Ухвала

від 07.03.2013 по справі 2а-14485/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2013 р. м. Київ К-30404/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Арт»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010

у справі № 2а-14485/10/0570

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Арт» доДержавної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька провизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фуд Арт»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Фуд Арт») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.04.2010 №000116342.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2010 позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 06.04.2010 №0001162342 про застосування до ТОВ «Фуд Арт»штрафних (фінансових) санкцій на суму 6644,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2010 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 22.03.2010 відповідачем була проведена перевірка кафе іsе», що належить ТОВ «Фуд Арт», за результатами якої складено акт перевірки від 22.03.2010 0144/05/63/23/35597934, яким встановлено, що позивачем допущено порушення п. п. 12, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» , а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 23,40 грн.; не видача розрахункового документа; не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.04.2010 №0001162342, яким застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6644,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій щодо проведення перевірки ТОВ «Фуд Арт»суди виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону .

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), у тому числі, перевірок, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» .

Як вбачається з плану-графіку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій сфері ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на березень 2010 року, затвердженого 15.02.2010, у ньому вказана саме перевірка кафе ТОВ «Фуд Арт».

Наявність повноважень в посадових осіб ДПІ у Калінінському районі м. Донецька на здійснення перевірки підтверджується направленнями, копії яких містяться в матеріалах справи

Наявність плану-графіку (що по суті є рішенням керівника податкового органу) та двох направлень доводить законність підстав для проведення перевірки ТОВ «Фуд Арт»та правомірність її здійснення посадовими особами ДПІ у Калінінському районі м. Донецька.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.04.2010 №0001162342, прийнятого за наслідками проведеної перевірки, слід зазначити наступне.

Згідно з актом перевірки, перевіряючими було встановлено не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, що є порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

У відповідності до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані .вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з вимогами ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з розрахунку фінансової санкції, складеного відповідачем, її розмір визначено як подвійна вартість не облікованих товарів, тобто 3322,00 грн. х 2 = 6644,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки посадовими особами податкової інспекції були складені відомість та розписка матеріально відповідальної особи, з яких вбачається, що за даними суб'єкта господарювання залишки на момент перевірки складали товари на суму 4218,00 грн., за даними перевірки - на суму 3322 грн.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

У даному випадку такий порядок встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за №751/4044.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не аналізувались бухгалтерські та інші первинні документи, які б свідчили про порушення обліку товарних запасів. Підприємством під час перевірки не надавались документи щодо обліку запасів, оскільки вони знаходяться на офісі підприємства по іншій адресі.

Крім того, суду були надані відповідні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, відомість залишків по інвентаризації на 01.01.2010, зворотно-сальдова відомість по рахунку 2822, карка рахунку 631, які підтверджують оприбуткування товару.

Як було встановлено судом першої інстанції, посадові особи відповідача мали змогу витребувати ці документи та ознайомитися з ними, але цього не зробили, внаслідок чого дійшли необґрунтованого висновку про відсутність цих документів взагалі.

При цьому судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання відповідача на лист ДПА України від 03.03.2009 №4364/7/23-7017/159 та довідку ВАСУ про результати вивчення та узагальнення практики від 15.04.2010, оскільки вони носять роз'яснювальний характер відповідно для податкових органів та для суду та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовими актами у розумінні ст. 117 Конституції України та не можуть застосовуватися з огляду на положення ч. 3 ст. 9 КАС України .

Суд апеляційної інстанції вірно не погодився з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

ТОВ «Фуд Арт»знаходиться на загальній системі оподаткування, тому повинно вести облік товарів в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно пунктів 1, 3 і 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Необхідність ведення обліку товарів випливає з конституційного обов'язку кожного сплачувати податки і збори. Лише при дотриманні порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації і зберігання можливо об'єктивно визначити обсяг здійснених витрат та отриманої виручки, а відтак і базу оподаткування, тобто у відповідності до законодавства правильно зазначити суму податку, який підлягає сплаті.

В той же час, не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання створює умови для ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування. Як зазначалось вище, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачений обов'язок позивача вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Документальне відображення записів у бухгалтерському обліку регламентовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N88 , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за N168/704 (далі по тексту - Положення N88).

Вказаним Положенням №88 передбачено, що первинні документи (на паперових і електронних носіях інформації) для надання юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст та вимірники господарської операції (у натуральному і вартісному виразах), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, складання первинного документа.

Згідно даних відомості, податковим органом було прийнято до уваги надання первинних документів щодо двох позицій товару та щодо них не було застосовано штрафних (фінансових) санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що прибуткові документи на інший товар на момент перевірки податківцям не надавалися, і за поясненнями працівників позивача знаходились в офісі за іншою адресою.

Розділом 5 Методичних рекомендацій передбачений цей випадок: у разі розташування торговельного об'єкта окремо від бухгалтерії суб'єкта господарювання первинні документи можуть бути пред'явлені на паперових носіях, а у разі знаходження таких документів у бухгалтерії можуть пред'являтися роздруковані документи з відповідного програмного забезпечення (електронного носія інформації). Такі документи приймаються до розгляду, за умови якщо вони мають обов'язкові реквізити, визначені Положенням N88 та завірені печаткою (штампом) суб'єкта господарювання.

Відсутність на момент перевірки у позивача обліку товарів за місцем реалізації та зберігання (порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ) створює підстави для застосування до нього санкцій, передбачених ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що сама по собі наявність листа Державної податкової адміністрації України від 03.03.2009 №4364/7/23-7017/159 не є підставою для застосування адміністративно-господарської відповідальності.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фуд Арт»залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова