Рішення

від 04.04.2013 по справі 925/332/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 925/332/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Драбівського району в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, в інтересах якого діє дирекція Черкаського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

до фермерського господарства «Бірюк», Черкаська область, смт. Драбів, вул. Леніна, 53

про стягнення 42 191,78 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

прокурор: Ситник Т.А. - прокурор - за посадою;

від позивача: Демиденко Г.В. - за довіреністю;

від відповідача: Бірюк О.В. - голова господарства - за посадою.

Прокурор Драбівського району звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств в особі дирекції Черкаського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств до фермерського господарства «Бірюк», про стягнення 42 191,78 грн. заборгованості та санкцій згідно договору від 15.10.2009р. №40, укладеного між сторонами, та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні 04.04.2013р. представник позивача підтвердив зарахування коштів до Фонду підтримки фермерських господарств в частині сплати суми основного боргу 40000 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, представники у судовому засіданні вимоги заперечили. Стверджують про відсутність предмету спору, оскільки позивачу направлено гарантійного листа про проведення розрахунку. Подано копію платіжного доручення про перерахування 20000 грн. боргу за поворотною фінансовою допомогою.

У судовому засіданні 04.04.2013р. представник позивача позовні вимоги не підтримав, оскільки станом на 03.04.2013р. основний борг сплачено, від штрафних санкцій письмово відмовився. Позивач від імені держави реалізує державну політику у аграрній сфері. Заперечує укладення додаткових угод з ФГ «Бірюк» про відстрочення чи розстрочення платежів за договором.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити в частині стягнення санкцій та інфляційних за договором, оскільки прокурор набув повноважень позивача і грошові суми мають бути стягнуті в бюджет за користування бюджетними коштами.

Представник відповідача заборгованість не визнав, підтвердив сплату заборгованості в розмірі 50 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивач посилаються на таке:

Для забезпечення реалізації державної політики підтримки фермерських господарств, створення стабільних фінансових умов для становлення і розвитку приватного фермерського сектора економіки в Україні розпорядженням Кабінету Міністрів УРСР від 27 червня 1991р. №83 утворений Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004р. №478 Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств перейменовано в Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про фермерське господарство» Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», постанов Кабінету Міністрів України від 14.03.1992р. №133 «Про деякі питання розвитку селянських (фермерських) господарств», від 13.01.1993р. №19 «Про хід виконання Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» та рішення Уряду з цього питання», від 13.04.2001р. №357 «Про використання коштів державної підтримки селянських (фермерських) господарств», наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України №162/426/181 від 17.06.2002р. «Про затвердження Порядку надання та використання коштів державної підтримки селянських (фермерських) господарств, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2002р. за №560/6848, кошти державної підтримки фермерських господарств надаються на конкурсних засадах, на підставі укладених договорів, на зворотній основі для господарської діяльності фермерських господарств.

Згідно умов договору №40 від 15.10.2009р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство «Бірюк» отримало 50 000,00 грн. в рахунок поворотної фінансової допомоги.

За умовами п. 2.1 даного договору фонд надав фермерському господарству фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі для поповнення обігових коштів. Кошти було перераховано фондом в сумі 50 000,00 грн., що підтверджено представниками позивача та відповідача.

Всупереч вимогам п. 3.4.2 вказаного договору, відповідачем порушено терміни повернення фінансової підтримки, оскільки у встановлений строк - до 01.11.2012р. фермер не повернув Фонду надані кошти.

Прокуратурою Драбівського району проведено прокурорську перевірку дотримання ФГ «Бірюк» фінансової дисципліни та повернення бюджетних коштів, в результаті якої зафіксована заборгованість відповідача перед Фондом підтримки фермерських господарств та вирішено звернутися до суду для примусового стягнення боргу та санкцій за договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання його у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до заявлених прокурором вимог основний борг становить 40 000 грн., 1693,15 грн. пені, 160,00 грн. інфляційних, 338,63 грн. - 3% річних. Станом на 03.04.2013р. відповідач сплатив суму боргу в розмірі 50 000,00 грн.

Провадження в справі в частині стягнення 40 000,00 грн. основного боргу належить припинити за відсутністю предмету спору на підставі ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

Суд не приймає відмову позивача від стягнення санкцій та інфляційних збитків за договором, оскільки цими діями порушуються права держави в частині безоплатного користування її коштами протягом тривалого часу після настання строку на повернення поворотної фінансової допомоги позикодавцю.

Сума простроченої заборгованості ФГ «Бірюк» перед Укрдержфондом станом на 04.04.2013р. (з урахуванням господарських санкцій та обтяження боргу) склала 2191,78 грн.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, у т. ч. шляхом присудження до виконання обов'язків в натурі.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

- між сторонами виникли договірні відносини про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству - відповідно до письмового двостороннього строкового оплатного договору №40 від 15.10.2009р., гл. 60 ЦК України;

- суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору про надання поворотної фінансової допомоги;

- спірний договір надання позики не заперечені сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний, не спростований в належний спосіб та є чинним;

- позивач повністю виконав свої зобов'язання відповідно до договору №40 від 15.10.2009р. про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству «Бірюк», що підтверджується відповідачем;

- відповідачем, всупереч вимогам п. 3.4.2 договору про надання фінансової підтримки (допомоги), порушено терміни повернення фінансової підтримки, оскільки у встановлений строк відповідач не розрахувався належним чином. Відповідачем повернуто лише 10 000,00 грн. основної суми заборгованості станом на 01.02.2013р. Заборгованість відповідача перед позивачем на момент подачі позовної заяви становить 42191,78 грн. (з урахуванням господарських санкцій та обтяження боргу);

- у ст. 174 ГК України зазначено, що господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом;

- відповідно до ст. 509 ЦК України у силу зобов'язання, одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку;

- порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- відповідач не спростував прострочення заборгованості та факт невиконання ним умов договору №40 від 15.10.2009р. Його твердження про домовленість з Фондом підтримки фермерських господарств про відтермінування дати повернення фінансової допомоги не підтверджено документально. Письмові зміни в договір в частині зміни строку повернення допомоги - не внесені.

Суд також враховує що прокурором та позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків в сумі 160,00 грн. за січень 2013р. з посиланням на вимоги ст. 625 ЦК України. Суд задовольняє вказану вимогу, оскільки індекс інфляції за січень 2013р. становить 100,2%. Вимога про стягнення 3% річних за користування чужими грошовими коштами за період з 02.11.2012р. по 12.02.2013р. в розмірі 338,63 грн. підлягає до задоволення.

Прокурор з позивачем з урахуванням положень ст.ст. 546, 549 ЦК України та п. 5.2 договору нараховують відповідачу до стягнення 1693,15 грн. пені за період з 02.11.2012р. до 12.02.2013р. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Математичний розрахунок прокурора та позивача перевірено за допомогою калькулятора бази даних «Ліга: Закон+». Розрахунок виконано вірно. Вимогу належить задовольнити, а сума пені підлягає до стягнення на користь позивача.

Заперечення відповідача стосовно відсутності предмету спору та відсутності підстав для застосування господарських санкцій суд не приймає до уваги з вищевикладених мотивів.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути в доход державного бюджету - 1 720,50 грн. судового збору, оскільки погашення боргу проведено після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1-1, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «Бірюк», Черкаська область, смт. Драбів, вул. Леніна, буд. 53, ідентифікаційний код 32866565, номер рахункку в банку невідомий

на користь Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств в особі дирекції Черкаського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, ідентифікаційний код 14206935, номер рахунок в банку невідомий

1693,15 грн. пені, 160,00 грн. інфляційних, 338,63 грн. - 3% річних.

Стягнути з фермерського господарства «Бірюк», Черкаська область, смт. Драбів, вул. Леніна, буд. 53, ідентифікаційний код 32866565, номер рахунок в банку невідомий

в доход державного бюджету через ДПІ у Драбівському районі на користь УДКС України у м. Черкаси, МФО 854018, код 38031150, рахунок №31213206783002, код бюджетної класифікації 22030001

1 720,50 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 40 000,00 грн. припинити за відсутністю предмету спору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 04.04.2013р.

Суддя Г.М. Скиба