Постанова

від 16.02.2009 по справі 13/143(5/387)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/143(5/387)

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.02.2009  року                                                                      Справа № 13/143(5/387)

Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :

     головуючого судді            Іноземцевої Л.В.

     суддів                                Бородіної Л.І.

                                               Якушенко Р.Є.

Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2008

     при секретарі

     судового засідання          Жиленко Д.В.

за участю представників сторін:

від позивача          - Жидких О.В., за довір. від 12.05.2008 б/н;

від відповідача –Шапка О.В., за довір. від 12.02.2009 № 217-7

     Розглянув                     

     апеляційну скаргу            Товариства з обмеженою відповідальністю

    „Рубіжанський Краситель”,

    м. Рубіжне Луганської області                                                

     на рішення

     господарського суду        Луганської області

     від                                     30.10.2008

     у справі                             № 13/143(5/387)  (суддя Яресько Б.В.)

     за позовом                         Товариства з обмеженою відповідальністю

    „ЛісБрок ВС”, м. Лисичанськ

     до відповідача                   Товариства з обмеженою відповідальністю

     „Рубіжанський Краситель”,

     м. Рубіжне Луганської області                                                

     про                                     стягнення 182238 грн. 58 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.10.2008 у справі № 13/143(5/387) (суддя Яресько Б.В.) задоволений  позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛісБрок ВС”, м.Лисичанськ Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель”, м.Рубіжне Луганської області, стяг-

Суддя –доповідач

Л.В.Іноземцева

нуто з відповідача заборгованість за договором доручення в сумі 182238 грн. 58 коп.

Рішення суду з посиланням на статті 173, 193 Господарського кодексу України (далі по тексту –ГК України), статті 521, 525, 530 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) мотивовано доведеністю матеріалами справи факту прострочення виконання грошового зобов”язання з оплати одержаних від позивача послуг з митного оформлення вантажів за договором доручення № 11-03/04 від 11.03.2004.

Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель” (ТОВ „Рубіжанський Краситель”) – відповідач у справі не погодилось з прийнятим рішенням і подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати у зв”язку з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права і постановити нове рішення по суті справи.

          На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує наступне.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем були надані копії актів звірення розрахунків та актів виконаних робіт, згідно яких суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. При цьому суд не звернув уваги на неодноразові заперечення відповідача, який протягом всього судового процесу зазначав що не може підтвердити суму заборгованості з причини відсутності вищезазначених документів.

12.11.2008 товариство звернулося з письмовим запитом до митного поста „Лисичанськ” з проханням підтвердити факт митного оформлення ТОВ „ЛісБрок ВС” вантажів, що належать ТОВ „Рубіжанський Краситель”, по  зазначеним   вантажним  митним  деклараціям  в   актах  виконаних  робіт,   які   надавалися  позивачем до суду.

За інформацією митниці частина вантажно - митних декларацій, внесених в акти виконаних робіт, позивачем не оформлювалась, це свідчить про те, що акти виконаних робіт та акти звірення розрахунків, які надані позивачем, не можуть бути письмовими доказами, оскільки містять недостовірні дані щодо факту надання послуг, їх обсягу та вартості. З цієї причини судом прийняте рішення про стягнення з позивача суми заборгованості, яка не відповідає дійсності і повинна бути меншою.

Також судом не з'ясовувався момент виникнення обов'язку відповідача щодо оплати послуг наданих позивачем, що призвело до стягнення з відповідача заборгованості поза межами строків позовної давності, а саме по актах виконаних робіт від 31.07.2005 № 20 на загальну суму 74568 грн. 10 коп. та від 31.08.2005 № 24 на загальну суму 68743 грн. 84 коп., оскільки позов був поданий позивачем лише у серпні 2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛісБрок ВС” (ТОВ „ЛісБрок ВС”) –позивач у справі вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представників сторін, перевіривши повноту з'ясування місцевим господарським судом  обставин справи, апеляційний господарський суд

в с т а н о в и в :

11.03.2004 сторони у справі уклали договір-доручення № 11-03/04, за умовами якого ТОВ „Рубіжанський Краситель” - позивач у справі, за договором довіритель, доручив, а ТОВ „ЛісБрок ВС” - відповідач у справі, за договором  повірений, прийняв зобов'язання від власного імені і за рахунок довірителя здійснювати у Луганській і Енергетичній митницях України митне оформлення товарів, майна, транспортних засобів довірителя, що перетинають митний  кордон України (а. с. 6 - 8, т. 1).

Згідно із пунктом 2.1.7 договору повірений зобов”язаний надавати довірителю докладний звіт про виконання доручення, витрачені кошти з наданням підтверджуючих документів, у тому числі фінансового характеру.

Відповідно до розділу 4 договору вартість послуг повіреного визначаються у додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору, оплата послуг здійснюється при наявності документального  підтвердження виконання послуг і відповідного рахунку. При цьому пунктом 2.2.2 встановлений обов”язок довірителя здійснювати щомісячно передплату, сума якої розраховується повіреним і необхідна для проведення митних платежів і зборів.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що спори, що виникають з договору підлягають вирішенню  Міжнародним комерційним арбітражем при Торгово-промисловій палаті України.

Додатком № 1 до договору № 11-03/04 сторони узгодили перелік і вартість послуг, що надаються повіреним (а. с. 9, т. 1).

До договору № 11-03/04 сторони уклали 3 додаткові угоди № 1 від 19.07.2004, № 2 від 01.10.2004, № 3 від 01.01.2005, якими сторони узгоджували вартість послуг і строк дії договору (а. с. 10 - 12, т. 1).

13.07.2007 ТОВ „ЛісБрок ВС” подало позов у господарський суд Луганської області про стягнення з ТОВ   „Рубіжанський Краситель”  заборгованості в сумі 182238 грн. 58 коп., що утворилася за відповідачем при виконанні договору № 11-03/04. В обґрунтування  заявленої до стягнення суми позивачем поданий акт звірення розрахунків з відповідачем від 01.01.2007 (а. с. 2, 13, т. 1).

09.08.2007 господарський суд за клопотанням відповідача припинив провадження у справі № 5/387 по пункту 5 частини 1 статті 80 ГПК України з огляду на умови договору № 11-03/04 щодо вирішення спорів Міжнародним комерційним арбітражним судом   при Торгово-промисловій палаті України (а. с. 60, т.1). Дана ухвала сторонами не оскаржувалась.

22.08.2008 ТОВ „ЛісБрок ВС”  подало заяву  у господарський суд Луганської області про перегляд ухвали від 09.08.2007 у справі № 5/387 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування нововиявлених обставин позивач послався на рішення від 28.07.2007 господарського суду Луганської області у справі № 10/18пд, яке набрало законної сили 15.08.2008, яким визнані недійсними пункти 5.2, 5.3, 5.5 розділу 5 договору доручення № 11-03/04 (а. с. 61 - 67, т. 1).

22.08.2008 господарським судом прийнята заява позивача до розгляду, справі присвоєний № 13/143(5/387), про що винесено відповідну ухвалу (а. с. 72, т. 1).

Ухвалою господарського суду від 18.09.2008 у справі № 13/143(5/387) ухвала суду від 09.08.2007 про припинення провадження у справі скасована за нововиявленими обставинами, справа призначена до розгляду по суті позовних вимог (а. с. 77 -78, т. 1). Дана ухвала сторонами не оскаржувалась.

Рішенням господарського суду від 30.10.2008 у справі  № 13/143(5/387) позов задоволений повністю з підстав викладених вище (а. с. 32 - 33, т. 3).

При з'ясуванні фактичних обставин справи апеляційною інстанцією встановлено, що позивачем звіт про виконання доручення згідно умов пункту 2.1.7 договору відповідачу не подавався. Натомість сторони протягом дії договору доручення № 11-03/04 складали і підписували акти виконаних робіт, в яких є посилання на договір доручення № 11-03/04. Згідно доводів позивача за час дії договору доручення складено 23 акта виконаних робіт, сума виконаних робіт по договору становить 746348 грн. 18 коп., тому числі:

                                                          2004 рік

акти виконаних робіт

- № 232 від 31.03.2004 за період з 01.03.2004 по 31.03.2004 на суму 7450 грн. 71 коп.;

- № 244 від 30.04.2004 за період з 01.04.2004 по 30.04.2004 на суму 48622 грн. 01 коп.;

- № 249 від 31.05.2004 за період з 01.05.2004 по 31.05.2004 на суму 50759 грн. 79 коп.;

- № 252 від 30.06.2004 за період з 01.06.2004 по 30.06.2004 на суму 35345 грн. 57 коп.;

- № 258 від 31.07.2004 за період з 01.07.2004 по 31.07.2004 на суму 34489 грн. 57 коп.;

- № 264 від 31.08.2004 за період з 01.08.2004 по 31.08.2004 на суму 35305 грн. 92 коп.;

- № 268 від 30.09.2004 за період з 01.09.2004 по 30.09.2004 на суму 39104 грн. 22 коп.;

- № 272 від 29.10.2004 за період з 01.10.2004 по 29.10.2004 на суму 37222 грн. 19 коп.;

- № 277 від 30.11.2004 за період з 01.11.2004 по 30.11.2004 на суму 33209 грн. 30 коп.;

- № 280 від 30.12.2004 за період з 01.12.2004 по 30.12.2004 на суму 34152 грн. 23 коп.

2005 рік

акти виконаних робіт

- № 3 від 31.01.2005 за період з 01.01.2005 по 31.01.2005 на суму 51538 грн. 51 коп.;

- № 7 від 28.02.2005 за період з 01.02.2005 по 28.02.2005 на суму 48473 грн. 33 коп.;

- № 12 від 31.03.2005 за період з 01.03.2005 по 31.03.2005 на суму 40076 грн. 06 коп.;

- № 15 від 30.04.2005 за період з 01.04.2005 по 30.04.2005 на суму 24221 грн. 77 коп.;

- № 16 від 31.05.2005 за період з 01.05.2005 по 31.05.2005 на суму 13844 грн. 57 коп.;

- № 19 від 30.06.2005 за період з 01.06.2005 по 30.06.2005 на суму 11584 грн. 44 коп.;

- № 20 від 31.07.2005 за період з 01.07.2005 по 31.07.2005 на суму 74568 грн. 10 коп.;

- № 24 від 31.08.2005 за період з 01.08.2005 по 31.08.2005 на суму 68743 грн. 84 коп.;

- № 28 від 30.09.2005 за період з 01.09.2005 по 30.09.2005 на суму 18893 грн. 02 коп.;

- № 30 від 31.10.2005 за період з 01.10.2005 по 31.10.2005 на суму 5871 грн. 24 коп.;

- № 36 від 30.11.2005 за період з 01.11.2005 по 30.11.2005 на суму 1010 грн. 00 коп.;

- № 41 від 31.12.2005 за період з 01.12.2005 по 31.12.2005 на суму 10587 грн. 54 коп.

2006 рік

- акт виконаних робіт № 44 від 31.01.2006 за період з 01.01.2006 по 31.01.2006 на суму 21274 грн. 25 коп.

До матеріалів справи позивачем подано 21 акт виконаних робіт по договору доручення № 11-03/04 на загальну суму робіт 661098 грн. 82 коп., відсутні акт виконаних робіт № 249 від 31.05.2004 на суму 50759 грн. 79 коп. і акт виконаних робіт № 258 від 31.07.2004 на суму 34489 грн. 57 коп. (а. с. 90, 96, 124, т. 1, а. с. 1, 53, 121, 147, т. 2, а. с. 1 –12, т. 3).

Відповідач заперечує факт складання актів виконаних робіт за травень та липень 2004 року № 249, 258. Також посилається на те, що акти виконаних робіт № 232 від 31.03.2004, № 244 від 30.04.2004, № 28 від 30.09.2005  підписані неуповноваженою особою. До акту виконаних робіт № 19 від 30.06.2005 включена вартість послуг в сумі 1047 грн. 54 коп. за митне оформлення вантажу  іншому підприємству –ТОВ «Логрус - АМТ»до якою відповідач не має ніякого визначення.

Крім того відповідач зазначає про відсутність первинних документів на підтвердження виконання робіт, вказаних в актах, зокрема, доказів оформлення позивачем сертифікатів відповідності  при митному оформленні вантажів (а. с. 58 - 60, т. 3).

Зважаючи на ці обставини, умови договору доручення, апеляційною інстанцією за клопотанням сторін ухвалою суду від 22.12.2008 витребувано інформацію від Луганської митниці, Луганської торгово - промислової палати, Державної інспекції по карантину рослин щодо здійснених митних операцій, оформлення сертифікатів походження товарів та висновків про вихід готової продукції ТОВ „ЛисБрок ВС” для ТОВ „Рубіжанський краситель” за період з березня 2004 по січень 2006 року.

На підставі одержаних від зазначених установ первинних документів (вантажно - митних декларацій, сертифікатів, висновків державної санітарно - епідеміологічної експертизи, актів фітосанітарного контролю) сторонами у справі складено акт від 22.01.2009, за змістом якого сторони дійшли згоди про відсутнсть первинних документів в підтвердження надання послуг, що буди включені в акти виконання робіт по договору доручення № 11-03/04 від 11.03.2004, в загальній сумі 81730 грн. 79 коп. Надання послуг по договору на суму 9002 грн. 79 коп. вартість яких не була включена  в акти виконаних робіт.

Згідно окремих зауважень до акту позивач зазначає про надання послуг, що не були включені в акти виконаних робіт, але підтверджується первинними документами, в сумі 9686 грн. 42 коп. і  наполягає на задоволення позову у повному обсязі  посилаючись на те, що договірні стосунки існували протягом тривалого часу, він не зобов'язаний був  зберігати первинні документи з огляду на підписані акти виконаних робіт.

Дослідженням первинних документів апеляційною інстанцією встановлено факт надання послуг по договору доручення № 11-03/04 за період з 01.03.2004 по 31.01.2006 на суму 673613 грн. 84 коп. у тому числі 663927 грн. 39 коп. - сума, що була включена в ати виконаних робіт, 9686 грн. 42 коп. –вартість послуг, що не були включені в акти виконаних робіт, оплата  послуг здійснена в сумі 564109 грн. 60 коп., заборгованість становить 109504 грн. 21 коп. (а. с. 121-141, т. 3, а. с. 1-178, т. 4, а. с. 1-166 т. 5, а. с. 1-185, т. 6).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду підлягає частковому скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи з огляду на наступне.

Договір, що укладений сторонами у справі є змішаним договором, оскільки містить, положення, що притаманні договору доручення і договору про надання послуг.

Так, згідно статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок  другої сторони (довірителя)  певні  юридичні дії.  Правочин,  вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

             Договором доручення може бути встановлено  виключне  право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.  У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором дорученням, якщо інше  не встановлено договором або законом (частина 1 статті 1002 ЦК України).

Згідно із статтею 1006 ЦК України  повірений зобов'язаний:

- повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості  про хід виконання його доручення;

- після  виконання  доручення або в разі припинення договору доручення до  його  виконання  негайно   повернути   довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи,  якщо це вимагається за  умовами договору та характером доручення;

- негайно  передати  довірителеві  все  одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до статті 901 ЦК України за  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

          Положення цієї  глави  можуть  застосовуватися  до всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не  суперечить  суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі , у строки та  порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Як свідчать фактичні обставини  справи відповідач за умовами договору дорученням № 11-03/04 від власного імені, але за рахунок відповідача, здійснював митне оформлення товарів, майна транспортних засобів відповідача, а відповідач оплачував митне оформлення товарів, що перетинають митний кордон України.

Місцевий суд при вирішенні спору правомірно послався на статтю 193 ГК України, за правилами якої суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору, кожна сторона повинна вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Але  при прийнятті рішення дійшов невірного висновку про підтвердження матеріалами справи –актами виконаних робіт факту надання послуг на суму 746348 грн. 18 коп. Як зазначалось вище, згідно наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, вартість наданих послуг становить 661098 грн. 82 коп.

Згідно вище наведених норм чинного законодавства і умов  договору доручення обов'язком повіреного є надання звіту про виконання доручення та підтверджуючих документів. Первинними документами на підтвердження виконання позивачем зобов'язань за договором доручення № 11-03/04 підтверджується надання послуг і  здійснення платежів, необхідними для митного оформлення товарів, на суму                         673613 грн. 84 коп., враховуючи часткову оплату одержаних послуг, борг відповідача становить 109504 грн. 21 коп. А тому рішення місцевого суду підлягає частковому скасуванню, з постановленням рішення про часткове задоволення позовних вимог на суму 109504 грн. 21 коп.

Доводи апеляційної скарги про підписання актів виконаних робіт неуповноваженими особами судовою колегією  відхиляється, оскільки факт заборгованості відповідача підтверджується не актами виконаних робіт, а первинними документами, як того вимагають умови договору доручення, що укладений сторонами у справі.

Посилання апелянта на незастосування судом першої інстанції позовної давності відхиляються з огляду на пункт 3 статті 267 ЦК України, за змістом якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Заява про застосування позовної давності відповідачем суду першої інстанції не подавалась, а тому ці доводи відповідача не оцінюються і апеляційним судом.

Також апеляційної інстанцією відхиляється твердження позивача про те, що він не зобов'язаний був зберігати первинні документи на виконання доручення з огляду на існування актів виконаних робіт, їх часткову оплату і наявні в матеріалах справи  акти звірення розрахунків.

Відповідно до договору доручення позивач повинен подати не тільки звіт, а і підтверджуючи документи  про його виконання, якими є первинні документи на підтвердження здійснення митних операцій. Актами виконаних робіт, як зазначають вище, не  підтверджується надання послуг (виконання доручення) на вказану в них суму –746348 грн. 18 коп.. При проведенні платежів відповідач в платіжних документах, як правило, не вказував за який період і на підставі якого акту виконаних робіт здійснюється платіж. Згідно наявних в матеріалах справи платіжних документів у графі призначення платежу вказувалось: брокерські послуги і заборгованість по договору                № 1-03/04.

Акт звірення розрахунків від 01.01.2007 не є належним доказом в підтвердження заборгованості по договору доручення № 1-03/04, з акту не вбачається  які  господарські операції звіряються, на підставі яких документів і за яким договором (а.с. 13, т. 1).

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ТОВ «Рубіжанський краситель»підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду частковому скасуванню, з постановлення рішення про часткове задоволення позовних вимог в сумі                               109504 грн. 21 коп.

Місцевий суд при розподілі судових витрат не звернув уваги на ту обставину, що позивачу ухвалою від 09.08.2007, якою було припинено провадження у справі, повернуто державне мито в сумі 1822 грн. 39 коп., що підлягало сплаті за подачу позову. При зверненні  із заявою про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами  позивачем сплачено державне мито в сумі 911 грн. 19 коп. (а.с. 69, т. 1). А тому з позивача  відповідно до статті 49 ГПК України підлягає достягнення в доход державного бюджету України державне мито в сумі 911 грн. 20 коп.

Відповідно до статті 49 ГПК України апеляційною інстанцією  здійснюється перерозподіл судових витрат за позовом, державне мито в сумі 1095 грн. 03 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70 грн. 90 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача.

Витрати відповідача по сплаті державного мита за апеляційною скаргою пропорційно розміру задоволених апеляційних вимог в сумі 363 грн. 66 коп. покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст.  99, 101, п. 2 ст. 103 п. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України Луганський апеляційний  господарський суд,

п о с т а н о в и в :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель” на рішення господарського суду Луганської області від 30.10.2008 у справі № 13/143(5/387)  задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 30.10.2008 у справі № 13/143(5/387) скасувати частково.

3. Позов задовольнити частково.

4. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду від 30.10.2008 у справі № 13/143(5/387)  викласти в наступній редакції:

„Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель”, Луганська область, м.Рубіжне, пл.Хіміків, 2, ід.код 32803997, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛісБрок ВС”, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Карла Маркса, 146, ід.код 25365292 заборгованість в сумі 109504 грн. 21 коп., державне мито в сумі 1095 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 70 грн. 90 коп.”

5. В решті позову відмовити

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛісБрок ВС”, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Карла Маркса, 146, ід.код 25365292, в доход Державного бюджету України державне мито у сумі 911 грн. 45 грн. за подання позовної заяви до господарського суду Луганської області за реквізитами: рахунок № 31118095700006 у банку –ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ –24046582, одержувач –УДК у м.Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку 095.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛісБрок ВС”, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Карла Маркса, 146, ід.код 25365292, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубіжанський Краситель”, Луганська область, м.Рубіжне, пл.Хіміків, 2, ід.код 32803997, витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою в сумі 363 грн. 66 коп.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 20.02.2009.

           Головуючий суддя                                                       Л.В. Іноземцева

           Суддя                                                                              Л.І. Бородіна

           Суддя                                                                              Р.Є. Якушенко

Надруковано 5 примірників:

1-до справи;

2- позивачу, ТОВ „ЛісБрок ВС”(вул. К.Маркса, 14-б, м. Лисичанськ, Луганської області, 93100)

3-відповідачу ТОВ „Рубіжанський Краситель”(пл. Хіміків, 2,м. Рубіжне, Луганської області,93000)

4-до наряду

5-ГСЛО

внесено: