Постанова

від 26.06.2013 по справі 925/332/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа№ 925/332/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі

судового засідання: Ростовській І.Ю.

за участі представників

прокуратури: не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

сторін:

позивач: не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи

повідомлений належним чином;

відповідач: Бірюк О.В. - дов. від 25.06.2013 р. НБЛ № 78991;

Бичок В.І. - Угода від 25.06.2013 р. № 24;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Фермерського господарства "Бірюк"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 р.

у справі № 925/332/13-г (суддя: Скиба Г.М.)

за позовом прокурора Драбівського району в інтересах держави в особі

Українського державного Фонду підтримки фермерських

господарств, в інтересах якого діє дирекція Черкаського

відділення Українського державного Фонду підтримки

фермерських господарств

до Фермерського господарства "Бірюк"

про стягнення заборгованості та санкцій у розмірі 42 191,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 р. прокурор Драбівського району в інтересах держави в особі Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств в особі дирекції Черкаського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до відповідача ФГ «Бірюк» про стягнення заборгованості та санкцій у розмірі 42 191,78 грн. згідно Договору від 15.10.2009 р. №40, укладеного між сторонами, та відшкодування судових витрат.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 р. № 925/332/13-г позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- Стягнуто з відповідача ФГ «Бірюк» на користь позивача Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств в особі дирекції Черкаського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств 1693,15 грн. пені, 160,00 грн. інфляційних витрат, 338,63 грн. - 3% річних;

- Стягнуто з відповідача ФГ "Бірюк в доход Державного бюджету через ДПІ у Драбівському районі на користь УДКС України у м. Черкаси 1 720,50 грн. судового збору.

Провадження в частині стягнення 40 000,00 грн. припинено за відсутністю предмету спору.

Не погодившись із вказаним Рішенням, відповідач ФГ «Бірюк» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить Рішення господарського суду Черкаської області від 04.04.2013р. у даній справі скасувати в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині Рішення у даній справі залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована на тому, що при винесенні оскаржуваного Рішення, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. ст. 49 ГПК України.

У доводах апеляційного оскарження скаржник вказує на те, що «в судовому засіданні від 04.04.2013 р. не доведено правильність нарахування штрафних санкцій, якихось «інфляційних» та проценти річних» (арк. 3 апеляційної скарги від 24.05.2013 р.). Також, за оцінкою ФГ «Бірюк», останній не зобов'язаний сплачувати судовий збір, оскільки відсутній предмет спору по даній справі.

Ухвалою КАГС від 29.05.2013 р. № 925/332/13-г апеляційну скаргу ФГ «Бірюк» прийнято до апеляційного провадження.

У судове засідання від 26.06.2013 р. представники прокуратури та позивача не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень, які залучені до матеріалів справи.

Колегією суддів з огляду на те, що представники скаржника не заперечували проти розгляду справи за відсутності предстаників прократури та позивача, вирішено продовжити розгляд справи за їх відсутності та за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність апеляційну скаргу відповідача ФГ «Бірюк» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 р. у даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.10.2009 р. між позивачем Українським державним Фондом підтримки фермерських господарств в особі дирекції Черкаського відділення Українського державного Фонду підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) та відповідачем ФГ «Бірюк» укладено Договір № 40 про надання фінансової підтримки (допомоги) (арк. с. 17-18).

За умовами п. 2.1 даного Договору від 15.10.2009 р. Фонд надав ФГ «Бірюк» фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі для поповнення обігових коштів. Кошти було перераховано Фондом в сумі 50 000,00 грн., що підтверджено представниками позивача та відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2012 р. та 01.01.2013 р. відповідачем ФГ "Бірюк" повернуто тільки 10 000 грн. до Деравного бюджету за Договором від 15.10.2009 р. № 40 про надання фінансової підтримки (допомоги) (арк. с. 16, 21)

Таким чином, всупереч вимогам п. 3.4.2 вказаного Договору від 15.10.2009 р., відповідачем було порушено терміни повернення фінансової підтримки, оскільки у встановлений строк - до 01.11.2012р. ФГ «Бірюк» не повернув Фонду надані кошти у розмірі 50 000 грн..

24.01.2013 р. прокуратурою Драбівського району проведено прокурорську перевірку дотримання ФГ "Бірюк" фінансової дисципліни та повернення бюджетних коштів, в результаті якої зафіксована заборгованість відповідача ФГ «Бірюк» перед позивачем Фондом підтримки фермерських господарств у розмірі 40 000 грн.(арк. с. 11-16).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання його у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з Розрахунку заборгованості ФГ «Бірюк» від 12.02.2013 р. (арк. с. 33) основний борг відповідача на день звернення з позовом до суду, тобто на 01.03.2013 р., становив 40 000 грн., 1693,15 грн. пені, 160,00 грн. інфляційних, 338,63 грн. - 3% річних.

Після порушення позовного провадження за Ухвалою суду першої інстанції від 04.04.2013 р. № 925/332/13-г, 03.04.2013р. відповідач ФГ «Бірюк» сплатив суму основного боргу в розмірі 40 000,00 грн., що підтверджується Довідкою Українського державного фонду підтримки фермерських господарств № 41/01 (арк. с. 62).

Таким чином, господарський суд дійшов правильного висновку про припинення провадження в даній справі В ЧАСТИНІ стягнення з відповідача ФГ «Бірюк» 40 000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору на підставі ст. 80 п. 1-1 ГПК України.

За оцінкою колегії суддів, суд першої інстанції правомірно не прийняв відмову позивача від стягнення санкцій та інфляційних збитків за Договором від 15.10.2009 р., оскільки цими діями порушуються права держави в частині користування її коштами протягом тривалого часу після настання строку на повернення поворотної фінансової допомоги позикодавцю.

Колегія суддів перевірила розрахунок суми простроченої заборгованості ФГ "Бірюк" перед Укрдержфондом (з урахуванням господарських санкцій та обтяження боргу) за період з 02.11.2012р. по 12.02.2013р., та погоджується з висновком господарського суду що така заборгованість складає 2191,78 грн. (1693,15 грн. пені, 160,00 грн. інфляційних, 338,63 грн. - 3% річних).

Посилання скаржника на відсутність в матеріалах справи розрахунку заборгованості за період з 02.11.2012р. по 12.02.2013р. спростовується наведеним позивачем Розрахунком заборгованості ФГ «Бірюк» від 12.02.2012 р. (арк. с. 33).

Таким чином, заперечення скаржника стосовно відсутності підстав для застосування господарських санкцій колегія суддів не приймає до уваги як такі, що є необгрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Згідно п 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача, якщо він не звільнений від сплати судового збору. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що судові витрати в розмірі 1 720,50 грн. покладаються на відповідача ФГ «Бірюк» повністю та стягуються в доход Державного бюджету України, оскільки погашення боргу проведено після порушення позовного провадження у справі.

За таких обставин, доводи скаржника ФГ «Бірюк» про те, що останній не зобов'язаний сплачувати судовий збір, розцінюються колегією суддів як необґрунтовані на законі.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність апеляційну скаргу ФГ «Бірюк» залишити без задоволення, Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 р. залишити без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційний перегляд справи покладаються на відповідача ФГ «Бірюк».

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства «Бірюк» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 04.04.2013 р. № 925/332/13-г залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2013р. № 925/332/13-г набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2013р. № 925/332/13-г може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний термін.

Матеріали справи № 925/332/13-г повернути до Господарського суду

Черкаської області.

Головуючий суддя Ільєнок Т.В.

Судді Корсакова Г.В.

Михальська Ю.Б.