Рішення

від 18.02.2009 по справі 33/206

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/206

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.02.09 р.                                                                                                       Справа № 33/206                               

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Ващенко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К”                         м. Дніпропетровськ

до відповідача Кооперативу „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех”                  м. Донецьк

про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 5600грн.00коп., суми пені у розмірі 699грн.46коп., суми 3% річних у розмірі 98грн.40коп., суми інфляційної складової у розмірі 204грн.12коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Руссу С.Г. за дов. від 01.07.2008р.

від відповідача: Новаковський С.К., протокол №1 від 10.01.2007р.

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К”                м. Дніпропетровськ звернулося до Кооперативу „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех” м. Донецьк з позовом про стягнення з суми основного боргу у розмірі 5600грн.00коп., суми пені у розмірі 699грн.46коп., суми 3% річних у розмірі 98грн.40коп., суми інфляційної складової у розмірі 204грн.12коп.                    

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №0295/03/07 від 13.03.2007р. щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару; накладну №114153 від 19.06.2008р., накладну №115438 від 03.07.2008р.; довіреність №039106 від 19.06.2008р., довіреність №039118 від 04.07.2008р.; норми Цивільного кодексу України.

          Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір №0295/03/07 від 13.03.2007р., згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К”                         м. Дніпропетровськ зобов'язалась у порядку та строки, встановлені договором, передати у власність товар, а Кооператив „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех”                  м. Донецьк прийняти та сплатити товар на умовах, визначених договором.   

На виконання договору №0295/03/07 від 13.03.2007р., згідно накладних №114153 від 19.06.2008р., №115438 від 03.07.2008р. на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 9007грн.20коп., який був отриманий відповідачем відповідно 19.06.2008р., 03.07.2008р.

Пунктом 2.4 договору №0295/03/07 від 13.03.2007р. встановлено, що покупець здійснює оплату на умовах: відстрочки строком 10 банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Як вбачається з пояснень позивача, 01.10.2008р. між сторонами був складений акт звірки заборгованості за договором №0295/03/07 від 13.03.2007р., відповідно до якого сторони дійшли згоди про те, що заборгованість за договором складає 7000грн.

Внаслідок неповної сплати відповідачем отриманого товару виникла заборгованість у розмірі 5600грн, яка заявлена позивачем до стягнення.

За порушення строку оплати отриманого товару, згідно з п.5.2 договору       №115438 від 03.07.2008р. позивачем нараховано суму пені у розмірі 699грн.46коп., ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 98грн.40коп. та інфляційну складову у розмірі 204грн.12коп.

          У судовому засіданні 20.01.2009р. представник позивача надав уточнення позовних вимог №08/01-юр від 16.01.2009р., відповідно до яких зменшив розмір позовних вимог, внаслідок погашення відповідачем суми основного боргу у розмірі 5600грн. Разом з тим, наполягав на стягненні з відповідача збільшених за рахунок зміни періоду нарахування сум пені в розмірі 821грн.72коп., 3% річних в розмірі 103грн.86коп. та інфляційної складової в розмірі 222грн.45коп.

Враховуючи це, суд приймає до уваги уточнення позовних вимог №08/01-юр від 16.01.2009р., як зменшення позовних вимог та розглядає спір з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 18.02.2008р. представник позивача наполягав на задоволенні зменшених позовних вимогах, а саме, сум пені у розмірі 821грн.72коп., 3% річних у розмірі 103грн.86коп. та інфляційної складової у розмірі 222грн.45коп. Представник відповідача підтвердив факт сплати суми основного боргу. Одночасно, пояснив суду, що сума в розмірі 520грн. сплачена платіжним дорученням від 30.12.2008р. в рахунок часткового погашення пені у розмірі 821грн.72коп.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представників сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив.

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К”                               м. Дніпропетровськ (далі – постачальник) та  Кооперативом „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех” м. Донецьк (далі – покупець) був підписаний договір №0295/03/07 від 13.03.2007р.

          Відповідно до п.1.1 цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К” м. Дніпропетровськ зобов'язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцю товар, у визначеної кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а Кооператив „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех” м. Донецьк зобов'язується прийняти товар та сплатити його на умовах, визначених договором.

          Пунктом 7.1 договору №0295/03/07 від 13.03.2007р. встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2007р.

          Разом з тим, пунктом 7.6 договору №0295/03/07 від 13.03.2007р. визначено, що у разі якщо одна з сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то цей договір вважається продовжений на той же строк та на цих ж умовах.

Як вбачається з матеріалів справи (відсутність письмових повідомлень про розірвання договору) договір №0295/03/07 від 13.03.2007р. у 2008р. був продовжений той самий строк і на тих самих умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 договору №0295/03/07 від 13.03.2007р. кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється, визначаються у накладних. При цьому, накладні оформлюються на кожну партію товару та мають силу специфікацій до цього договору.

Згідно накладних №114153 від 19.06.2008р., №115438 від 03.07.2008р., підписаними уповноваженими представниками обох сторін, на адресу відповідача був поставлений товар (плен Xer A4CC Mistral 8005 у кількості 10 уп., бумага кл Xer 16 105x37 LC 7407 у кількості 100 уп.) на загальну суму 9007грн.20коп. з ПДВ, який був отриманий відповідачем 19.06.2008р., 03.07.2008р.

За умовами пункту 2.4 договору №0295/03/07 від 13.03.2007р., покупець здійснює оплату на умовах відстрочки строком 10 банківських днів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

З боку відповідача товар був прийнятий уповноваженою на ці дії особою, що підтверджується наявною в матеріалах справи довіреностями (довіреність №039106 від 19.06.2008р., довіреність №039118 від 04.07.2008р.) на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К” м. Дніпропетровськ цінностей виданими на ім'я Єрьоміної Вероніки В'ячеславівни.

Обов'язок сплатити суму поставленого товару у розмірі 9007грн.20коп. виник у відповідача з відстроченням строку 10 банківських днів – за накладною №114153 від 19.06.2008р. – 03.07.2008р., за накладною №115438 від 03.07.2008р. – 17.07.2008р.

Актом звірки заборгованості від 01.10.2008р. до договору №0295/03/07 від 13.03.2007р., сторони дійшли згоди про те, що заборгованість за договором складає 7000грн.

          Кооперативом „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех”                              м. Донецьк частково здійснено оплату поставленого товару, несплаченою залишилась сума у розмірі 5600грн.

Таким чином, на момент звернення до суду із позовом, обумовлене невиконанням відповідачем своїх обов'язків, у позивача існувало право вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 5600грн. з оплати поставленого товару.

          Як встановлено судом, під час розгляду справи відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 5600грн., внаслідок чого позивачем було зменшено розмір позовних вимог на суму основного боргу. Одночасно, за прострочення строку оплати товару позивач наполягав на стягненні з відповідача штрафних санкцій, а саме, пені в розмірі 821грн.72коп., 3% річних в розмірі 103грн.86коп. та інфляційної складової в розмірі 222грн.45коп.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вказувалось вище, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми пені, нарахованої за період за накладною №114153 від 19.06.2008р. з 03.07.2008р. по 30.12.2008р. у розмірі 400грн.56коп., за накладною №115438 від 03.07.2008р. з 17.07.2008р. по 30.12.2008р. у розмірі 421грн.16коп., всього на загальну суму 821грн.72коп.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею); договором може бути встановлений інший вид забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В обґрунтування вказаної вимоги посилається на п.5.2 договору №0295/03/07 від 13.03.2007р., відповідно до якого, за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням від 30.12.2008р.  відповідачем сплачено суму 1500грн. в рахунок погашення залишкової частини основного боргу. Відповідач пояснив суду, що сума переплати в розмірі 520грн. є частковим погашенням пені у розмірі 821грн.72коп.

На підставі викладеного, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення суми пені у розмірі 520грн., через відсутність предмету спору на день розгляду справи на підставі пункту 1№статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Решта суми пені у розмірі 301грн.72коп. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача.

          Одночасно, позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних за накладною №114153 від 19.06.2008р. за період з 04.07.2008р. по 30.12.2008р. у розмірі 51грн.13коп., за накладною №115438 від 03.07.2008р. за період з 17.07.2008р. по 30.12.2008р. у розмірі  52грн.73коп., на загальну суму 103грн.86коп. та суму інфляційної складової за період з липня 2008р.по грудень 2008р. в розмірі 222грн.45коп.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача щодо пред'явлення до стягнення сум 3% річних у розмірі 103грн.86коп. та інфляційної складової у розмірі 222грн.45коп.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем.

          Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, п. 11 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К”                         м. Дніпропетровськ до Кооперативу „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех”                  м. Донецьк про стягнення з відповідача сум пені у розмірі 301грн.72коп., 3% річних у розмірі 103грн.86коп. та інфляційної складової у розмірі 222грн.45коп. – задовольнити.

В частині стягнення суми пені у розмірі 520грн. провадження у справі припинити через відсутність предмету спору на день розгляду справи.

Стягнути з Кооперативу „Виробничо-кооперативне підприємство „Оргтех”                  м. Донецьк (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, буд. 32, кв. 1, ЄДРПОУ 13500856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Планета Сервіс-К” м. Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Южна, буд. 2-б, ЄДРПОУ 32748711) суми пені у розмірі 301грн.72коп., 3% річних у розмірі 103грн.86коп., інфляційної складової у розмірі 222грн.45коп., державне мито в розмірі 11грн.48коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 18.02.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

               Суддя