Ухвала

від 04.03.2013 по справі 7/344

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                               У Х В А Л А   04.03.13 р.                                                                                     Справа № 7/344            Скаржник (відповідач по справі): Відкрите акціонерне товариство «Макіївський металургійний комбінат» м.Макіївка Позивач по справі: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» м.Горлівка За участю держвиконавця: Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції, м. Макіївка Про: визнання недійсною постанови Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського МУЮ від 14.01.2013р. ВП №32731532 про арешт коштів боржника в межах суми заборгованості по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 25 735,10 грн. За участі представників: від скаржника: Зарецький І.Г. – довір.; від позивача по справі: Васильченко Л.І. – довір.; від ВДВС: Лоїк В.В. – довір. Рішенням господарського суду Донецької області №7/344 від 20.12.2011р. частково задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» м.Горлівка про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м.Макіївка 3% річних – 18 126 350, 58 грн., інфляційних – 61 643 257, 48 грн. На виконання рішення видані відповідні накази суду. Відповідач по справі звернувся до господарського суду Донецької області із скаргою №0109/34 від 24.01.2013р. про визнання недійсною постанови Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського МУЮ від 14.01.2013р. ВП №32731532 про арешт коштів боржника в межах суми заборгованості по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 25 735,10 грн. Скаржник наполягав на задоволенні скарги, з огляду на той факт, що держвиконавець Кіровського ВДВС Макіївського МУЮ під час винесення постанови про арешт коштів боржника не врахував приписи спеціального нормативно-правового акту, а саме Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того скаржник зазначив, що держвиконавець під час винесення оскаржуваної постанови повинен був дотримуватися майнових інтересів конкурсних кредиторів. Позивач заперечив проти задоволення скарги, зазначив, що під час винесення оскаржуваної постанови держвиконавець повинен був керуватися виключно нормами Закону України «Про виконавче провадження», який не утримує будь-яких обмежень щодо накладення арешту на грошові кошти, які містяться на рахунках в банківських установах.   Держвиконавець заперечив проти задоволення скарги з огляду на той факт, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено накладання арешту на усі рахунки боржника, до того ж на поточні вимоги кредиторів не розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто посилання скаржника щодо необхідності застосування правових норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважає необґрунтованими. Розглянувши скаргу та надані учасниками судового процесу документи, суд дійшов висновку, що дана скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне: Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. За приписами ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України «Про виконавче провадження». У відповідності до ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. За приписами ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Статтею 19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції було винесено постанову від 28.05.2012р.                       ВП №32731532 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду по даній господарській справі в частині стягнення з боржника державного мита в сумі 25 499, 11 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235, 99 грн. Постановою Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського МУЮ від 14.01.2013р. ВП №3273153 було накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх його рахунках у банках у межах суми заборгованості по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 25 735,10 грн. При цьому, ухвалою Арбітражного суду Донецької області  від 21.04.1997 №35/1-1-б було порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м. Макіївка. Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.11.2001р. було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 17.01.2002р. у справі про банкрутство відкрито процедуру санації боржника. Ухвалою від 09.09.2004р. затверджено плат санації ВАТ «Макіївський металургійний комбінат». Процедура санації неодноразово продовжувалась відповідними ухвалами суду, зокрема ухвалою від 07.06.2012р. її продовжено до 22.11.2012р. Разом з цим, відповідно до ч.5 ст. 21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо: припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди. З огляду на вищевикладене та той факт, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення процедури санації (ухвала суду про відкриття ліквідаційної процедури або затвердження мирової угоди, заяви сторін про припинення процедури санації, тощо) суд дійшов висновку, що процедура санації стосовно Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» на час розгляду скарги триває. Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 03.11.2011р. у справі № 6/250 за участі того ж боржника – ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» та Кіровського ВДВС Макіївського МУЮ виконавчої служби. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (стаття 1) визначено, що санація це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника, а мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Таким чином, відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який у даному випадку є спеціальним нормативно-правовим актом та має пріоритет перед нормативними актами загального законодавства (в тому числі перед Законом України «Про виконавче провадження») з моменту введення процедури санації розпорядження майном боржника відбувається в порядку, визначеному планом санації, який містить відповідні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника та виконання якого забезпечує фінансове оздоровлення боржника та основну мету цієї судової процедури – недопущення визнання боржника банкрутом та відновлення його платоспроможності не інакше ніж через застосування ліквідаційної процедури. При цьому звернення стягнення на майно боржника повинно  здійснюватись із урахуванням особливостей процедури банкрутства. Відповідно до п.12 ст.21 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі: Закон-2), розрахунки з кредиторами, вимоги яких включені до реєстру, проводяться керуючим санацією починаючи з дати, зазначеної у затвердженому господарським судом плану санації, в порядку черговості, установленому статтею 31 цього Закону. Якщо розрахунки з кредиторами не проведено у строки, передбачені планом санації, господарський суд у разі відсутності клопотання комітету кредиторів про продовження термінів, передбачених планом санації, і внесення відповідних змін до плану санації визнає боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (п.11 ст. 21 Закону-2). Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (п.1 ст. 3 Закону-2). Згідно ч.4 ст.17 Закону-2 арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Таким чином, проаналізувавши приписи діючого законодавства, дослідивши у сукупності всі представлені сторонами виконавчого провадження документи, суд дійшов висновку, що виконавче провадження повинно здійснюватись держвиконавцем з урахуванням особливостей процедури банкрутства, тобто із застосуванням норм як Закону України «Про виконавче провадження» так і Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Враховуючи наведене, звернення стягнення на майно та кошти боржника (в тому числі накладання арешту на кошти та інші цінності) в процедурі санації органами державної виконавчої служби без погодження цього питання з керуючим санацією з метою задоволення вимог поточних кредиторів прямо перешкоджає виконанню плану санації та суперечить інтересам конкурсних кредиторів, оскільки безпосередньо впливає на кількість грошових коштів на рахунках боржника та строк виконання плану санації щодо погашення вимог конкурсних кредиторі. З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м.Макіївка щодо винесення постанови про арешт коштів боржника, які містяться на всіх рахунках в установах банків (в тому числі і на санаційний рахунок) в межах суми 25 735,10 грн. є такими, що унеможливлюють вчинення боржником дій направлених на відновлення його платоспроможності та дотримання плану процедури санації та порушують права інших кредиторів. Таким чином, скарга Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м. Макіївка підлягає задоволенню. На підставі Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 86, 115, 116, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд – УХВАЛИВ: Скаргу Відкритого акціонерного товариства «Макіївський металургійний комбінат» м.Макіївка задовольнити. Визнати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції м. Макіївка від 14.01.2013р. ВП №32731532 про накладення арешту на кошти, що містяться на всіх рахунках в установах банків, які належать ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» у межах суми 25 735,10 грн. недійсною. Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України. Суддя                                                               Сгара Е.В.