Рішення

від 19.02.2009 по справі 02-16/5173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02-16/5173

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                 

Р І Ш Е Н Н Я            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "19" лютого 2009 р.                                                                           Справа №  02-16/5173

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,  із секретарем судового засідання  Давиденко В.Г., за участю представників:  позивача: Собецький М.І. –за довіреністю, відповідача: не з'явився, третьої особи ТОВ Український Торговий Союз»: не з'явився, третя особа Цвєлодуб С.Г. –особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом  відкритого акціонерного товариства “Сведбанк”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Віват”,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –товариство з обмеженою відповідальністю “Український Торговий Союз”,  

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Цвєлодуб Сергій Григорович,

про стягнення 148 688 грн. 36 коп.,   

                                                            ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 148 688,36 грн., що складає частину  заборгованості за договором поставки № Ф-07 від 04.01.2005 року та по накладних № 009/135/1 від 31.08.2005р. на суму 67974,22 грн. та № 009/138/1 від 02.09.2005р. на суму  80714,14 грн., право вимоги якої від відповідача позивач отримав відповідно до Договору про факторингове обслуговування № 101203-27/Ф від 10.12.2003 року, укладеного АКБ “ТАС-Комерцбанк” (правонаступником якого є позивач у справі) та ТОВ “Український Торговий Союз”.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у заявленій сумі, просив задовольнити позов, оскільки позивач отримав право вимоги коштів від відповідача на підставі оригіналів документів, підписаних та скріплених  печаткою ТОВ «Віват», і дійсність печатки підтверджена висновком судової експертизи,  закон не зобов'язує господарюючих суб'єктів  перевіряти дійсність підписів та печаток інших підприємств, тому позивач не може нести негативні наслідки безвідповідального відношення керівника підприємства до збереження та належного застосування печатки підприємства.   

ТОВ “Віват” та ТОВ “Український Торговий Союз” належним чином повідомлені про час  і місце розгляду справи (повідомлення надіслані за адресами, вказаними у їх реєстраційних документах), однак, їх  представники у судове засідання не з'явилися. Суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за відсутності їх представників.

Цвєлодуб С.Г., залучений до участі у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, пояснив, що він не був директором підприємства “Віват”, він працював як виконавчий директор, можливо, тому хтось і вказав його прізвище на документах, однак, він не підписував жодного із тих документів, які направлялися на експертизу, і судова експертиза це підтвердила.  

     Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши  пояснення та доводи представника позивача та третьої особи, суд  встановив наступне.    

            10.12.2003 року Акціонерно-комерційний банк “ТАС-Комерцбанк” (Фактор за договором, правонаступником якого відповідно до статуту є відкрите акціонерне товариство “Сведбанк”)  та  товариство з обмеженою відповідальністю “Український Торговий Союз” (Підприємство за договором) уклали Договір про факторингове обслуговування № 101203-27/Ф.  

23 лютого 2004 року сторони підписали Додаткову угоду № 1 до Договору № 101203-27/Ф про факторингове обслуговування від 10 грудня 2003 року,  якою виклали вказаний договір у новій редакції, за умовами якого позивач отримав право вимоги від дебіторів ТОВ “Український Торговий Союз”, вказаних у Переліку Дебіторів, грошових коштів (включаючи всі види неустойок), право на отримання яких належить  підприємству  на підставі документів,  які підтверджують таке право вимоги відповідно до контракту (договору купівлі-продажу, поставки товарів, наданих послуг), укладеного між  підприємством та Дебітором, на підставі умов якого підприємство передає, а Фактор набуває право вимоги  грошових коштів від Дебіторів. Додатковою угодою № 4 від 08.12.2004 року строк дії договору факторингу було пролонговано  до 09 грудня 2005 року.

Згідно частини 1 статті 1077 Цивільного кодексу України  за договором факторингу (фінансування під відступлення права  грошової вимоги) одна сторона (фактор)  передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження  другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити  факторові своє право грошової вимоги  до третьої особи (боржника).

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу, як Фактору, було передано оригінали документів щодо його дебітора –товариства з обмеженою відповідальністю “Віват”.  

В обґрунтування вимог ТОВ “Український Торговий Союз”  до ТОВ “Віват" позивачу було надано договір поставки від 04 січня 2005 року,  укладений  вказаними товариствами між собою, за яким   ТОВ “Український Торговий Союз”   зобов'язався постачати відповідачу  продовольчі товари, а  ТОВ “Віват" прийняти цей товар та здійснити його оплату на протязі 45 календарних днів з дня отримання товару (днем отримання товару є дата в накладній).  Додатковою угодою № 05 від 04.03.2005 року  було внесено зміни до Договору поставки і встановлено 90-денний строк оплати товару, відповідно до  додаткової угоди № 7 від 09.01.2006 року  дію договору поставки було пролонговано  до 31.12.2006 року.  

          Також ТОВ “Український Торговий Союз” надав позивачу на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань перед ТОВ “Віват” зокрема такі накладні на поставку товару: № 009/135/1 від 31.08.2005р. на суму 79969,68 грн.,  № 009/138/1 від 02.09.2005р. на суму 94 957,82 грн.

          Відповідно до умови пункту 7.2.1. Договору про факторингове обслуговування позивач та ТОВ “Український Торговий Союз” підписали Реєстри переданих документів:  додаткових угод  № 5/264 від 01.09.2005, № 5/265 від 01.09.2005,  № 5/284 від 31.10.2005, № 5/301 від 23.03.2006р.   

Позивачем (як Фактором) перераховано ТОВ “Український Торговий Союз” відповідно до вказаного Договору про факторингове обслуговування аванс  в сумі 1 036 995,42 грн., що складає 85% від повної суми,  вказаної в накладних на поставку товару.  

Відповідно до  статті 1082  ЦК України ТОВ “Український Торговий Союз” повідомив відповідачу (як боржник) про відступлення позивачу (факторові) права грошової вимоги від відповідача за отримані ним товари по Контракту № Ф-07 від 04 січня 2005 року, і на  вказаному повідомленні проставлений підпис та печатка ТОВ “Віват”.   

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які  згідно зі статтями  193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк  відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання  не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.    

Згідно статті 181 Господарського кодексу України  господарський договір укладається за загальним правилом у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Як вбачається із матеріалів справи, в процесі розгляду справи  Цвєлодуб С.Г., прізвище якого як директора ТОВ “Віват” вказане у наданих позивачем документах, заперечив підписання  цих документів: договору № Ф-07 від 04 січня 2005 року, додаткових угод, вказаних накладних, повідомлення товариства про уступку права вимоги.  В зв'язку з цими запереченнями, за клопотанням Цвєлодуба С.Г., судом було призначено судову експертизу. За  висновком  комплексної (почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів) підписи на названих документах  виконані не Цвєлодубом С.Г.,  а іншою особою з зовнішнім наслідуванням яким-небудь справжнім підписам  самого Цвєлодуба С.Г.,  крім цього вони  виконані в якихось незвичних умовах –вірогідніше всього  при наслідуванні чужому підпису. Також комплексною  судовою експертизою встановлено,  що  сім досліджуваних відтисків печатки  ТОВ “Віват” в текстах договору поставки,  додаткових угод,  видаткових накладних,  інформаційному повідомленні про зміну умов розрахунків нанесені тією ж печаткою ТОВ “Віват”, що і у видаткових накладних, достовірність яких не піддавалася сумніву і які були надані експерту як вільні зразки.    

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані позивачу документи, які стали підставою для прийняття позивачем на себе права вимоги від ТОВ “Віват” коштів та перерахування позивачем коштів ТОВ “Український Торговий Союз”, скріплені дійсною печаткою ТОВ “Віват”. Оскільки виходячи із припису статті 181 Господарського кодексу України печатка є одним із обов'язкових атрибутів юридичної особи  і  наявність печатки на договорі та інших документах підтверджує цивільну дієздатність юридичної особи,  тому суд  погоджується з доводами позивача про те, що наявність на отриманих позивачем документах печатки ТОВ “Віват”  давало позивачу всі підстави вважати ці документи належними, дійсними і такими, що відповідають фактичним обставинам.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення частини заборгованості відповідача в сумі  148 688 грн. 36 коп., що відповідає праву позивача відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України.

За викладених обставин суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача, як нового кредитора, частини боргу в сумі 148 688 грн. 36 коп. по накладних № 009/135/1 від 31.08.2005р. та № 009/138/1 від 02.09.2005р. є правомірною, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем,  тобто такою, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу  понесені ним витрати на сплату державного мита в сумі 1 486 грн. 88 коп. та 118 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.   

Виходячи з викладеного,  керуючись статтями  49,  82-85 ГПК України, суд      

ВИРІШИВ:            

Позов задовольнити повністю.

        Стягнути із приватного підприємства „Віват” (18029, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 60 кв. 19, ідентифікаційний код 31207628) на користь відкритого акціонерного товариства ”Сведбанк” (04052, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) борг в сумі 148 688 грн. 36 коп., 1486 грн. 88 коп. витрат на сплату державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

          Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.     

          Суддя                                                                                                  А.Д. Пащенко

          Рішення підписане суддею 25.02.2009