Постанова

від 28.03.2013 по справі 51/201

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. Справа№ 51/201

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

від прокурора: Волік О.Л. - посвідчення

від позивача: Монолій Є.А. - за довіреністю

від відповідача-1: Палій Є.В. - за довіреністю

від відповідача-2: не з'явились

від відповідача-3: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року

у справі № 51/201 (Головуючий суддя Пригунова А.Б., судді Любченко М.О., Ломака В.С.)

за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

до відповідача-1: Київської міської ради

до відповідача-2: Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до відповідача-3: Благодійної організації "Лелека-світ"

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутнім права та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в господарському суді міста Києва перебували позовні вимоги Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Благодійної організації "Лелека-світ" про:

1. визнання недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 807/1468 "Про передачу Благодійній організації "Лелека дітям" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва;

2. визнання недійсним рішення Київської міської ради від 29.04.2010 р. № 658/4096 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 26.02.2008 р. № 79-6-00595, від 26.02.2008 р. № 79-6-00594 та від 12.03.2008 р. № 79-6-00599;

3. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.09.10, укладеного між Київською міською радою та благодійною організацією "Лелека-Світ", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21 вересня 2010 року за № 79-6- 00778 у книзі записів державної реєстрації договорів;

4. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010 р., укладеного між Київською міською радою та благодійною організацією "Лелека-Світ", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21 вересня 2010 року за № 79-6-00779 у книзі записів державної реєстрації договорів;

5. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.09.2010р., укладений між Київською міською радою та благодійною організацією "Лелека-Світ", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 21 вересня 2010 року за № 79-6-00780 у книзі записів державної реєстрації договорів;

6. визнання відсутнім Благодійної організації "Лелека-Світ" права користування земельними ділянками, що розташовані на о. Жуків у Голосіївському районі м. Києва, площею 13,7149 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:337:0001, площею 6,7681 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:337:0003, та площею 1,9545 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:337:0004;

7. зобов'язання Благодійної організації "Лелека-Світ" повернути Київській міській раді земельні ділянки, що розташовані на о. Жуків у Голосіївському районі міста Києва, площею 13,7149 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:337:0001, площею 6,7681 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:337:0003, та площею 1,9545 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:337:0004;

8. зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, що розташовані на о. Жуків у Голосіївському районі міста Києва, площею 13,7149 га кадастровий номер 8000000000:90:337:0001, площею 6,7681 га кадастровий номер 8000000000:90:337:0003, площею 1,9545 га кадастровий номер 8000000000:90:337:0004 загальною вартістю 44576510,41 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 51/201 (Головуючий суддя Пригунова А.Б., судді Любченко М.О., Ломака В.С.) у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить суд скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва прийнято до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі № 51/201, розгляд справи призначено на 21.02.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 року розгляд справи відкладено на 14.03.2013 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 28.03.2013 р.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що рішення у справі прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у ньому обставинам справи, з порушенням матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема, прокурор стверджує, що суд першої інстанції, в порушення ст.ст. 1, 19, 20, 33, 34, 43, 44 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 14, 25, 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» не врахував, що спірними рішеннями міської ради передано земельні ділянки природно-заповідного фонду для будівництва на них багатофункціональних комплексів, будинків відпочинку, елементів інфраструктури міста; дійшов невірного висновку щодо правомірності відведення міською радою земельних ділянок природоохоронного призначення для забудови; судом першої інстанції в порушення ст.ст. 58, 60, 61 Земельного кодексу України, ст.ст. 88,89 Водного кодексу України не враховано, що відведені спірними рішеннями земельні ділянки для забудови частково відносяться до земель водного фонду. Також, за твердженнями прокурора, висновок суду про неналежність та недопустимість копій стенограми засідання міської ради, є необґрунтованим; судом не надано оцінку законності рішення міської ради від 29.04.2010 року, яким внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідач-1, згідно з поданим 28.03.2013 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що доводи прокурора спростовуються матеріалами справи.

Відповідач-2 та відповідач-3 до судового засідання, що відбулось 28.03.2013 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлени про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідача-2 та відповідача-3 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності вказаних представників є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

Рішенням Київської міської ради № 807/1468 від 14.06.2007 р. "Про передачу Благодійній організації "Лелека-Світ" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва" затверджено проект землеустрою та передано Благодійній організації "Лелека-Світ" в короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 22,43 га для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

18.02.2008 р. між Київською міською радою та Благодійною організацією "Лелека-Світ" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого відповідач-1, на підставі рішення Київської міської ради № 807/1468 від 14.06.2007 р., зобов'язався передати, а відповідач-3 - прийняти в оренду земельну ділянку загальною площею 13,7149 га (у тому числі площею 1,3822 га під водною акваторією) на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру строком на 5 років.

Вищевказаний договір 18.02.2008 р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу Дем'яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 401.

26.02.2008 року договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 79-6-00594.

18.02.2008 року між Київською міською радою та Благодійною організацією "Лелека-Світ" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, відповідач-1, на підставі рішення Київської міської ради № 807/1468 від 14.06.2007 р., зобов'язався передати, а відповідач-3 - прийняти в оренду земельну ділянку загальною площею 1,9545 га (у тому числі площею 0,3541 га під водною акваторією) на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру строком на 5 років.

18.02.2008 року вищевказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу Дем'яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 402.

26.02.2008 року договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 79-6-00595.

Також, 18.02.2008 року між Київською міською радою та Благодійною організацією "Лелека-Світ" укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, відповідач-1, на підставі рішення Київської міської ради № 807/1468 від 14.06.2007 р., зобов'язався передати, а відповідач-3 - прийняти в оренду земельну ділянку загальною площею 6,7681 га (у тому числі площею 0,6177 га під водною акваторією) на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру строком на 5 років.

18.02.2008 року зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського округу Дем'яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 400.

12.03.2008 року договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів за № 79-6-00599.

Рішенням Київської міської ради № 658/4096 від 29.04.2010 р. "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 26.02.2008 р. № 79-6-00595, від 26.02.2008 р. № 79-6-00594 та від 12.03.2008 р. № 79-6-00599" змінено вид використання земельних ділянок, що перебувають в оренді у Благодійної організації "Лелека-світ" згідно із договорами оренди земельних ділянок від 26.02.2008 р. № 79-6-00595, від 26.02.2008 р. № 79-6-00594 та від 12.03.2008 р. № 79-6-00599, в межах тієї ж категорії земель - земель рекреаційного і оздоровчого призначення згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України, та дозволено їх використання для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних спортивно-оздоровчих і рекреаційних комплексів, будинків відпочинку та багатофункціональних елементів інфраструктури міста відповідно до частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України.

14.09.2010 року між Київською міською радою та Благодійною організацією "Лелека-Світ" укладено договори оренди земельної ділянки, за умовами яких, відповідач-1, на підставі рішення Київської міської ради № 658/4096 від 29.04.2010 р., зобов'язався передати, а відповідач-3 - прийняти в оренду земельні ділянки площею 13,7149 га (у тому числі площею 1,3822 га під водною акваторією); 9545 га (у тому числі площею 0,3541 га під водною акваторією) та 6,7681 га (у тому числі площею 0,6177 га під водною акваторією) на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціональних спортивно-оздоровчих і рекреаційних комплексів, будинків відпочинку та багатофункціональних елементів інфраструктури міста строком на 49 років.

Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. 21.09.2010 року за реєстровими номерами 747, 746 та 745, та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено записи у книзі записів державної реєстрації договорів за № 79-6-00780, № 79-6-00779 та № 79-6-00778 відповідно.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на те, що, по-перше, рішення Київської міської ради № 807/1468 від 14.06.2007 р. та № 658/4096 від 29.04.2010 р. прийняті з порушенням норм чинного законодавства України, та по-друге, спірні договори оренди земельних ділянок укладені на підставі протиправних рішень, що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку.

Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні -це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судового захисту прав місцевого самоврядування.

Згідно ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до розмежування до повноважень Київської міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

З огляду на викладені положення чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідне рішення місцевої ради та договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 16 Закону України "Про землеустрій" до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у сфері землеустрою на їх території належать розробка, затвердження і реалізація цільових програм, схем та проектів землеустрою щодо використання та охорони земель; організація здійснення землеустрою; організація і здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності при проведенні землеустрою; координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Статтею 48 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що на землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення.

Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Згідно зі ст.ст. 44, 45 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва). Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

У відповідності до положень ст. 47 Закону України "Про землеустрій" проектами землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення визначаються місце розташування і розміри земельних ділянок, власники земельних ділянок, землекористувачі, у тому числі орендарі, а також встановлюється режим використання та охорони територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення. Порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 р. № 147/649 "Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у місті Києві" острів Жуків оголошено заказником місцевого значення у місті Києві.

В матеріалах справи наявний позитивний висновок Державного управління екології та природних ресурсів в місті Києві Міністерства екології та природних ресурсів України № 2134 від 02.12.2003 р. (№ 08-8-20/8327), у якому, зокрема, зазначено, що земельна ділянка, яка підлягає відведенню Благодійному фонду "Лелека дітям" для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва, розташована поза межами ландшафтного заказника місцевого значення "Жуків острів".

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради "Про розгляд протесту заступника прокурора міста Києва від 28.08.2008 р. № 07/1-221 вих-08 на рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 807/1468 "Про передачу благодійній організації "Благодійний фонд "Лелека дітям" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва" № 557/3995 від 25.03.2010 р., відхилено протест Заступника прокурора міста Києва на рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 807/1468 "Про передачу благодійній організації "Благодійний фонд "Лелека дітям" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва", та зазначено, що з останнє прийняте в порядку, встановленому законодавством України, за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки, який відповідно до ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття опротестовуваного рішення) погоджено з органом із земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та культурної спадщини та щодо якого отримано висновок державної землевпорядної експертизи.

Також у рішенні Київської міської ради № 557/3995 від 25.03.2010 р., зазначено, що позитивні висновки органу із земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу архітектури та культурної спадщини свідчать про відсутність негативного впливу на стан природних об'єктів та охоронюваного природного ландшафту.

Рішення Київської міської ради № 557/3995 від 25.03.2010 р. на час прийняття рішення у даній справі є чинним.

Також, як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 р. у справі № 45/1 відмовлено в повному обсязі у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства навколишнього природного середовища України до Київської міської ради, третя особа Благодійний Фонд "Лелека дітям" про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 807/1468.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 р. у справі № 45/1 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2009 р. у справі № 45/1.

При прийнятті вказаного рішення Господарський суд міста Києва виходив із відсутності порушення Київською міською радою норм чинного законодавства при прийнятті рішення від 14.06.2007 р. № 807/1468 "Про передачу Благодійній організації "Благодійний фонд "Лелека дітям" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуков у Голосіївському районі міста Києва".

Судова колегія зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 р. у справі № 45/1 не має преюдиційного значення при вирішенні даного спору, оскільки спір у справі № 45/1 вирішувався за позовом Міністерства навколишнього природного середовища України та з інших підстав, ніж у даній справі, провадження в якій порушено за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

Проте, відповідно до ст. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 Господарського процесуального кодексу України, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

З огляду на таке, оскільки і у справі № 45/1, і у справі № 51/201 встановлювались обставини щодо законності рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 807/1468, то рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2012 р. у справі № 45/1 та встановлені ним обставини та викладені висновки на підставі таких обставин, суд при розгляді даної справи оцінює у сукупності з іншими доказами за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Також, як вбачається з матеріалів справи, проект рішення про передачу земельної ділянки Благодійній організації "Благодійний фонд "Лелека дітям" підготовлений на підставі зібраних висновків-погоджень.

З огляду на викладені обставини, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 807/1468 "Про передачу Благодійній організації "Лелека дітям" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва" є законним та правомірним.

За твердженням прокурора, при прийнятті спірного рішення Київською міською радою було порушено регламент Київської міської ради, затверджений рішенням ІІ сесії V скликання Київської міської ради від 14.06.2006 р. № 14/14, яким передбачено винесення головуючим на обговорення проектів рішень, оголошення їх повної накази та редакції, ініціаторів його внесення, інформування про матеріали, які надійшли на адресу Київської міської ради.

При цьому, посилаючись на стенограму пленарного засідання Київської міської ради 14.06.2007 р., прокурор стверджував, що головуючим не оголошувалась повна назва рішення, яке є предметом оскарження у даній справі, воно не виносилось на обговорення, головуючий не інформував про матеріали по проекту.

Місцевим господарським судом було вірно відхилено такі посилання прокурора, як необґрунтовані, оскільки стенограма пленарного засідання Київської міської ради від 14.06.2007 р. не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підтверджує наявність та/або відсутність певних обставин в силу відсутності у ній реквізитів, які надають документу юридичної сил: дати, прізвища, ініціалів та посади особи, яка завірила копію.

Судова колегія зауважує також, що обставини можливого неврахування публічних інтересів територіальної громади міста Києва при прийняття спірного рішення, та відсутність обговорення з представниками громадських організацій та об'єднань громадян, не тягнуть наслідком недійсність рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, з урахуванням наявних у справі доказів, які оцінені судом у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що рішення від 14.06.2007 р. № 807/1468 "Про передачу благодійній організації "Благодійний фонд "Лелека дітям" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуков у Голосіївському районі міста Києва" прийняте Київською міською радою в межах визначеної компетенції у відповідності до норм чинного законодавства України та згідно порядку, передбаченому для підготовки та прийняття подібних рішень.

Разом з тим, до матеріалів справи не додано доказів, які б свідчили про порушення прав володіння, користування чи розпорядження спірною земельною ділянкою у зв'язку з прийняттям рішення від 14.06.2007 р. № 807/1468.

З огляду на викладене, позовна вимога про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 14.06.2007 р. № 807/1468 "Про передачу Благодійній організації "Лелека дітям" земельних ділянок для організації, експлуатації та обслуговування рекреаційного та спортивно-туристичного центру на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва, є необґрунтованою та такою, що вірно не задоволена судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. При цьому, надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення Київської міської ради № 658/4096 від 29.04.2010 р. прийнято на підставі розробленої Головним управлінням земельних ресурсів технічної документації № Ю-29754/2010. № Ю-29755 2010 та № Ю-29756/2010.

Вид використання земельних ділянок, що перебувають в оренді у Благодійної організації "Лелека-світ" згідно із договорами оренди земельних ділянок від 26.02.2008 р. № 79-6-00595, від 26.02.2008 р. № 79-6-00594 та від 12.03.2008 р. № 79-6-0059 визначено в межах тієї ж категорії земель - земель рекреаційного і оздоровчого призначення згідно зі ст.ст. 19, 20 Земельного кодексу України.

Ані прокурором, ані Державним агентством земельних ресурсів України не доведено обов'язковості проведення державної експертизи землевпорядної документації, надання висновків та погоджень відповідних установ у випадку подовження строків оренди раніше вже наданих земельних ділянок Київською міською радою та зміни виду використання земельних ділянок в межах однієї і тієї ж категорії земель.

З огляду на таке, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що твердження прокурора про невідповідність рішення Київської міської ради № 658/4096 від 29.04.2010 р. закону є необґрунтованими, а вимога про визнання його недійсним такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до 2.26 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", визначено, що у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам п. 5 ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 677.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін..

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6. ст. 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

В якості підстави для визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки від 14.09.2010 р., укладених між Київською міською радою та Благодійною організацією "Лелека-Світ" на підставі рішення Київської міської ради № 658/4096 від 29.04.2010 р. та зареєстрованих Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис у книзі записів державної реєстрації договорів 21.09.2010 р. за № 79-6-00780, № 79-6-00779 та № 79-6-00778 , прокурор в своїй позовній заяві зазначає норми ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України та норми ст. 207 Господарського кодексу України.

Укладаючи спірні договори на підставі рішення Київської міської ради № 658/4096 від 29.04.2010 р., сторони виходили з законності цього рішення.

Оскільки спірні договори оренди земельних ділянок укладені на підставі рішення Київської міської ради № 658/4096 від 29.04.2010 р., яке, за висновками суду, відповідає чинному законодавству України, то доводи прокурора в частині визнання вищевказаних договорів недійсними є безпідставними, а позовні вимоги в цій частині - такими, що не підлягають задоволенню.

Прокурором було також заявлено вимогу про визнання відсутнім у Благодійної організації "Лелека-Світ" права користування земельними ділянками, що розташовані на о. Жуків у Голосіївському районі міста Києва, площею 13, 7149 га кадастровий номер 8000000000:90:337:0001, площею 6, 7681 га кадастровий номер 8000000000:90:337:0003, площею 1, 9545 га кадастровий номер 8000000000:90:337:0004.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за приписами норм чинного законодавства України право на оренду земельної ділянки виникає на підставі відповідного рішення місцевої ради та договору оренди, укладеного на підставі такого рішення.

Оскільки, за висновками суду, рішення Київської міської ради № 807/1468 від 14.06.2007 р. та № 658/4096 від 29.04.2010 р. є законними, а договорм оренди земельних ділянок від 14.09.2010 р. - правомірними, то підстави для визнання відсутності у Благодійної організації "Лелека-Світ" права користування спірними земельними ділянками на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва - відсутні.

Також, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що не підлягають задоволенню і вимоги прокурора про зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести до автоматизованої системи державного земельного кадастру відомості про право власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради на земельні ділянки, що розташовані на острові Жуків у Голосіївському районі міста Києва, щодо яких вирішено спір у даній справі, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 Господарського кодексу України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання своїх прав і законних інтересів.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право та обґрунтування необхідності його захисту.

Згідно приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав, а право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем цих прав.

У даному випадку, права та інтереси держави Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не порушені, а норми процесуального закону не передбачають вирішення спору на майбутнє

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 51/201 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Заступника прокурора міста Києва, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 51/201 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 51/201 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року у справі № 51/201 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 51/201 повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 28.03.2013 року.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Смірнова Л.Г.

Чорна Л.В.