Ухвала

від 02.04.2013 по справі 812/864/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року справа №812/864/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Нікуліна О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/864/13-а за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсвугілля" про накладання арешту на кошти на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків, до повного погашення податкового боргу, стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом за період з 30.07.2012 року по 15.01.2013 року з податку на додану вартість в сумі 193297,13 грн., з податку на прибуток у сумі 49103,59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9406,84 грн., а всього в сумі 251807,56 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/864/13-а адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсвугілля" про накладення арешту на кошти на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків, до повного погашення податкового боргу, стягнення коштів на суму податкового боргу перед бюджетом за період з 30.07.2012 року по 15.01.2013 року з податку на додану вартість в сумі 193297,13 грн., з податку на прибуток у сумі 49103,59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9406,84 грн., а всього в сумі 251 807,56 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянсвугілля" (код ЄДРПОУ 36649848, місцезнаходження: 94686, Луганська область, Антрацитівський район, смт.Нижній Нагольчик, вул.Чапаєва, буд.6) кошти на суму податкового боргу перед бюджетом за період з 30.07.2012 року по 15.01.2013 року з податку на додану вартість в сумі 193 297,13 грн. (сто дев'яносто три тисячі двісті дев'яносто сім гривень 13 копійок), перерахувавши кошти до Державного бюджету на розрахунковий рахунок №31113029700088, код платежу 14010102, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, з податку на прибуток у сумі 49 103,59 грн. (сорок дев'ять тисяч сто три гривні 59 копійок), перерахувавши кошти до Державного бюджету на розрахунковий рахунок №31111009700088, код платежу 11021002, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9 406, 84 грн. (дев'ять тисяч чотириста шість гривень 84 копійки), перерахувавши кошти до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок №331111009700088, код платежу 11010177, банк ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код отримувача 37983403, отримувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, а всього у загальному розмірі 251 807,56 грн. (двісті п'ятдесят одна тисяча вісімсот сім гривень 56 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянсвугілля".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція в Луганській області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянсвугілля» (ідентифікаційний код юридичної особи 36649848) зареєстровано в якості юридичної особи Антрацитівською районною державною адміністрацією Луганської області 12.10.2010 за реєстраційним номером №13621020000000825, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та взято на податковий облік Антрацитівської ОДПІ Луганської області ДПС в якості платника податків з 13.10.2010 за №18283 та згідно свідоцтва №100314092 від 14.12.2010 є платником податку на додану вартість (а.с.45,46,47,50).

Станом на 15.01.2013 підприємство відповідача має податкову заборгованість перед бюджетом за період з 30.07.2012 по 15.01.2013 у загальному розмірі 251 807,56 грн., у тому числі:

- з податку на додану вартість в сумі 193 297,13 грн., з яких: за основним платежем - 172117,43 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 20497,67 грн. та пеня - 682,03 грн., яка утворилася внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі: податкової декларації з ПДВ №9042416364 від 20.07.2012 за червень 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 4903,00 грн., з якої сплачено 3983,57 грн., залишок боргу становить 919,43 грн.; податкового повідомлення-рішення №0002862310 від 24.07.2012, яким платнику податків податковим органом визначено суму грошового зобов'язання за штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 2238,20 грн.; податкового повідомлення-рішення №0002872310 від 24.07.2012, яким платнику податків податковим органом визначено суму грошового зобов'язання за штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 8377,27 грн.; податкової декларації з ПДВ №9056828942 від 19.09.2012 за серпень 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 11854,00 грн.; уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ №9056828972 від 19.09.2012 за липень 2012 року, в якому платником податків самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 15090,00 грн., та суму штрафу, нарахованого у зв'язку із виправленням помилки, у розмірі 755,00 грн.; податкової декларації з ПДВ №9063923477 від 18.10.2012 за вересень 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 33981,00 грн.; податкової декларації з ПДВ №9050309712 від 20.08.2012 за липень 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 4727,00 грн.; податкової декларації з ПДВ №9072676648 від 19.11.2012 за жовтень 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 80680,00 грн.; податкової декларації з ПДВ №9077971692 від 12.12.2012 за листопад 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 24866,00 грн.; податкового повідомлення-рішення №0000841600 від 13.12.2012, яким платнику податків податковим органом визначено суму грошового зобов'язання за штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 9127,20 грн. (а.с.16-17,18,19-20,21-22,23-24,25-26,27-28,29,30-31,32-33);

- з податку на прибуток підприємства в сумі 49103,59 грн., з яких: за основним платежем - 46797,00 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 2000,00 грн. та пеня - 306,59 грн., яка утворилася внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на підставі: податкового повідомлення-рішення №0000711520 від 24.07.2012, яким платнику податків податковим органом визначено суму грошового зобов'язання за штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 2000,00 грн.; податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9044790241 від 31.07.2012 за півріччя 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 23330,00 грн.; податкової декларації з податку на прибуток підприємства №9066375867 від 26.10.2012 за три квартали 2012 року, в якій платником самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у розмірі 23467,00 грн. (а.с.34-35,36-37,38-39);

- з податку на доходи фізичних осіб в сумі 9406,84 грн., з яких: за основним платежем - 7079,25 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією - 1769,81 грн. те пеня - 557,78 грн., яка утворилася внаслідок несплати суми узгоджених податкових зобов'язань з на доходи фізичних осіб на підставі податкового повідомлення-рішення №0003041710 від 05.11.2012, яким платнику податків визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 7079,25 грн., за штрафною (фінансовою) санкцією у розмірі 1769,81 грн. (а.с.14).

Наявність у відповідача податкового боргу перед бюджетом у загальному розмірі 251807,56 грн. також підтверджується довідкою про суми податкового боргу станом на 15.01.2013 (а.с.11), довідкою про нарахування пені по особовому рахунку ВАТ «Альянсвугілля» по ПДВ та податку на прибуток №975/10/20-010 від 29.11.2012 (а.с.12), розрахунком суми податкового боргу станом на 15.01.2013 (а.с.13), розрахунком пені на занижене податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб (а.с.15), актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 18.07.2012 від 24.07.2012 №157/22-36649848 (а.с.30-31), актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2011 рік від 24.07.2012 №155/15-36649848 (а.с.38-на звороті-39), зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 31.12.2012 та на 12.02.2013 (а.с.65-66,67,68,69-71,72-74,75).

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, через несплату ТОВ «Альянсвугілля» суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в установлені законодавством строки, Антрацитівською ОДПІ Луганської області уповноваженій особі відповідача 28.02.2012 вручено податкову вимогу від 24.02.2012 №7 на суму 16724,12 грн. (а.с.40).

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Даних про оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень - рішень Антрацитівської ОДПІ Луганської області №0003041710 від 05.11.2012 за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на суму 8849,06 грн. (05.11.2012 отримано головним бухгалтером відповідача, що підтверджується підписом на корінці цього податкового повідомлення-рішення), №0000841600 від 13.12.2012 за платежем «податок на додану вартість» на суму 9127,20 грн. (13.12.2012 отримано директором відповідача особисто, що підтверджується підписом на корінці цього податкового повідомлення-рішення), №0002862310 від 24.07.2012 за платежем «податок на додану вартість» на суму 2238,20 грн. (24.07.2012 отримано бухгалтером відповідача, що підтверджується підписом на корінці цього податкового повідомлення-рішення), №0002872310 від 24.07.2012 за платежем «податок на додану вартість» на суму 8377,27 грн. (24.07.2012 отримано бухгалтером відповідача, що підтверджується підписом на корінці цього податкового повідомлення-рішення), №0000711520 від 24.07.2012 за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» на суму 2000,00 грн. (24.07.2012 отримано головним бухгалтером відповідача, що підтверджується підписом на корінці цього податкового повідомлення-рішення), у суду на час розгляду справи не має, а тому вони є узгодженими та такими, що на час розгляду справи підлягають виконанню.

Таким чином, ужиті Антрацитівською ОДПІ Луганської області заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем. Даних про добровільну його сплату відповідачем у суду на час розгляду справи немає.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно рахується податковий борг перед бюджетом за період з 30.07.2012 року по 15.01.2013 року з податку на додану вартість в сумі 193297,13 грн., з податку на прибуток у сумі 49103,59 грн., з податку на доходи фізичних осіб у сумі 9406,84 грн., а всього в сумі 251 807,56 грн., про який він повідомлений, який ним не оспорений та до теперішнього часу в добровільному порядку не сплачений, а тому, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом в частині позовних вимог щодо стягнення з ТОВ «Альянсвугілля» коштів у рахунок погашення податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача - Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України про накладення арешту на кошти на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків, до повного погашення податкового боргу, то суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині з огляду на наступне.

Пунктами 95.1-95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на вищенаведені положення статті 95 Податкового кодексу України суд вважає за необхідне зазначити, що Податковим кодексом України встановлено певний порядок вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку вживаються заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків, а лише в разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває в податковій заставі. Арешт коштів, що знаходяться у банку, про який позивач просить, є способом забезпечення погашення податкового боргу, що має застосовуватися при неможливості погашення податкового боргу зазначеними заходами.

Доказів вжиття позивачем будь-яких заходів щодо погашення податкового боргу відповідачем, ніж надіслання запитів до Антрацитівського КП БТІ, ВДАІ та Державної інспекції сільського господарства, в тому числі і визначених статтею 95 Податкового кодексу України, суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, зазначеною нормою чітко передбачено обставини, за яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків: у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім виключного переліку обставин, за наявності яких у податкового органу виникає право на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти, Податковим кодексом України закріплено також особливий порядок накладення такого арешту.

Зазначене зумовлене тим, що адміністративний арешт майна (складовою якого є в тому числі кошти платника податків), у відповідності до статті 94 Податкового кодексу України, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків своїх податкових зобов'язань.

У відповідності до підпункту 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до пунктів 7.1, 7.3 розділу 7 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 № 1398, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду. Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, з аналізу наведених вище норм слідує, що, на відміну від арешту майна платника податків, який застосовується за рішенням керівника податкового органу, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів платника податків здійснюється виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунках платника податків - в день прийняття керівником податкового органу відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку. При цьому, арешт коштів на рахунку платника є різновидом адміністративного арешту, а тому підстави для його застосування, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для арешту майна, так і для арешту коштів платника податків.

Так, відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосований органами державної податкової служби лише за наявності обставин, вичерпний перелік яких наведено у підпунктах 94.2.1-94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, а саме, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3.1 розділу 3).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків може бути застосовано судом за позовною заявою податкового органу лише за умов: наявності однієї з обставин, визначених підпунктами 94.2.1-94.2.7 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України; наявності рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Позивач не надав суду доказів наявності жодної з перелічених вище умов, за настання яких суд може прийняти рішення про арешт коштів відповідача. Таких обставин не встановлено й судом.

На підставі викладених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині накладення арешту на кошти на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/864/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 р. у справі № 812/864/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

О.А.Нікулін