Рішення

від 12.02.2009 по справі 9/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 р.   Справа № 9/131   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні   справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  Телерадіокомпанія "Діскавері",  вул. Молодіжна,40, м. Івано-Франківськ,76018

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю  "ВІП-Партнер",  вул. Старозамкова,2, м. Івано-Франківськ,76018

про стягнення коштів в сумі 6593, 86 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Бандурка Любомир Ярославович - представник, (довіреність № 106 від 15.12.2008 року)

Від відповідача: не з"явились

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення коштів в сумі 6593, 86 грн., в тому числі: 4400 грн. - боргу; 645, 04 грн. - інфляційних втрат; 114, 40 грн. - три проценти річних; 434, 42 грн. - пені; 1000 грн. - оплата юридичних послуг.

     Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору на надання послуг доступу до мережі Інтернет № 80039 від 01.12.07 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні  зобов"язання: ТзОВ  "ВІП-Партнер" ( абонент)  замовляє, а ТзОВ Телерадіокомпанія "Діскавері" (провайдер) надає абоненту послуги інформаційного абонентського обслуговування щодо доступу абонента до мережі Інтернет, винятково за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 11А у відповідності до умов договору.                       

      Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ТзОВ Телерадіокомпанія "Діскавері"  надано телекомунакаційні послуги за реквізитами ТзОВ  "ВІП-Партнер" на загальну суму 4 400 грн. Відповідачем не оплачено кошти за отримані послуги.

       Листом від  23.10.08 року № 43   позивач  звернувся до відповідача з претензією про оплату суми заборгованості. Однак, відповіді позивач не отримав.

  Станом на 07.05.08 року заборгованість відповідача  становила  4 400 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.

    Із посиланням на  ст.  624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що  позивачем нараховано три відсотки річних за користування  чужими коштами в сумі 114, 40 грн.,  а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 645, 04 грн; 434, 42 грн. - пені

     Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового   відправлення, яке наявне в матеріалах справи.  Явка представника відповідача  в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору на надання послуг доступу до мережі Інтернет № 80039 від 01.12.07 року, укладеного між ТзОВ Телерадіокомпанія "Діскавері"  та  ТзОВ  "ВІП-Партнер", сторони взяли на себе наступні  зобов"язання: ТзОВ  "ВІП-Партнер" ( абонент)  замовляє, а ТзОВ Телерадіокомпанія "Діскавері" (провайдер) надає абоненту послуги інформаційного абонентського обслуговування щодо доступу абонента до мережі Інтернет, винятково за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Мазепи, 11А у відповідності до умов договору  ( п. 1.1 Договору).

     В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України  з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

      Відповідно до п. 7.1-7.3 Договору оплата послуг здійснюється в гривнях за цінами, вказаними в додатку, що є невід"ємною частиною даного договору. Перед підключенням до мережі абонент оплачує першу авансову оплату згідно додатку. Поточні оплати абонент проводить згідно рахунків.

          Пунктом постанови  КМУ від 09.08.05 року № 720  "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" надання   телекомунікаційних   послуг   здійснюється   за попередньою оплатою (внесення авансу, придбання телекомунікаційних карток тощо) та/або в кредит. Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору або без договору за готівкову оплату (чи за допомогою телекомунікаційних карток тощо) в разі одержання споживачем замовленої за попередньою (авансованою) оплатою послуги.

     Пунктом 4.5 Договору встановлено, що станом на перше число кожного місяця підтримувати авансову оплату на рівні або вище рівня, що становить місячну абонплату. Грошові зобов"язання абонента вважаються виконаними  у день поступлення грошей на особовий рахунок провайдера.

       Судом встановлено, що на виконання умов договору  ТзОВ Телерадіокомпанія "Діскавері"  надано телекомунакаційні послуги за реквізитами ТзОВ  "ВІП-Партнер" на загальну суму 4 400 грн. Станом на 07.05.08 року заборгованість відповідача  становила  4 400 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, копія якого наявна в матеріалах справи.

       Листом від  23.10.08 року № 43   позивач  звернувся до відповідача з претензією про оплату суми заборгованості. Суду не подано доказів направлення відповідачем  відповіді на претензію позивача, як і не подано доказів сплати боргу.

      Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

           Відповідно до ст.  629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

        Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Нарахування позивачем  індексу  інфляції за спірний період  в сумі 645, 04 грн. та  три відсотки річних  в сумі  114, 40 грн.  є правомірним та підлягає задоволенню.

      Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України  у  разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  сплата неустойки.

       Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

   Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" споживачі       телекомунікаційних      послуг      несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

        Позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 434, 42 грн. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

        Щодо стягнення збитків, якими позивач вважає оплату послуг юристів  в сумі 1000 грн., то слід зазначити   наступне.

     Витрати на правове обслуговування не є збитками. Віднесення до збитків витрат товариства на правове обслуговування суперечить закону, зокрема ст. 203 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов"язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв"язку із заборгованістю, яку просить стягнути позивач.  Отже, в цій частині позову слід відмовити.

      Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

     Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.  11, 202, 509,  525, 526,   610, 612, 625,  629  ЦК України , ст. 193, 231 ГК України, ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

           Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю  "ВІП-Партнер",  вул. Старозамкова,2, м. Івано-Франківськ,76018  ( код ЄДРПОУ 34084221) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю  Телерадіокомпанія "Діскавері",  вул. Молодіжна,40, м. Івано-Франківськ,76018 ( код ЄДРПОУ 30609642):   4400 грн. - боргу; 645, 04 грн. - інфляційних втрат; 114, 40 грн. - три проценти річних; 434, 42 грн. - пені;   86, 53 грн. -  витрат по сплаті державного мита; 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             В решті позову слід відмовити.

             Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                            Фанда Оксана Михайлівна

                                        рішення виготовлено та підписано 20.02.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду"  Олейняш  Е.М.