Рішення

від 02.04.2013 по справі 815/14735/2012

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 02.04.2013

Справа № 815/14735/2012

(2/320/31/13)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" квітня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.

при секретарі - Левандовській О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поставка» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про визнання недійсним деклараційного патенту України на корисну модель № 54239 від 25.10.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить визнати недійсним патент України на корисну модель № 54239 від 25.10.2010 року виданого на ім'я ОСОБА_1, зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів та деклараційних патентів України про визнання недійсним патенту України № 54239 та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені „Промислова власність", а також просить стягнути з відповідачів понесені по справі судові витрати. Позов обґрунтовано тим, що відповідачу ОСОБА_1 був виданий патент на корисну модель № 54239 від 25.10.2010 року «Спосіб пакування, зберігання та транспортування свіжих товарів». Однак, позивач вважає, що корисна модель «Спосіб пакування, зберігання та транспортування свіжих товарів», на який видано патент № 54239 від 25.10.2010 року, не відповідає умовам патентоздатності, а саме не є новою, оскільки сукупність суттєвих ознак спірного патенту стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Державної служби інтелектуальної власності України. Спірний патент № 54239 не має винахідницького рівня оскільки для фахівця він є очевидним - овочі та фрукти найкраще зберігається при низьких температурах, що досягається в даному випадку за допомогою льоду. Крім того, вже протягом багатьох років мешканці нашого регіону як самостійно, так і через посередників здійснюють продаж овочів та зелені. Овочі та зелень пакуються вже багато років в різну тару та всередину тари покладається лід для зберігання продукції під час транспортування. Таким чином дії відповідачів порушують його права та законні інтереси і суттєво впливають на господарську діяльність підприємства.

Представник позивача - Ільченко Є.Г. в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати справу за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились з невідомої суду причини, про час і дату судового засідання були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за їх відсутності, ухваливши рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України в судове засідання не з'явилась, від неї факсимільним зв'язком надійшла заява с проханням слухати справу за її відсутності, заперечує проти задоволення позовних вимог, про що надала письмові заперечення, згідно яких патент України № 54239 на корисну модель був виданий відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі, а Державний департамент інтелектуальної власності, який станом на дату подання заявки було покладено функції прийняття рішення про видачу патенту, приймаючи таке рішення не порушив жодної з вимог законодавства України. Крім того, позивачем не було надано жодних доказів, які б свідчили про те, що корисна модель за деклараційним патентом України № 54239 не відповідає умові патентоздатності, а саме не є новою. Також зазначає, що об'єктом правової охорони, що надається патентом України № 54239 є такий об'єкт права інтелектуальної власності, як «корисна модель». Умови патентоздатності корисної моделі передбачені у ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», де встановлено, що корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Отже, твердження позивача про те, що винахід за патентом України № 54239 не є новим та не має винахідницького рівня, є не законними, оскільки відповідно до патенту України № 54239 правову охорону надано такому об'єкту права інтелектуальної власності, як «корисна модель». Крім того, в обґрунтування позиції Державної служби інтелектуальної власності України щодо розподілу судових витрат зазначає, що корисна модель видається під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності. За викладених обставин, вважає, що даний спір виник виключно у зв'язку з діями відповідача ОСОБА_1, як власника спірного патенту на корисну модель, на якому лежить відповідальність за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності, а тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв представника позивача - Ільченка Є.Г., представника відповідача - Державної служби інтелектуальної власності України про слухання справи за їх відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача ОСОБА_1, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про повне задоволення позовних вимог за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід; деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід; кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Судом встановлено, що 18.08.2010 року відповідач ОСОБА_1 подав заявку № u 2010 10202 на видачу деклараційного патенту України на корисну модель «Спосіб пакування, зберігання та транспортування свіжих товарів».

25.10.2010 року за результатами формальної експертизи заявки № u 2010 10202, проведеної відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» відповідачу ОСОБА_1 був виданий патент України на корисну модель № 54239 «Спосіб пакування, зберігання та транспортування свіжих товарів».

Згідно ст. 460 ЦК України корисна модель вважається придатною для набуття права інтелектуальної власності на неї, якщо відповідно до закону, є новою і придатною для промислового використання.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону; б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких не було у поданій заявці; в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону; г) видачі патенту внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 6, 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» - правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

Відповідно до ст. 469 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

У пункті 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України фактичні дані, що мають значення для справи встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Для вирішення питання про те, чи містяться у матеріалах справи відомості, за якими спростовується новизна корисної моделі «Спосіб пакування, зберігання та транспортування свіжих товарів» за деклараційним патентом України № 54239, була призначена судова науково-дослідницька експертиза відповідно до ухвали суду від 21.02.2013 року.

Згідно висновку судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 4/13 від 01.03.2013 року корисна модель № 54239 від 25.10.2010 року «Спосіб пакування, зберігання та транспортування свіжих товарів» відповідно до матеріалів справи не відповідає умові патентоздатності «новизна».

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати:- чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - достатність поданих експертові об'єктів дослідження;- повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

При проведенні судової експертизи у сфері інтелектуальної власності судовими експертами були додержані всі вимоги чинного законодавства, в межах їх компетенції та повноважень, на підставі інформації та документів, наявних на час проведення експертизи, відповіді на поставлені питання викладені повно та відповідають іншим фактичним даним, дослідницька частина узгоджена з підсумковою частиною висновку, висновок експертизи обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи, тому зазначений висновок судової експертизи у сфері інтелектуальної власності є об'єктивним, достовірним та правдивим, і повинен бути покладений в основу рішення стосовно підтвердження факту того, що корисна модель № 54239 від 25.10.2010 року «Спосіб пакування, зберігання та транспортування свіжих товарів» відповідно до матеріалів справи не відповідає умові патентоздатності «новизна».

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності суд вважає встановленим, що винахід за патентом України № 54239 не відповідає одній із умов визначеної ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме «патентоздатність «новизна», тому може бути визнаним недійсним.

Також, відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» при визнанні патенту чи його частини недійсними установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені, тому позовна вимога щодо зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів та деклараційних патентів України про визнання недійсним патенту України № 54239 та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені „Промислова власність" також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Звернення позивача до суду з даним позовом про визнання недійсним патенту України № 54239 на винахід, який не відповідає одній із умов патентоздатності, та обставина, що позивачу чиняться перепони у здійсненні його господарської діяльності, є правомірним прагненням запобігти виникненню можливих збитків та ускладнень у своїй господарській діяльності, для захисту свого інтересу, який є законним, не суперечить Конституції і законам, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в згаданому рішенні Конституційного Суду України.

Крім того, відповідно до ст. 25 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається під відповідальність його власника за відповідність винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, тому суд, зважаючи на те, що даний спір виник виключно у звязку з діями відповідача ОСОБА_1 - власника спірного патенту, вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати.

Таким чином, аналізуючи та оцінюючі зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, враховуючи висновки судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, суд дійшов до висновку про повне задоволення позовних вимог та визнання недійсним патенту України на корисну модель № 54239 від 25.10.2010 року виданого на ім'я ОСОБА_1, зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів та деклараційних патентів України про визнання недійсним патенту України № 54239 та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені „Промислова власність", а також стягнення з відповідача ОСОБА_1 понесені позивачем по справі судові витрати.

Керуючись ст.ст. 460, 469 ЦК України, Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», Рішенням Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 р. «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 88, 208, 212-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поставка» до Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_1 про визнання недійсним деклараційного патенту України на корисну модель № 54239 від 25.10.2010 року - задовольнити повністю.

Визнати недійсним патент України на корисну модель № 54239 від 25.10.2010 року, виданого на ім'я ОСОБА_1.

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів та деклараційних патентів України про визнання недійсним патенту України № 54239 та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені „Промислова власність".

Стягнути з ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Поставка», (ЄДРПОУ 37644166), судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, а також витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 7959 (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривен 60 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.В.Кучеренко