Ухвала

від 14.03.2013 по справі 2а-15100/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2013 р. м. Київ К-35087/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Бовкуна В.В.

представника відповідача Шестакова М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010

у справі №2а-15100/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча»

до 1.Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області

2.Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

за участю Прокуратури Донецької області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Юнион-углегазодобыча»(далі по тексту -позивач, ТОВ «МП «Юнион-углегазодобыча»звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійними податкових повідомлень-рішень від 20.04.2010 №0000172342/0, №0000162342/0.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2010, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для зменшення позивачеві спірними податковими повідомленнями-рішеннями бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму бюджетного відшкодування 525604,00 грн., за листопад 2009 року 525397,00 грн., за грудень 2009 року 103414,00 грн., за січень 2010 року 721656,00 грн., всього на суму 2806797,00 грн. слугували висновки перевірки, викладені в актах перевірки №6/23-32457909 від 14.01.2010, №132/23-32457909 від 19.02.2010, довідка №234/23-32457909 від 19.03.2010, акт №302/23-32457909 від 20.04.2010 №301/23-32457909 про порушення позивачем вимог п. 1.3, п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» .

Згідно висновків перевірок позивача встановлено, що по ланцюгу до постачальника встановлена неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою контрагентів 2 та 3 ланцюга постачальників (ТОВ «Провімакс-торг», ПП «Метрал», ТОВ «Вега», ТОВ «Будівельна фірма «Промстройпродукт»), ненаданням документів для перевірки (ТОВ «ВФК «Рутекс», ТОВ «Кларен Дон»), або відсутністю відповіді на запит щодо проведення зустрічної перевірки (ТОВ «Неосервіс», ПП «Євелін», ДП «Торезанрацит»)

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі по тексту -Закон №168/97-ВР ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Колегія суддів, вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позиції податкового органу, оскільки згідно п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» виключно за умови порушення платником податку порядку визначеному цим пунктом, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів такого платника (покупця), відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з його боку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання ним вимог пп. пп. 7.7.1-7.7.3 п. 7.7 ст. 7 при обчисленні від'ємного значення та заявленні його до бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Судами попередніх інстанцій не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість та отримання такого відшкодування.

Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування в залежність від факту підтвердження зустрічними перевірками сплати податку на додану вартість усіма попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару.

Несплата одним з постачальників товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання податкових зобов'язань, порушення ним вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та заявлення бюджетного відшкодування.

Платник податку на додану вартість (покупець товару), який дотримався вимог Закону щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування, не має обов'язку в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на бюджетне відшкодування за можливе порушення правил оподаткування проміжними постачальниками у ланцюгу постачання.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сніжному Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького адміністративного суду від 25.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова