Рішення

від 17.02.2009 по справі 43/199

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/199

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 43/199                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Батурської М.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшахтастрой”,                       м. Макіївка

до відповідача: Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”,                     м. Донецьк

про стягнення основного боргу за виконані роботи в сумі 159387,73грн.; суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 25014,99грн.; 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 4432,97грн.; пені за порушення договірних зобов'язань в сумі 33815,52грн.  

Представники сторін:

від позивача: Любач В.В. за дов. №72 від 26.01.09р.

від відповідача: Колосов В.Ю. за дов. №8/юр від 15.02.08р.

В судовому засіданні брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 29.01. по 17.02.09р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремшахтастрой”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”, м. Донецьк, про стягнення основного боргу за виконані роботи в сумі 159387,73грн.; суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 25014,99грн.; 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 4432,97грн.; пені за порушення договірних зобов'язань в сумі 33815,52грн. Всього - 222651,21грн. за договором на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідницьких робіт, ремонт гірничих видобутків, №467 від 18.04.07р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №467 від 18.04.07р., в частині сплати вартості виконаних робіт. Як на правові підстави позову - посилається на ст.ст.11-16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 837, 854 ЦК України, ст.ст.193, 216-218, 231, 318, 321, 322 ГК України.

У судовому засіданні були досліджені наступні докази: договір №467 від 18.04.07р.; додаткові угоди №1 від 23.07.07р., №2 від 01.10.07р. до договору №467 від 18.04.07р.; положення про Порядок розрахунку договірної ціни на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідницьких робіт та ремонт гірничих видобутків від 18.04.07р. за договором №467 від 18.04.07р.; додаток №1 від 29.08.07р. до Положення про порядок розрахунку договірної ціни на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідницьких робіт та ремонт гірничих видобутків за договором №467 від 18.04.07р.; довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007р., січень 2008р.; податкові накладні №43 від 29.12.07р., №2 від 25.01.08р.; акт прийомки виконаних підрядних будівельно-монтажних робіт по західному корінному штреку гор.1078 за грудень 2007р.; акт прийомки виконаних підрядних робіт згідно наказу №1727 від 27.12.07р. по ш. О.Ф. Засядька та №127 від 24.12.07р. по ТОВ “Ремшахтастрой” відповідно п.п.6.6. та 11.4. договору №467 від 18.04.07р. за січень 2008р.; акт звірки взаємних розрахунків від 28.01.08р.; банківська виписка від 30.01.08р.; претензія №111 від 14.07.08р. з додатком.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №15/155 від 29.01.09р. заборгованість з урахуванням інфляції в сумі 184402,72грн. визнав у повному обсязі, проти стягнення пені в розмірі 33815,52грн., 3% річних в розмірі 4432,97грн. заперечив, оскільки позивачем припущені помилки при нарахуванні суми пені та 3% річних.

Надав власні розрахунки пені за період з 21.01.08р. по 21.07.08р. на суму 17269,92грн. та 3% річних за період з 21.01.08р. по 25.12.08р. на суму 4418,39грн.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.07р. між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником), був укладений договір на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідницьких робіт, ремонт гірничих видобутків, №467.

За умовами договору підрядник зобов'язався виконати власними силами будівельно-монтажні, гірничопрохідницькі роботи та ремонт гірничих видобутків у відповідності з проектно-кошторисною документацією, технологічними паспортами виробництва робіт, з використанням матеріалів та обладнання замовника (пункт 1.1. договору).

Згідно пункту 2.1. договору вартість всіх робіт за договором визначається у відповідності з “Положення про порядок розрахунку договірної ціни на виконання будівельно-монтажних та гірничопрохідницьких робіт та ремонт гірничих видобутків“, яке є невід'ємною частиною договору.

Порядок здачі робіт, оплати та умови розрахунків встановлені розділом 5 договору, зокрема:

Підрядник щомісяця, не пізніше 3-х діб по закінченню місяця, надає замовнику акти прийомки виконаних робіт, підписані уповноваженими представниками, та довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (т.ф. №КБ-3). Замовник, в свою чергу, протягом 2-х діб перевіряє акти виконаних робіт та підписує їх або надає підряднику мотивовані заперечення. (пункт 5.2. договору).

Поряд з цим, замовник, забезпечуючи безперервне та своєчасне фінансування будівництва, здійснює щомісячні платежі за виконані роботи підряднику до 21 числа наступного за звітним місяцем. (пункт 5.3. договору).

Окрім того, сторони передбачили відповідальність замовника за несвоєчасну сплату вартості виконаних робіт.

Так, при затримці перерахування грошових коштів за виконані роботи замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, при цьому виконання грошових зобов'язань за договором здійснюється замовником шляхом уплати в першу чергу основної суми боргу за договором. (пункт 10.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами і підписання тексту договору та діє до 01.04.08р. (п.14.1. договору з урахуванням додаткової угоди №2).

Як встановлено судом, означені договір, додаткові угоди та додатки до договору підписані уповноваженими особами, як позивача, так і відповідача з прикладанням фірмових печаток підприємств.

На момент розгляду справи сторонами не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Як зазначено позивачем, останнім у грудні 2007р. та січні 2008р. виконано для відповідача підрядні роботи на загальну суму 199387,37грн.

Факт виконання підрядних робіт на вказану суму, підтерджується:

-          актом прийомки виконаних підрядних будівельно-монтажних робіт по західному корінному штреку гор.1078 за грудень 2007р.;

-          актом прийомки виконаних підрядних робіт згідно наказу №1727 від 27.12.07р. по ш. О.Ф. Засядька та №127 від 24.12.07р. по ТОВ “Ремшахтастрой” відповідно п.п.6.6. та 11.4. договору №467 від 18.04.07р. за січень 2008р.;

-          довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007р., січень 2008р. (т.ф. КБ-3).

Проте, свої зобовязання щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних підрядних робіт, відповідач всупереч вимогам пункту 5.3. договору не здійснив. У звязку з чим, з урахуванням часткової сплати вартості виконаних робіт у розмірі 40000грн., у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 159387,73 грн.

З метою врегулювання спору мирним шляхом, позивачем на адресу відповідача, 14.07.08р., була направлена претензія №111 з вимогою здійснити розрахунки за виконані роботи. Проте, відповідачем претензія залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п.1 ст.193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п.1 ст.193 ГК України.

Частиною 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 854 ЦК України передбачає обов'язок замовника оплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, при умові, що робота виконана належним чином та в установлений строк.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідно до вищенаведених норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк.

Факт виконання підрядних робіт підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, які підписані обома сторонами по договору без зауважень та доповнень і засвідчені фірмовими печатками підприємств.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи, зауважень щодо якості виконаних робіт та строку здачі від відповідача не поступало, однак розрахунки в повному обсязі не здійснені.

Таким чином, свої зобов'язання щодо своєчасної сплати грошових коштів за виконані роботи відповідач, всупереч пункт 5.3. договору, ЦК України та ГК України, не виконав, внаслідок чого на момент подачі позову заборгованість складає 159387,73грн.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч.1 ст.218 ГК України).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (ч.2 ст.218 ГК України).

За приписом ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового забов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, на підставі ст.625 ЦК України пред'явлено до стягнення інфляційні збитки у розмірі 25014,99грн. за період лютий 2008р. (борг - 137806,95грн.), березень – листопад 2008р. (борг – 159387,73грн.).

Відповідач у відзиві на позовну заяву №15/155 від 29.01.09р. заборгованість з урахуванням інфляції в сумі 184402,72грн. визнав у повному обсязі. Зазначений відзив підписаний представником відповідача за довіреністю №8/юр від 15.02.08р. Колосовим В.Ю., повноваження представника щодо часткового визнання позову судом перевірено.

          Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

Разом з тим, на підставі ст.625 ЦК України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4432,97грн. (період нарахування з 21.01.08р. по 25.12.08р.).

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок 3% річних. Перевіривши розрахунок суд вважає, що розмір 3% річних, який є арифметично вірним складає 4377,69грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 33815,52грн., то такі вимоги суд вважає необґрунтованими у зв'язку з неправильним тлумаченням та застосуванням позивачем норми закону, зокрема ст.232 ГК України.

Частиною 6 ст.232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Заперечення відповідача на вимоги в цій частині суд приймає до уваги.

До того ж судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені.

Перевіривши розрахунок суд вважає що, розмір пені, який є арифметично вірним складає 16851,65грн. (період нарахування з 21.01.08р. по 21.07.08р.).

За таких обставин, враховуючи, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем (акт звірки взаємних від 28.01.08р., відзив на позовну заяву №15/155 від 29.01.09р.), а також те, що З% річних, пеня нараховані позивачем з порушенням вимог діючого законодавства України, вимоги позивача про стягнення основного боргу за виконані роботи в сумі 159387,73грн.; суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 25014,99грн.; 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 4432,97грн.; пені за порушення договірних зобов'язань в сумі 33815,52грн., задовольнити частково у сумі 205632,06грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшахтастрой”,                       м. Макіївка, до відповідача, Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька”,            м. Донецьк, про стягнення основного боргу за виконані роботи в сумі 159387,73грн.; суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 25014,99грн.; 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 4432,97грн.; пені за порушення договірних зобов'язань в сумі 33815,52грн. – задовольнити частково у сумі 205632,06грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядька” (83054,                            м. Донецьк, пр. Засядька; ЄДРПОУ 00174846, МФО 335537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремшахтастрой” (86117, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Саратовська, 13; ЄДРПОУ 30418061, МФО 334011) основний борг за виконані роботи в сумі 159387,73грн.; суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 25014,99грн.; 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 4377,69грн.; пеню за порушення договірних зобов'язань в сумі 16851,65грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2056,32грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 108,98грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17 лютого 2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

               Суддя                                                                                                                                           

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 17 лютого 2009р.