Рішення

від 03.04.2013 по справі 912/231/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Кіровоградської області РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  03 квітня 2013 рокуСправа № 912/231/13-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №912/231/13-г за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс 2000", м. Одеса    до відповідача: Приватного підприємства "Кіровоградський Біопаливний завод",                    м. Кіровоград          про стягнення  52 003,00 грн. Представники сторін: від позивача - участі не брали; від відповідача - участі не брали. Товариством з обмеженою відповідальністю  "Інтертранс 2000" з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України подано позовну заяву з вимогою стягнути з приватного  підприємства "Кіровоградський біопаливний завод"  52 003,00 грн. Доповненнями від 04.03.2013 р. позивач обґрунтував пред'явлений позов також положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України, вказавши на обов'язок відповідача повернути суму попередньої оплати (а.с. 25-27). Господарський суд враховує, що згідно пункту 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. З урахуванням викладеного, господарський суд розглядає позов у відповідності до  підстав, викладених в редакції тексту позову від 16.01.2013 р. та доповнень до позову від 04.03.2013 р. В судове засідання 03.04.2013 р. представник позивача не з'явився. Поряд з цим, в матеріалах справи міститься заява позивача від 04.03.2013 р. про розгляд справи  за відсутності представника позивача (а.с. 29). Крім того, представник позивача приймав участь в судовому засіданні, що відбулося у даній справі 01.03.2013 р. Господарський суд не визнавав обов'язковою явку представника позивача в наступні судові засідання. Відповідач участі свого представника в засідання суду не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних документів до суду не подав. Ухвала суду про порушення провадження у даній справі повернута до господарського суду з відміткою органу поштового зв'язку "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 33). Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце  проведення засідання суду в силу наступного. Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі (ухвала про порушення провадження, ухвала про відкладення розгляду справи) за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37  (а.с. 33, 34, 39-43). Відомості щодо іншої адреси  відповідача в матеріалах справи відсутні. Таким чином, господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. На підставі викладеного та з огляду на обмеженість строку вирішення спору, господарський суд розглядає справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами. Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази й обґрунтування підстав позову, господарський суд                                                            ВСТАНОВИВ: З матеріалів справи слідує, що  01.08.2012 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу №12/ІІ, за умовами якого відповідач (продавець) зобов'язався  поставити і передати  у власність позивача (покупець) лушпиння соняшнику (товар) у кількості - не більше 500 тон (а.с. 9). За умовами вказаного договору ціна за товар складає 350,00 грн. за одну тону; оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі виставленого рахунку (п.п. 3.1., 3.2. договору). Договір укладено в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств. Строк дії договору до 31 грудня 2012 р. (п. 7.2. договору). Згідно наданих до справи документів, 14.08.2012 р. відповідачем виставлено позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0000020  на оплату лушпиння соняшника в кількості 148,580 тон на загальну суму 52 003,00 грн. (а.с. 18). Позивач оплатив вказаний рахунок 15.08.2012 р., що підтверджується платіжним дорученням №21 від 15.08.2012 р. та банківською випискою по рахунку (а.с. 10, 19). Однак, як повідомляє позивач, відповідач після отримання коштів поставку товару за договором від 01.08.2012 р. не здійснив та  грошові кошти не повернув. 29.10.2012 р. позивач направив відповідачеві вимогу про поставку товару або  повернення суми оплати в розмірі 52 003,00 грн., яка повернута на адресу позивача з відміткою органу поштового зв'язку : "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 11, 12). У зв'язку з відсутністю поставки товару та неповернення грошових коштів, позивач  звернувся з позовом  у даній справі про стягнення з відповідача 52 003,00 грн. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань. Як передбачено ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). В силу положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Не передання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк, надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, що встановлено ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. При цьому, умовою застосування названої норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця. Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу  №12/ІІ від 01.08.2012 р. не встановлено конкретного строку або терміну виконання відповідачем свого зобов'язання з поставки товару. Однак, пунктом 7.2. договору встановлено строк його дії - до 31 грудня 2012 року. Згідно ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України  строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. ТОВ "Інтертранс 2000" з  позовною заявою про стягнення сплаченої ним попередньої оплати за договором №12/ІІ від 01.08.2012 р. в сумі 52 003,00 грн. звернувся у січні 2013 р., тобто після закінчення терміну дії вказаного договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК). Згідно ч. 3 вказаної статті Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Вказана норма Цивільного кодексу України підлягає застосуванню у випадку, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа одержала майно, тощо. Таким чином, оскільки матеріалами справи не підтверджено поставку відповідачем товару на суму 52 003,00 грн. або повернення вказаної суми позивачеві, з огляду на закінченням терміну дії договору,  у зв'язку з чим підстава утримання відповідачем грошових коштів в сумі 52 003,00 грн. відпала, господарський суд  дійшов  висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача. Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49,  75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд                                                              ВИРІШИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з приватного підприємства "Кіровоградський Біопаливний завод" (25491, м.Кіровоград, вул. Мурманська, 37, ідентифікаційний код 35193111) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертранс 2000" (65007, м. Одеса, вул. Г.Цветаєва, 18; ідентифікаційний код 37281246)  52 003,00 грн., а також  1 720,50 грн. судового збору. Наказ  видати після набрання судовим рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку  подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Належним чином засвідчені копії рішення направити ТОВ "Інтертранс 2000" за адресою: 65007, м. Одеса, вул. Г.Цветаєва, 18; ПП "Кіровоградський Біопаливний завод" за адресою: 25491, м. Кіровоград, вул. Мурманська, 37.       Суддя                                                                        В.В.Тимошевська