Рішення

від 18.12.2012 по справі 2-3812/12

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-3812/12

2/609/2595/12

Рішення

Іменем України

"18" грудня 2012 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

Головуючого-судді Колупаєва В.В.

При секретарі Кужелюк О.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ПАТ КБ „ПриватБанк" в особі Філії „Житомирське Регіональне Управління" ПАТ КБ „ПриватБанк" до Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ про звільнення заставного майна з-під арешту ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 19.11.2012 року звернувся в суд із позовом до Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ про звільнення заставного майна з-під арешту, вказуючи, що між ПАТ „Приватбанк" та ОСОБА_2 08.01.2008 року було укладено кредитний договір. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Банк та ОСОБА_2 08.01.2008 року уклали договір застави автотранспорта, згідно якого остання надала в заставу легковий автомобіль DAEWOO Nexia, номер кузова (шассі): НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

Під час продажу предмету договору застави ПАТ КБ „Приватбанк" стало відомо, що Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ було накладено арешти на все майно ОСОБА_2. В тому числі на предмет договору застави, а саме: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №29866781 від 15.11.2011 року, арешт як рухомого так і нерухомого майна боржника та заборона на його відчуження.

Вищезазначені обтяження відділу ДВС зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна НОМЕР_3 від 31.10.2012 року.

В судовому представник позивача позов підтримав повністю із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про час і місце слухання справи повідомлялася належним чином.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає позов таким , що підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст.60 Закону України "Про виконавче провадження ", особа яка вважає , що майно , на яке накладене арешт , належить їй , а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з під арешту.

Судом встановлено, що 08.01.2008 року між ПАТ „Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір. В забезпечення виконання зобов'язань за даним договором між Банком та ОСОБА_2 08.01.2008 року був укладений договір застави автотранспорта, згідно якого остання надала в заставу легковий автомобіль DAEWOO Nexia, номер кузова (шассі): НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1.

Під час продажу предмету договору застави ПАТ КБ „Приватбанк" стало відомо, що Корольовським ВДВС Житомирського МУЮ було накладено арешти на все майно ОСОБА_2. В тому числі на предмет договору застави, а саме: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №29866781 від 15.11.2011 року, арешт як рухомого так і нерухомого майна боржника та заборона на його відчуження.

Дані обставини підтверджуються Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна НОМЕР_3 від 31.10.2012 року.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про заставу", банк має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі ст.23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно забезпечувального обтяження обтяжувач має право у разі порушення боржником кредитного зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно з встановленим пріоритетом.

Відповідно ст.52 Закону України „Про виконавче провадження", стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - застводержателя. За спостановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене та іпотечне майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

Таким чином, оскільки банк має пріоритетне право на звернення стягнення на заставне майно, арешт та заборона на відчуження заставного майна є неправомірними та такими, що порушують права позивача як заставодержателя, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України "Про заставу", ст.23 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.60 Закону України "Про виконавче провадження ", ст.ст. 10, 11, 30, 60, 215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити .

Звільнити заставлене майно з-під арешту, а саме: легковий автомобіль DAEWOO Nexia, номер кузова (шассі): НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, накладений постановою Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 29866781 від 15.11.2011 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В. В. Колупаєв