cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01 квітня 2013 р. Справа № 903/144/13-г
за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області в особі Державного підприємства "Підприємство Ковельської виховної колонії", м.Ковель
до відповідача Приватного підприємства "Волиньбондбуд", м.Луцьк
про стягнення 36 981,71 грн.
Суддя С.В. Костюк
за участю представників:
від позивача: Самойленко С. А., дов. від 02.01.2013 року.
від відповідача: Федош С. М., угода-довіреність від 01.03.2013 року.
від прокуратури: Пігулко Т. В., дов. № 26-6962 від 06.12.2012 року.
Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Ковельський міжрайонний прокурор звернувся з позовом в інтересах держави - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області в особі Державного підприємства "Підприємство Ковельської виховної колонії" та просив стягнути з Приватного підприємства "Волиньбондбуд" 44 515,43 грн., з них 36 554,14 грн. заборгованості за отриману продукцію, 2953,37 грн. - 3% річних, 5 007,92 грн. інфляційних витрат.
Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що при проведені перевірки дотримання вимог чинного законодавства в діяльності ДП «Підприємство Ковельської виховної колонії» встановлено, що у лютому 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено домовленість щодо продажу товарів (будівельних цвяхів, тарних ящиків, металевої стрічки), які мають бути визначені у первинних фінансових документах (накладних). Розрахунок за продукцію відповідач проводив у безготівковій формі шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок позивача, а також надавав в рахунок погашення заборгованості матеріал (сировину) для виготовлення продукції.
Відповідно до накладних № 1 від 11.01.2010 року, № 65 від 30.04.2010 року, № 84 від 31.05.2010 року, № 28 від 30.08.2011 року ДП «Підприємство Ковельської виховної колонії» відпущено ПП "Волиньбондбуд" товару на загальну суму 67 244,62 грн., однак відповідач в порушення домовленості провів розрахунок за даними накладними частково, заборгованість складає 36 554,14 грн., на яку згідно ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати в сумі 5 007,92 грн. та 3 % річних - 2 953,37 грн. з серпня 2010 року по грудень 2012 року.
В додаткових обґрунтуваннях позовних вимог прокурор та позивач вказують, що між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу в усній формі шляхом підписання видаткових накладних № 1 від 11.01.2010 року, № 65 від 30.04.2010 року, № 84 від 31.05.2010 року та № 28 від 30.08.2011 року, які є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та фіксують факти здійснення господарських операцій і є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Укладення договору купівлі-продажу підтверджено частковою оплатою товару та довіреностями на його отримання, які видано посадовим особам відповідача.
Позивач в додатковому поясненні № 18/845 від 22.03.2013 року посилається на порядок розрахунків між юридичними особами визначений ст.ст.1087, 1088 ЦК України та вказує, що до відносин які виникли між сторонами по справі необхідно застосовувати п. 1 ст. 692 ЦК України, яким передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно додаткового розрахунку заборгованості просить стягнути з відповідача 36 981,71 грн., з яких 36 724,14 грн. заборгованості за отриманий товар, 184,12 грн. - 3% річних та 73,45 грн. інфляційних втрат. Вимога на суму 36 981,71 грн. також уточнена заявою прокурора № 87-1600 вих.13 від 29.03.2013 року.
Право на зменшення розміру позовних вимог надано ст. 22 ГПК України, а тому суд розглядає вимогу на суму 36 981,71 грн..
Відповідач в заперечені на позов вимогу прокурора не визнає та просить відмовити в позові. При цьому зазначає, що між сторонами по справі не було укладено договору на поставку товару чи купівлю-продаж у письмовій формі; копії первинних бухгалтерських документів (накладних) не є належним доказом по справі, оскільки не підтверджують укладення договору між позивачем та відповідачем, а також з даних накладних не вбачається, що сторони погодили предмет, ціну та строк дії договору; в наданих накладних в графі «прийняв» поставлено підпис, який не належить працівникам ПП "Волиньбондбуд". При нарахуванні інфляційних та 3% річних не враховано положення ст. 530 ЦК України та те, що вимога (претензія) позивача про сплату заборгованості датована 30.11.2012 року, а відсотки річних та інфляційні нараховано за три роки до подачі позову. Також вказує, що прокурор не обґрунтував вимогу про поновлення строку позовної давності.
В доповненні до заперечення посилається на положення ч.1 ст. 692 ЦК України та роз'яснення Вищого господарського суду України викладені в абз.3, п.1 інформаційного листа від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012. З врахуванням даних роз'яснень вказує, що право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання згідно накладної № 1 від 11.01.2010 року виникло з моменту отримання товару, тобто з моменту оформлення даної накладної, а тому по даній накладній пропущено загальний строк позовної давності щодо пред'явлення вимоги, а в позовній заяві не вказано жодної поважної причини пропуску процесуального строку, а отже відсутні підстави для його поновлення.
При цьому вказує, що слід брати до уваги лише накладні № 65 від 30.04.2010 року на суму 23 832,00 грн., № 84 від 31.05.2010 року на суму 7 944,00 грн., № 28 від 30.08.2011 року на суму 810,00 грн., всього на суму 32 856,00 грн.. Відповідач частково здійснив оплату за товар на суму 700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 25.10.2010 року та 26.10.2010 року, а також поставив позивачу товарів (сировини) на суму 13 440,32 грн., а саме, по накладних: № 119 від 31.05.2010 року на суму 5 990,50 грн. (податкова накладна № 0119, довіреність № 11); № 00000129 від 15.06.2010 року на суму 856,82 грн. (податкова накладна № 0129, довіреність № 24); № 00000130 від 15.06.2010 року на суму 820,00 грн. (податкова накладна № 0130); № 00000152 від 30.06.2010 року на суму 2 430,00 грн. (податкова накладна № 0152); № 00000291 від 27.10.2010 року на суму 510,00 грн. (податкова накладна № 0291, довіреність № 81); № 00000292 від 27.10.2010 року на суму 2 833,00 грн. (податкова накладна № 0292).
З врахуванням зазначених розрахунків (перерахування коштів та поставки товару) заборгованість перед позивачем складає 18 715,68 грн., а з врахуванням заявленої позивачем вимоги (30.11.2012 року) інфляційні втрати за грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року становлять 56,14 грн., а 3% річних - 166,13 грн..
До додаткового заперечення додає накладні, податкові накладні та довіреності, які підтверджують відпуск товару позивачу на суму 13 440,32 грн. та виписки банку про перерахування коштів в сумі 700,00 грн..
Як вбачається з матеріалів справи зобов'язання, які виникли між Державним підприємством "Підприємство Ковельської виховної колонії" та Приватним підприємством "Волиньбондбуд" випливають з договору поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю продаж.
Зокрема, за ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як слідує з матеріалів справи відпуск товару відповідачу проведено по слідуючих накладних:
- №1 від 11.01.2010 року, по довіреності № 192 від 03.01.2010 року виписаній на Жиліна В. С., на суму 34 658,62 грн.;
- № 65 від 30.04.2010 року, по довіреності № 20 від 19.04.2010 року на Бондарець С. Г., на суму 23 832,00 грн.;
- № 84 від 31.05.2010 року, по довіреності № 24 від 31.05.2010 року на Бондарець С. Г., на суму 7 944,00 грн.;
- № 28 від 30.08.2011 року, по довіреності № 86 від 30.08.2011 року на Бондарець С. Г., на суму 810,00 грн..
Всього по вищезазначених накладних було відпущено відповідачу товару на загальну суму 67 244,62 грн..
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В накладних № 1, № 65, № 84 на відпуск товару відповідачу вказана підстава «взаєморозрахунок», що кваліфікується як зустрічне виконання зобов'язання, в накладній № 28 від 30.08.2011 року «р/рахунок».
З розрахунку заборгованості наданого позивачем та матеріалів представлених відповідачем 15.03.2013 року до заперечення на позов, вбачається, що відповідачем в рахунок поставленого позивачем товару, також поставлено товар (сировину) на загальну суму 29 820,48 грн., а саме по накладних: № 119 від 31.05.2010 року на суму 5 990,50 грн. (податкова накладна № 0119, довіреність № 11); № 00000129 від 15.06.2010 року на суму 856,82 грн. (податкова накладна № 0129, довіреність № 24); № 00000130 від 15.06.2010 року на суму 820,00 грн. (податкова накладна № 0130); № 00000152 від 30.06.2010 року на суму 2 430,00 грн. (податкова накладна № 0152); № 00000291 від 27.10.2010 року на суму 510,00 грн. (податкова накладна № 0291, довіреність № 81); № 00000292 від 27.10.2010 року на суму 2 833,00 грн. (податкова накладна № 0292).
А також згідно банківських виписок за 25.10.2010 року та 26.10.2010 року перераховано кошти в сумі 700,00 грн..
В накладних на відпуск товару позивачу зазначена умова продажу - передоплата, а в банківських виписках призначення платежу «за ящики»
З врахуванням поставленого відповідачем товару та перерахованих коштів заборгованість складає 36 724,14 грн. ( 67 244,62 - 30 520,48), яку прокурор та позивач просить стягнути з відповідача згідно заяви від 29.03.2013 року № 87-1600 вих.13 та додаткового розрахунку.
За загальними нормами 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону інших правових актів, договору.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання(неналежне виконання ).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що сума заборгованості 36 724,14 грн. підтверджена матеріалами справи вимога в даній частині підставна і підлягає задоволенню.
За ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно уточненого розрахунку позивача та заяви прокурора 3% річних в сумі 184,12 грн. нараховано на заборгованість в сумі 36 724,14 грн. за період з 07.12.2012 року по 06.02.2013 року, сума інфляційних нарахувань складає 73,45 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 1720,50 грн. слід стягнути з відповідача в доход державного бюджету України.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Волиньбондбуд" (43006, м.Луцьк, вул.Вахтангова,10-А, ІНП 33273451) на користь Державного підприємства "Підприємство Ковельської виховної колонії" управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області (45000, м. Ковель, вул. Шевченка,20, код ЄДРПОУ 08679681, р/р 26008416148900 у ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 36 981,71 грн., з них 36 824,14 грн. заборгованості за товар, 73,45 грн. інфляційних нарахувань та 184,12 грн. відсотки річних.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Волиньбондбуд" (43006, м.Луцьк, вул.Вахтангова,10-А, ІНП 33273451) судовий збір в сумі 1720,50 грн. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області., код отримувача - 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу "Судовий збір, за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області в особі Державного підприємства "Підприємство Ковельської виховної колонії"до Приватного підприємства "Волиньбондбуд", Господарський суд Волинської області код ЄДРПОУ 03499885".
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст
рішення складено
03.04.13
Суддя С. В. Костюк
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2013 |
Оприлюднено | 04.04.2013 |
Номер документу | 30401472 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Костюк Софія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні