесені у зв'язку із знеціненням грошових коштів, в розмірі 80,83грн., штраф в розмірі 4560,00грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

18.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „Масштаб” (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу за № 080903-199/ФЛ-Ю-А (далі за текстом – договір), згідно п.1.1. якого предметом даного договору є надання Лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в Специфікації, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності Лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договорів, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоодержувачу на підставі підписаного акту прийому-передачі майна від 29.09.2008р.

Згідно п.3.1. договору Лізингоодержувач виплачує Лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів.

Проте всупереч прийнятих обов'язків, Лізингоодержувач зобов'язання за договором           щодо сплати періодичних лізингових платежів виконує не в повному обсязі, лізингові платежі сплачує з затримкою, внаслідок чого за період з 24.10.2008р. по 03.12.2008р. виникла заборгованість в розмірі 35719,64грн.

Зважаючи на той факт, що відповідачем під час розгляду справи було сплачено розмір заборгованості в сумі 35719,64грн., провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню, відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України,                             у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення суми пені в розмірі 552,10грн., суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного:

Згідно п. 11.2.1. договору за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених пунктом 3.1. даного договору та графіком сплати лізингових платежів, інших платежів, передбачених договором, Лізингоотримувач несе відповідальність за порушення своїх обов'язків, а саме: сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Лізингодавцеві, понад вказану пеню.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.   

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов'язань.

Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 69,03грн. та збитків, понесених у зв'язку із знеціненням грошових коштів, в розмірі 80,83грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. “Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, розмір 3% річних складає 69,03грн. та індекс інфляції становить 80,83грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 69,03грн. та індекс інфляції в розмірі 80,83грн.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення суми штрафу в розмірі 4560,00грн., суд дійшов висновку про наступне:

Згідно пункту 8.2.1 договору Лізингоодержувач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Лізингодавця про стан та місцезнаходження майна шляхом направлення Лізингодавцю звіту у встановленій сторонами формі.

Проте за 3 квартал 2008р. звіт в установленій формі Боржник не надав.

Відповідно до п.11.2.3 договору за використання майна не за призначенням, невиконання обов'язку з утримуванням його у відповідності до технічних умов, правил технічної експлуатації та інструкції виробника майна, неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно п. 8.2.1 договору, порушення умов пункту 14.7., 18.3. договору, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості майна на момент укладення договору за кожен випадок такого порушення.

Згідно п.18.6 договору сторони домовились, що необхідним та достатнім доказом надіслання одним одному письмового повідомлення є поштова квитанція (касовий чек) поштового відділення про прийняття від надсилаючої сторони поштових відправлень –рекомендованих листів на адресу другої сторони, зазначену в розділі “Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін” договору, або надану стороною у випадку зміни її місцезнаходження. Таких доказів до матеріалів справи не було надано.

За вказаних обставин, вимоги позивача про стягнення штрафу в розмірі 4560,00грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки саме з вини останнього виник спір.

Зважаючи на той факт, що сума заборгованості за договором була сплачена відповідачем під час розгляду справи, витрати зі сплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

                                                 В И Р I Ш И В :

Припинити провадження у справі, відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, щодо позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „Масштаб” м.Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 35719,64грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „Масштаб” м.Макіївка, Донецька область про стягнення пені в розмірі 552,10грн., 3% річних в розмірі 69,03грн., індексу інфляції в розмірі 80,83грн., штрафу в розмірі 4560,00грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „Масштаб” м.Макіївка, Донецька область (вул.Запорізька, буд.6, кв.1А, м.Макіївка, Донецька область, 86118; код 01200439; п/р 26004301527062 Промінвестбанк м.Макіївки, МФО 334516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” м.Київ (вул.Дегтярівська, буд.21, літ.”Г”, м.Київ, 04119; код 33880354; п/р 26005300115839 в ПКФ ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФО 321637)  пеню в розмірі 552,10грн., 3% річних в розмірі 69,03грн., індекс інфляції в розмірі 80,83грн., штраф в розмірі 4560,00грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 409,82грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 17.02.2009р.

               Суддя                                                                                                            Манжур В.В.