Постанова

від 06.06.2013 по справі 7/344

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 7/344

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - доповідача (головуючого), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю повноважних представників:

позивача - Єпішева О.В.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на ухвалу господарського суду Донецької області від 4 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" про визнання недійсною постанови Кіровського відділу ДВС Макіївського МУЮ від 14.01.2013 року ВП №32731532 за скаргою ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на дії Кіровського відділу ДВС Макіївського міського управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 20 грудня 2011 року, яке вступило в законну силу, позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на корить позивача 3% річних в сумі 18123596,55 грн., інфляційних в сумі 61643257,48 грн., державне мито в сумі 25499,11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного рішення місцевого господарського суду були видані відповідні накази від 10 січня 2012 року, дійсні до пред'явлення до 3 січня 2013 року (т.1, а.с.71, 72).

24 січня 2013 року ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції та просило визнати недійсною постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Макіївського МУЮ від 14.01.2013 року ВП №32731532 про арешт коштів боржника в межах суми заборгованості по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 25 735,10 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 4 березня 2013 року (суддя Сгара Е.В.) скаргу задоволено. Визнано недійсною постанову Кіровського відділу Державної виконавчої служби Макіївського МУЮ від 14.01.2013 року ВП №32731532 про накладення арешту на кошти, які містяться на всіх рахунках в установах банків, належних ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" в межах суми 25735,10 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26 березня 2013 року зазначену ухвалу господарського суду Донецької області залишено без змін.

У касаційній скарзі скаржник просить оскаржувані судові рішення скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права та відмовити відповідачеві в задоволенні його скарги.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 21.04.1997 року ухвалою арбітражного суду Донецької області по справі №35/1-1-б було порушено справу про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Макіївський металургійний комбінат" (а.с.41, т.2).

19.11.2001 року ухвалою господарського суду Донецької області введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.01.2002 року у справі про банкрутство відкрито процедуру санації боржника. (а.с.42, т.2).

Процедура санації неодноразово продовжувалась відповідними ухвалами суду, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.5 ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає рішення про звернення до господарського суду з клопотанням щодо припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; продовження встановленого строку процедури санації; припинення процедури санації; визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; припинення процедури санації і укладення мирової угоди.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б свідчили про припинення процедури санації боржника, суди попередніх судових інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що процедура санації стосовно ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" на час розгляду скарги триває.

З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2012 року державним виконавцем Кіровського ВДВС Макіївського міського управління юстиції було прийнято постанову ВП № 32731532 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду по даній справі в частині стягнення з боржника державного мита в сумі 25 499,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,99 грн. (а.с.19, т.2).

14.01.2013 року постановою Кіровського ВДВС Макіївського міського управління юстиції ВП №3273153 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх його рахунках у банках у межах суми заборгованості по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 25 735,10 грн.

Згідно статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, в тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт.

Частиною 4 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Крім того, ухвалою господарського суду від 4 лютого 2002 року (з виправленнями, внесеними ухвалою суду від 11 лютого 2002 року) у справі №35/1-1б були вжиті заходи до забезпечення вимог кредиторів, зокрема, накладено арешт на майно боржника, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженого ним органу, або іншим особам, крім керуючого санацією, вчиняти дії щодо майнових активів боржника. Матеріалами справи підтверджується, що боржник до теперішнього часу знаходиться у процедурі санації, постанова про визнання відповідача банкрутом не прийнята, стадія розподілу стягнутих з боржника грошових сум у процедурі санації не діє. Постанова ВДВС про арешт коштів боржника ставить під загрозу виконання передбачених заходів та подальшу реалізацію Розпорядження Кабінету Міністрів України № 225-р від 14 квітня 2004 року та плану санації ВАТ "Макіївський металургійний комбінат".

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію забороняється, зокрема, стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Частиною 6 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначений вичерпний перелік вимог кредиторів, на які дія мораторію не поширюється.

Таким чином, розглядаючи справу, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов правильно висновку про те, що оскільки ВАТ "Макіївський металургійний комбінат" до теперішнього часу знаходиться в процедурі санації, його ще не визнано банкрутом, то спірна постанова ВДВС про арешт коштів боржника є такою, що прийнята в порушення накладеної судом заборони будь-яким особам, крім керуючого санацією, вчиняти дії щодо майнових активів боржника.

Згідно ст.121 2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Суд вважає, що приймаючи оскаржувані судові рішення, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до вірного висновку про правомірність скасування постанови Кіровського відділу Державної виконавчої служби Макіївського МУЮ від 14.01.2013 року ВП №32731532 про арешт коштів відповідача в межах суми заборгованості по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 25 735,10 грн.

Суди повно і всебічно з'ясували та перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку всім доказам та прийняли законні судові рішення, які необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 4 березня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26 березня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій