Постанова

від 18.02.2009 по справі 21/229-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/229-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2009                                                                                       Справа № 21/229-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя   Ясир Л.О. (доповідач)    

суддів: Білецької Л.М., Пруднікова В.В.,

секретар судового засідання: Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Стригунова Галина Іванівна, представник, довіреність б/н  від 03.03.08р.;

від відповідача – Руденко Андрій Сергійович, представник, довіреність №12/01  від 02.01.09р.;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства “Аллонж”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  01.12.08р.  у справі №21/229-08

за позовом   приватного підприємства “Аллонж”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до  відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 267 941 грн. 60 коп., -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство “Аллонж”, м.Кривий Ріг звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг про стягнення 234 201 грн. 56 коп. інфляційних (за період січень 2007р. –серпень 2008р.), 33 740 грн. 04 коп. річних (за період з 09.02.07р. по 23.09.08р.).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару за договорами поставки та оплаті пред'явлених до погашення векселів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.08р. по справі №21/229-08 (суддя Алмазові І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 46 265 грн. 75 коп. –інфляційних, 6 665 грн. 23 коп. –річних, 529 грн. 31 коп. витрат по сплаті державного мита, 23 грн. 31 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство “Аллонж”, м.Кривий Ріг звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково рішення про відмову в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних в розмірі 187 935,81 грн. та річних у розмірі 27 074,94 грн. та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції не застосував ст.21 ЗУ “Про цінні папери та фондову біржу та ст.1, ч.4 ст.14 ЦК України і не врахував, що ст.625 ЦК України знаходиться в розділі І “Загальні положення про зобов'язання”, які виникають з підстав встановлених ст.11 цього кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України) та не врахував, що права векселедержателя, які визначені в ст.48 Уніфікованого вексельного закону поширюється також і на інші витрати, якими, зокрема, являються інфляційні втрати, пов'язані із знеціненням грошових коштів.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та представник в судовому засіданні вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими, просить рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладені договори купівлі-продажу №75-19-01/99 від 09.02.1999 р. (а.с.66-67) та №678-19-01/99 від 28.05.1999р. (а.с.65), на виконання яких позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 796 749 грн.26 коп.    

Відповідач на часткове виконання зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару перерахував позивачу кошти в сумі 100 000 грн. та видав три простих векселя (№65305750372491 від 12.07.1999р на суму  527 490, 87 грн., №65305750372525 від 27.07.1999р на суму 160 315, 90 грн, № 65305750372524 від 27.07.1999р на суму 70 000 грн.) всього на суму 559 997 грн.69 коп. (з урахуванням дісконту).

У вересні 1999 року, лютому та березні 2000 року прості векселі було пред'явлено до оплати відповідачу, але вексельна сума не сплачена позивачу.

Отже, заборгованість відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” складається з невиконаних зобов'язань щодо оплати вартості товару в грошовій формі в сумі 136 751,57 грн. та суми 559 997,69 грн. за несплачені векселя.

Пред'явлена приватним підприємством “Аллонж” претензія на загальну суму 692 242,26 грн визнана відповідачем в сумі 692 249,26 грн.

04.04.02р. відділом Державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції м.Кривого Рогу відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню визнаної відповідачем претензії.

12.04.02р. на підставі пункту 8 статті 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження зупинено у зв'язку з порушенням господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі №Б24/105 про банкрутство відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”.

Вищевказані факти встановлені рішеннями господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.01р. у справі №6/508 та від 18.10.05р. у справі № 6/259(33/227), постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2008р. у справі №14/345-07(11/366(20/34-06)  і відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вважаються доведеними.

На даний час провадження у справі про банкрутство відповідача перебуває на стадії підготовчого засідання, публікація оголошення в печаті не здійснювалася (а.с.147), а заборгованість не погашена, що не оспорюється відповідачем. Вказана обставина стала підставою для звернення приватного підприємства “Аллонж” з позовом про стягнення з боржника збитків від знецінення грошових коштів від інфляції та річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно розрахунків (а.с.5, 6) сума інфляційних втрат становить 234 201,56 грн. в тому числі втрати, нараховані на суму боргу, що випливає з договірних зобов'язань –46 265,75 грн., збитки, нараховані на вексельні зобов'язання –187 935,81 грн. Загальна сума 3% річних становить 33 740,04 грн., в тому числі нарахованих на суму договірних зобов'язань –6 665,23 грн., нарахованих на суму вексельних зобов'язань –27 074,81 грн.

Отже, відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” має  перед позивачем, загально цивільні зобов'язання, що випливають з господарських договорів і регулюються нормами цивільного законодавства, та вексельні зобов'язання, які регулюються вексельним законодавством.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання грошових зобов'язань в сумі 136 754,57 грн. за спірними договорами доведено матеріалами справи, позивач правомірно вимагав, а господарський суд стягнув інфляційні втрати та річні, нараховані на вказану суму.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” вексель –це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 4 Закону України “Про обіг векселів в Україні” встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Вказані відносини регулюються спеціальним вексельним законодавством.

Зокрема, статтею 48 Положення про переказний та простий вексель, затвердженого постановою ЦВК і СМК СРСР від 07.08.37р. №104/1341, яке діяло на час видачі спірних векселів, встановлено, що векселедержатель має право вимагати суму векселю, неоплачену платником, відсоток за векселем, якщо в ньому є процентне застереження, відсоток в розмірі шести від дати настання строку платежу, витрати, пов'язані з протестом, пересиланням повідомлення, а також інші витрати.

Аналогічна норма міститься в статті 48 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі.

Таким чином, спеціальним вексельним законодавством врегульована відповідальність певних осіб, до яких звертається з регресною вимогою держатель векселя, і тому в даному випадку відсутні правові підстави для застосування до вексельних зобов'язань статті 625 Цивільного кодексу України, яка встановлює відповідальність за порушення грошових зобов'язань, що виникають з договорів.

Висновки місцевого господарського суду в цій частині позову відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, а позиція заявника базується на помилковому тлумаченні поняття “інші витрати”, викладеному в статті 48 Положення про переказний та простий вексель та Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, оскільки в цих статтях йдеться про витрати, пов'язані саме з обігом векселів.

Інфляційні ж втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а 3% річних є платою за користування чужими грошовими коштами.

З огляду на викладене не приймаються до уваги і доводи відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу про те, що після порушення справи про банкрутство нарахування (стягнення) інфляційних втрат та річних суперечить змісту Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки інфляційні втрати та річні не є санкціями у розумінні статті 12 цього Закону.

Отже, підстави для зміни чи скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

                                   П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.12.08р.  у справі № 21/229-08  –залишити без змін.

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Аллонж”, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область – залишити без задоволення.

Головуючий                                                                             Л.О. Ясир

Судді                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                   В.В.Прудніков

Постанова підписана 20.02.09р.