Рішення

від 09.02.2009 по справі 5020-3/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" лютого 2009 р. справа № 5020-3/294

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства "Янтар"

(65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 21)

до відповідача          Приватного підприємства "Ультімо"

(99002, м. Севастополь, вул. Громова, буд. 60-А),

(99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15)

про стягнення боргу в розмірі 7 036,63 грн.,

Суддя Головко В.О.

За участю представників:

позивач –Дябло Г.С., довіреність № б/н від 09.01.2009;

відповідач –Логінова А.М., довіреність № 154 від 09.02.2009;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач –Відкрите акціонерне товариство "Янтар", звернулося до суду з позовом до відповідача –Приватного підприємства "Ультімо" про стягнення боргу в розмірі 69 956,58 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов договору поставки № 24/03/08 від 24.03.2008 щодо оплати за отриманий товар.

В процесі розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 7 036,63 грн.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу та пені. Щодо стягнення 3% річних –проти позову заперечує (арк.с.69). В судовому засіданні представник відповідача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на позов.

Представникам позивача та відповідача в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008 між позивачем –Відкритим акціонерним товариством "Янтар" (Постачальник), та відповідачем –Приватним підприємством "Ультімо" (Покупець) укладено договір поставки № 24/03/08 (арк.с.7-8). Відповідно до умов договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю на умовах СРТ –Одеса, склад Постачальника, відповідно до Правил "Інкотермс" в редакції 2000 року, продукцію в асортименті (далі –товар).

На виконання вищевказаного договору 03.10.2008 позивач поставив відповідачу товар згідно з накладними № 3466, № 3467, № 3468, № 3469, № 3470, № 3471, № 3472,    № 3473 на загальну суму 138 177,66 грн. (арк.с.9-12).

Відповідно до п. 3.1. договору, оплата за товар на розрахунковий рахунок Постачальника здійснюється Покупцем шляхом сплати з відстрочкою платежу в двадцять один календарний день з моменту поставки товару.

Втім, відповідач умови договору порушив, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 58 265,00 грн.

Крім того, на момент поставки ПП "Ультімо" мало заборгованість перед ВАТ "Янтар" в розмірі 3 295,78 грн.

07.11.2008 ВАТ "Янтар" направив на ім'я ПП "Ультімо" претензію з вимогою сплатити заборгованість за товар та штрафні санкції за прострочення оплати, але дана претензія була залишена без уваги.

13.11.2008 на підставі накладних № UBU –00114144, № UBU –00114145, № UBU –00114146, ПП "Ультімо" було повернено ВАТ "Янтар" товару на загальну суму –21 603,90 грн. Також було підписано акт звірення взаємних розрахунків (арк.с.18).

Таким чином, станом на день подачі позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 61 604,54 грн., що стало причиною для звернення позивача в суд із даним позовом.

В процесі розгляду справи позивач двічі зменшував розмір позовних вимог, остаточно просить стягнути з відповідача 7 036,63 грн., з яких 3 295,76 грн. –основний борг, 3 325,23 грн. –штрафні санкції (пеня), 415,64 грн. –3 % річних.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частин 1 та 3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Факт отримання товару та наявна заборгованість в сумі 3 295,76 грн. підтверджуються матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості Відповідачем не надано. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (стаття 624 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2. договору, у випадку прострочення платежу Покупцем, останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

За розрахунком позивача сума пені складає 3 325,23 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Згідно з розрахунком позивача сума 3% річних складає –415,64 грн.

Перевіривши розрахунки пені та 3% річних, суд знаходить їх вірними.

За змістом частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи те, що дії відповідача щодо визнання позову в частині основного боргу в сумі 3 295,76 грн. та пені в сумі 3 325,23 грн. не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Решта позовних вимог також підлягає задоволенню, оскільки є нормативно обґрунтованими та такими, що підтверджені належними доказами.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 7 036,63 грн., з яких 3 295,76 грн. –основний борг, 3 325,23 грн. –штрафні санкції (пеня), 415,64 грн. –3% річних.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 699,57 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Ультімо" (99002, м. Севастополь,         вул. Громова, буд. 60-А; код ЄДРПОУ 32178483, р/р 260030259407 в «Укрсіббіанк», МФО 351005) на користь Відкритого акціонерного товариства "Янтар" (65031, м. Одеса,  вул. Новомосковська дорога, 21; код ЄДРПОУ 00446724, р/р 2600396487808 в ЗАТ «ПУМБ»м. Одеса, МФО 388432) заборгованість в розмірі 7 036,63 грн., з яких       3 295,76 грн. –основний борг, 3 325,23 грн. –штрафні санкції, 415, 64 грн. –3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 699,57 грн., та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                                В.О. Головко

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

19.02.2009

РОЗСИЛКА:

1. ВАТ "Янтар"

(65031, м. Одеса, вул. Новомосковська дорога, 21)

2. ПП "Ультімо"

(99002, м. Севастополь, вул. Громова, буд. 60-А)

(99014, м. Севастополь, Камишове шосе, 15)

3. Справа

4. Наряд