Рішення

від 28.01.2009 по справі 20/240-08-5306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/240-08-5306

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2009 р.Справа  № 20/240-08-5306

За позовом: Громадської організації „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси”

До відповідача: Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Бойко Н.І., діюча за дов. 25/4-12 від 9.12.2008р.

від  відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Громадська організація „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” звернулася до господарського суду Одеської області із позовною заявою, поданою до відповідача - Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 1,3067 га, розташованою в селі Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області по вул. Студентській, 18, для розміщення реабілітаційного Центру воїнів-інтернаціоналістів „Шураві”.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невизнання відповідачем передбаченого ст.92 Земельного Кодексу України права позивача як громадської організації інвалідів України на постійне користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності. Зазначене, на думку позивача, виразилося у відповіді на звернення з проханням передати земельну ділянку у постійне користування, в якому (лист від 28.11.2008 року №875/02-07) відповідач відмовив у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, які відносяться до державної чи комунальної власності.

Відповідач надав суду відзив на позов (вх. суду 532 від 13.01.2009р.), в якому  проти позову заперечує з посиланням на те, що позивачем, в підтвердження того, що Спілка дійсно відноситься до громадських організацій інвалідів України, не було надано сільській раді жодного документу. Відповідач також вказує, що листом № 916/02-07 від 22 грудня 2008 року, відповіді на який не одержано, сільська рада зобов'язала ГО „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” для вирішення питання, порушеного у клопотанні, надати документі, які підтверджують статус Спілки як громадської організації інвалідів, оскільки статут організації не є підтвердженням відповідної організаційної форми позивача, а також документи, які підтверджують право власності Спілки на будівлі і споруди центру реабілітації воїнів - інтернаціоналістів „Шураві”. Більш того, юридичним власником зазначеного реабілітаційного центру та фактичним користувачем земельної ділянки є ТОВ „Віват”, яке здійснює господарську діяльність на спірній земельній ділянці, експлуатацію будівель і споруд Реабілітаційного центру „Шураві”.

Крім того, відповідач вважає, що, вказаний спір не підлягає розгляду у господарських судах, оскільки на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності розповсюджується компетенція адміністративного суду, яким у даному випадку є Овідіопольський районний суд.

У судовому засіданні 28.01.2009р. представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, а також надав пояснення на відзив, в якому зазначив, що між позивачем та відповідачем вже існують орендні правовідносини щодо використання земельної ділянки, про яку йдеться у позовній заяві. Втім, після внесення змін до статті 92 Земельного кодексу України, у позивача виникло право на використання земельної ділянки саме на умовах постійного користування. Таким чином, земельна ділянка, яку позивач просив надати у користування йому як постійному користувачу (на підставі статті 92 ЗК України), вже знаходиться у його використанні, виділена в натурі, а у відповідача наявні всі необхідні документи, тому посилання відповідача на їх ненадання позивачем є доказом безпідставного невизнання радою права позивача на отримання земельної ділянки у постійне користування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, незважаючи на обізнаність про час та місце судового розгляду, про що свідчить підпис належного представника відповідача про отримання судової ухвали від 12.01.2009р., зроблений на оригіналі ухвали, що міститься у матеріалах справи. За таких обставин, факт невикористання відповідачем свого процесуального права на участь у судових засіданнях, з урахуванням надання відзиву із викладенням існуючої правової позиції, не є, на думку суду, перешкодою для розгляду справи за відсутності відповідача.  

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 31.03.2005 року між Кароліно-Бугазькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області та Громадською організацією „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” було укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.24-28), відповідно до якого Орендодавець (відповідач) на підставі рішення Кароліно-Бугазької сільської ради №1843 28 сесії –ІV скликання від 24.03.2005 року, надає, а Орендар (позивач) приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, розташовану в с. Кароліно-Бугаз, вул. Студентська, 18, Овідіопольського району Одеської області (в межах населеного пункту).

Відповідно до умов вказаного договору оренди від 31.03.2005 року площа орендованої земельної ділянки складає 1,307 га, строк договору оренди  встановлений сторонами  терміном 4 роки та 11 місяців.

Зазначена земельна ділянка, відповідно до п.5.1, 5.2 договору передається для будівництва реабілітаційного центру „Шураві” членів спілки ветеранів Афганістану з цільовим призначенням –обслуговування зазначеного центру.

05.03.2008 року сторонами складено акт встановлення в натурі меж вищевказаної земельної ділянки (а.с.29-31), наданої для розміщення реабілітаційного центру згідно з рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради від 6.09.2001р., з планом встановлення меж земельної ділянки та кадастровий планом цієї земельної ділянки.

Відповідно до витягу від 06.06.2008 року за вих. №510-0, який було видано Відділом земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області (а.с.32-33), нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 1 252 723,55 грн.

Рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради №1275-У від 17.06.2008 року (а.с.34-35) „Про передачу земельної ділянки площею 1,3067 га, розташованої в селі Кароліно-Бугаз Овідіопольського району Одеської області по вул. Студентській, 18, в довгострокову оренду терміном на 49 років ГО „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” для розміщення реабілітаційного Центру воїнів-інтернаціоналістів „Шураві”, було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки та надано позивачу в довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років зазначену земельну ділянку площею 1,3067 га для розміщення реабілітаційного Центру воїнів-інтернаціоналістів „Шураві” із встановленням орендної плати в сумі 59 324,28 грн. на рік.

Вважаючи, що згідно із ст.92 Земельного кодексу України, він, як громадська організація інвалідів, має право на постійне користування цією земельною ділянкою, позивач звернувся до відповідача з проханням передати зазначену земельну ділянку у постійне користування. На вказане звернення відповідач відповів листом від 28.11.2008 року за вих. №875/02-07 (а.с.37), відповідно до якого відмовив у задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, які відносяться до державної чи комунальної власності. Враховуючи, що ГО „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” не відноситься ані до державної, ані до комунальної власності, позивачу було запропоновано укласти із сільською радою додаткову угоду до договору земельної ділянки від 31.03.2005р.

Після цього, вважаючи зазначену відповідь доказом невизнання права позивача, як громадської організації інвалідів, на постійне користування земельною ділянкою, ГО „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” звернулася до господарського суду Одеської області із відповідним позовом.

Проаналізувавши подані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку,  суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право  або інтерес, зокрема, шляхом визнання права.

Приймаючи до уваги, що з листа Кароліно-Бугазької сільської ради від 28.11.2008 року №875/02-07, адресованого голові громадської організації вбачається, що рада вважає недоречним посилання позивача на наявність у останнього права постійного користування згідно зі ст.92 Земельного кодексу України, суд доходить висновку про правомірність звернення ГО „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” до суду із відповідним позовом.

Стаття 92 Земельного кодексу України визначає право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України, із змінами та доповненнями, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а)підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про об'єднання громадян» громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших соціальних інтересів.

Згідно до п. 1.1. статуту Позивача (а.с.8-22), Громадська організація є добровільною, самостійною організацією інвалідів, учасників бойових дій в Афганістані і воєнних конфліктів в інших іноземних державах, членів родин загиблих, військовополонених і тих, хто пропав безвісті під час війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших іноземних державах, а також інших громадян України, які всебічно сприяють діяльності громадської організації і беруть участь у реалізації її програм та заходів.

Відповідно до п. 2.1 Статуту, головною метою діяльності Громадської організації є здійснення заходів щодо соціального захисту, реабілітації, оздоровлення, залучення до суспільно корисної діяльності, занять фізичною культурою і спортом, консолідація і координація зусиль учасників бойових дій та інвалідів війни, сімей загиблих, їх об'єднань у справі широкого, більш ефективного використання наявних можливостей в забезпеченні захисту своїх законних політичних, економічних, соціальних прав, надання оздоровчої, медичної, психологічної, моральної та матеріальної допомоги членам Громадської організації, в першу чергу інвалідам та родинам загиблих.

Державним класифікатором України, а саме: Класифікацією організаційно-правових форм господарювання встановлено, що об'єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці - фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з чинним законодавством право на присвоєння підприємствам, установам, організаціям кодів за органом управління, організаційно-правовою формою та за видом діяльності надано органам Державного комітету статистики України на місцях відповідно до установчих документів (статуту або положення), що встановлюють, на яких засадах створена та чи інша установа, організація, якими законодавчими документами в своїй роботі керуються, та визначені завдання їх діяльності.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА №080475, виданою 18.02.2008р. (а.с.58), позивач має код класифікації організаційно-правових форм господарювання 815 (громадська організація). У відповідності із рішенням Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси №150/15-0 від 31.01.2006р. (а.с.59) позивач внесений до Реєстру неприбуткових організацій.

З урахуванням аналізу зазначених доказів, а також положень статуту, зареєстрованого належним чином та не визнаного недійсним у встановленому законом порядку, суд доходить висновку, що позивачем належним чином, у відповідності зі ст.33 ГПК України, доведено статус громадської організації інвалідів України, на яку, згідно до ст.92 ЗК України, нарівні з державними та комунальними підприємствами розповсюджується право постійного користування земельними ділянками.

Заперечення відповідача, засновані на факті ненадання позивачем до клопотання про надання земельної ділянки у постійне користування належним чином засвідчених документів громадської організації з посиланням на ст.123 ЗК України, судом до уваги не приймаються, оскільки у випадку ненадання будь-яких документів або з інших визначених законом підстав, сільська рада, відповідно до положень ст.123 ЗК України, повинна прийняти рішення  про  відмову  в наданні  земельної  ділянки  в користування, яке має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Враховуючи, що саме таке рішення підлягає оскарженню у судовому порядку, суд вважає, що позивач був позбавлений можливості звернення до суду в порядку адміністративного судочинства, крім того, вибір способу захисту порушеного або оспорюваного права є виключним  правом позивача. За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачем обрано спосіб захисту шляхом визнання права, судом відхиляється твердження відповідача про непідвідомчість вказаного спору господарським судам України.  

Посилання відповідача на те, що договір від 31.03.2005р. не є доказом існування між сторонами орендних правовідносин у зв'язку з відсутністю його державної реєстрації, не приймається судом до уваги, виходячи із загальних приписів презумпції правомірності договору, крім того, жодних доказів його невиконання будь-якою із сторін, в порушення ст.33 ГПК України, відповідач не надав, більш того, у листі від 28.11.2008 року  №875/02-07 (а.с.37) відповідач, жодним чином не оспорюючи його, сам пропонує укласти до існуючого договору додаткову угоду.

Необґрунтованими належним чином є, за думкою суду, також посилання відповідача на відсутність у позивача права власності на споруди та будівлі Реабілітаційного центру „Шураві”, оскільки, по-перше, як вбачається із листа відповідача №875/02-07 від 28.11.2008р., сільська рада зазначає про відсутність у позивача права на одержання ділянки у постійне користування з тих підстав, що він не відноситься до підприємств державної або комунальної власності, а не з жодних інших підстав. Крім того, як свідчать матеріали справи, між позивачем та власником споруд ТОВ „Віват”, засновником якого, доречи, є позивач, укладено договір оренди (безоплатного користування) будівель та споруд реабілітаційного центру. Разом з тим, суд зазначає, що чинним законодавством право на одержання земельної ділянки у постійне користування організацією інвалідів жодним чином не ставиться в залежність від наявності у неї права власності на нерухоме майно.

З урахуванням вищевикладеного, позов Громадської організації „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” підлягає задоволенню, з покладенням на відповідача, згідно до ст.ст.44, 49 ГПК України, витрат по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Громадською організацією „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 36, код ЄДРПОУ 01463653) право постійного користування земельною ділянкою площею 1,3067 га, що розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул. Студентська, 18, для розміщення реабілітаційного Центру воїнів-інтернаціоналастів „Шураві”.

3. Стягнути з Кароліно - Бугазької Сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67884, Одеська область, Овідіопольський район, вул. Приморська, 1, код ЄДРПОУ 04527307) на користь Громадської організації „Спілка ветеранів Афганістану Ленінського району м. Одеси” (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 36, код ЄДРПОУ 01463653) 85 /вісімдесят п'ять/ грн. 00 коп. державного мита та 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

рішення підписано 2.02.2009р.