Рішення

від 26.03.2013 по справі 910/2975/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/2975/13 26.03.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експерементальний завод «Залізничник» до Фізичної особи-підприємця Дакали Ірини Володимирівни  про стягнення 59 823,44 грн. Суддя Якименко М.М.                                                                                                                                       Представники сторін: від позивача: Міщенко П.В. - довіреність № 3 від 25.01.2010; від відповідача: не з'явився; Обставини справи : Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експерементальний завод «Залізничник» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Дакали Ірини Володимирівни про стягнення 59 823,44 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування об'єктом оренди згідно умов Договору № 19 оренди нерухомого майна від 01.11.2010 року. З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 59 823,44 грн. – основного боргу (заборгованості по орендній платі), 1  720,50 грн. – судового збору. Ухвалою від 21.02.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.03.2013 року. 19.03.2013 року представник позивача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі. 19.03.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 26.03.2013 року. 27.03.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Представник позивача в судовому засіданні 26.03.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -   ВСТАНОВИВ: 01.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експерементальний завод «Залізничник» (далі по тексту – позивач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дакал Іриною Володимирівною (далі по тексту – відповідач, орендар) було укладено Договір № 19 оренди нерухомого майна (далі по тексту - Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору ОРЕНДОДАВЕЦЬ передає, а ОРЕНДАР приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення (надалі – Об'єкт оренди), що є приватною власністю ОРЕНДОДАВЦЯ на підставі Свідоцтва про власність реєстр. № 625 від 6 листопада 1998 року виданого ФДМ України регіональним відділенням по м. Києву. Об'єкт оренди розташований за адресою: м. Київ, вулиця Залізничне шосе, 4, має загальну площу 115,00 кв.м. (сто п'ятнадцять кв.м). Вартість Об'єкту оренди, за незалежною експертною оцінкою виробничих приміщень ТОВ «ДЕЗ «Залізничник» проведеною ТОВ «Консалтінг - Кадастр – Інвест» від 7 жовтня 2005р., становить 94 875,00 грн. без ПДВ. Згідно з п. 2.1. Договору зазначений у п. 1.1. Договору, Об'єкт оренди передається ОРЕНДАРЮ згідно з актом приймання-передачі (з зазначеним переліком обладнання) (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору, у стані, що дозволяє здійснювати його нормальну експлуатацію. План-схема орендованого приміщення, відображені в Додатку № 2 до Договору. Відповідно до п. 3.1. Договору за користування Об'єктом оренди ОРЕНДАР сплачує ОРЕНДОДАВЦЮ орендну плату в національній валюті України, розмір якої становить: 100 грн. 80 коп., крім того ПДВ 20%- 20 грн. 16 коп., що загалом складає 120 грн. 96 коп. (сто двадцять гривень 96 коп.) за один квадратний метр. Загальний місячний розмір орендної плати становить: 11 592 грн. 00 коп., крім того ПДВ 20%- 2 318 грн. 40 коп., що загалом складає 13 910 грн. 40 коп.(тринадцять тисяч дев'ятсот десять гривен 40 коп). Згідно з п. 3.3. Договору ОРЕНДАР сплачує орендну плату та плату за користування додатковими послугами за попередній місяць оренди не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ОРЕНДОДАВЦЯ. Відповідно до п. 10.1. Договору (зі змінами внесеними Додатковою угодою № 1 до Договору) договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року. Суду не надано жодних доказів продовження дії Договору. Факт приймання-передачі об'єкту оренди підтверджується Актом приймання-передачі об'єкту оренди від 01.11.2010 року. Суду не надано жодних доказів повернення позивачу відповідачем об'єкту оренди. Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 59 823,44 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 759 ЦК України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частиною 1 ст. 760 ЦК України встановлено, що предметом  договору  найму  може  бути річ,  яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд  при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Згідно ст. 762 ЦК України за  користування  майном  з  наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно,  якщо інше не встановлено договором. Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата  — це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача орендні платежі в розмірі 59 823,44 грн. Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 59 823,44 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню. Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача . Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва,  - ВИРІШИВ: 1.  Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дакал Ірини Володимирівни (03186, м. Київ, вул. Руднєва, 49/20, кв. 102, ідентифікаційний код 2300405645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експерементальний завод «Залізничник» (01103, м.Київ, Печерський район, ЗАЛІЗНИЧНЕ ШОСЕ, будинок 4, код ЄДРПОУ 24919498) 59  823 (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот двадцять три) грн. 44 коп. – основного боргу, 1  720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. – судового збору. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Суддя                                                                                                         М.М. Якименко Дата підписання рішення: 03.04.2013 року.