Постанова

від 03.04.2013 по справі 5006/17/72/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 5006/17/72/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Жукової Л.В., Студенця В.І., розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на постанову та на рішенняДонецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року господарського суду Донецької області від 08.01.2013 року у справі господарського судуДонецької області за позовомпублічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" доСтаробешевського районного відділу ГУ МВС України в Донецькій області простягнення

в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Єпішев О.В., - відповідача:не з'явились, ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Старобешевського районного відділу ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 14262,57 грн., 3385,88 грн. пені, 176,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 673,08 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.01.2013 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 14262,57 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 1998,20 грн. пені, 398, 92 грн. - 3% річних, 19,41 грн. інфляційних втрат та 1451,13 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року рішення господарського суду Донецької області від 08.01.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ ДТЕК Донецькобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить прийняті у справі судові рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права та надана невірна юридична оцінка обставинам справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 07.09.2006 року між ВАТ "Донецькобленерго" (правонаступником якого є позивач (як постачальником)) та Старобешевським РВ УМВС України в Донецькій області (як споживачем) укладений договір про користування електричною енергією №73, предметом якого є умови поставки, порядок реалізації електроенергії та її використання на межі балансової належності між електропостачальною організацією та споживачем.

Пунктом 9.4 договору строк дії договору встановлений до 31.12.2008 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не сповістить іншу сторону про припинення дії договору.

Судами було встановлено, що відповідно до укладених сторонами додаткових угод до договору, зокрема, від 21.11.2011 року, сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2012 року.

Згідно з п.п. 3.1.3, 3.2.1 договору, сторони передбачили, що постачальник наділений правом визначати величини споживання електричної енергії, а споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії - у порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Згідно розділу 5 договору, сторони визначили, що за перевищення визначених договірних величин споживання електричної енергії, споживач сплачує постачальнику п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин (п.4.2.2 договору). Додатками до договору "договірні величини споживання електричної енергії" сторони визначили помісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2011, 2012 роки.

Судами встановлено, що відповідно до актів приймання-передачі товарної продукції, які підписані обома сторонами, відповідачем було допущено перевищення погоджених договірних величин споживання електричної енергії, а саме: у листопаді 2011 року - на 671кВт/год. вартістю 586,99грн.; у лютому 2012 року - на 8648кВт/год. вартістю 7750,34грн.; у березні 2012 року - на 6034кВт/год. вартістю 5612,83грн.; у липні 2012 року - на 330кВт/год. вартістю 312,41грн. У в'язку з цим, позивачем були виставлені відповідачу рахунки на загальну суму 14262,57грн. та виписані відповідні повідомлення, які відповідач не сплатив.

За змістом статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому, споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Частиною 6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" (із змінами та доповненнями внесеними Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику" від 23.06.2005 №2706-ІV) встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача 14262,57грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, яка обрахована позивачем, як двократна вартість між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною. Зазначена заборгованість відповідачем не оспорюється.

Відмовляючи частково в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність нарахування цих сум за період, що передував укладенню договору №73 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 17.04.2012 року.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними та такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного встановлення дійсних фактичних обставин у справі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

17.04.2012 року між Старобешевським районним відділом ГУМВС України в Донецькій області (як замовником) та ПАТ "Донецькобленерго" (як учасником) укладено договір №73 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, відповідно до умов якого, учасник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок замовника, а замовник - прийняти і оплатити вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та конкретизацією умов згідно договору про постачання електричної енергії від 07.09.2006р. №73 (договір ПЕЕ), який є невід'ємним додатком до тендерного договору.

Згідно п.3.1 тендерного договору, ціна цього договору становить 109600,00 грн.

Розділом ІV тендерного договору передбачено, що розрахунки проводяться згідно з умовами, визначеними в договорі ПЕЕ . До рахунку додаються документи згідно з умовами, визначеними в договорі ПЕЕ . У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за тендерним договором, сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством, тендерним договором та договором ПЕЕ (п.7.1 тендерного договору).

Пунктом 5.1 тендерного договору визначено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів за цим договором - з 01.01.2012 року до 31.12.2012 року.

Тендерний договір набирає чинності з 17.04.2012 року і діє до 31.12.2012 року, але не більше, ніж ціна договору. Відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, умови Тендерного договору поширюються на правовідносини, що виникли між сторонами з 01.01.2012 року (п.10.1 тендерного договору).

Умови закупівлі товару, не передбачені тендерним договором, регулюються чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією та договором ПЕЕ . Тендерний договір та договір ПЕЕ мають однакову юридичну силу . Невід'ємною частиною тендерного договору є Протокол переговорів від 06.03.2012р. №1/2 та договір ПЕЕ №73 від 07.09.2006 року (п.п.11.2, 11.3, розділ ХІІ тендерного договору).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, споживання електричної енергії можливе тільки на підставі договору з енергопостачальником.

Враховуючи зазначені умови тендерного договору та приймаючи до уваги те, що як було встановлено судами, на час виникнення спірних відносин договір ПЕЕ діяв, колегія суддів вважає, що до правовідносин щодо порядку розрахунків за отриману електричну енергію за період до 17.04.2012 року мають бути застосовані умови діючого на час виникнення спірних відносин договору №73 від 07.09.2006 року.

Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення даного спору і не були в повному обсязі перевірені судами під час розгляду справи.

Згідно з п.2.2.3, 2.2.4 договору від 07.09.2006 року, споживач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до цього договору №5 "Порядок розрахунків" та №6 "Графік зняття показів засобів обліку електроенергії"; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії згідно з додатком №10 (10а) "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Пунктом 1 додатку №5 до договору від 07.09.2006 року розрахунковий період встановлено з 19 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно з п.7 додатку №5, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання.

Відповідно до п.4.2.1 договору від 07.09.2006 року, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За наведених обставин, встановивши прострочення сплати виставлених позивачем рахунків, суди безпідставно відмовили в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних, нарахованих за період з 03.02.2012 по 24.04.2012 (включно) та інфляційних втрат, нарахованих за період лютий - березень 2012 року.

Відповідно до приписів ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що попередні судові інстанції в порушення вимог ст.43 ГПК України повно, всебічно і об'єктивно не дослідили всі обставини справи, дійшли поспішних висновків, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

З огляду на викладене та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вищевикладене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, у разі необхідності призначити у справі судову експертизу і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст.49, 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 08.01.2013 року у справі №5006/17/72/2012 в частині відмови в позові в стягненні 1387,68 грн. пені, 157,56 грн. інфляційних втрат та 274,16 грн. - 3% річних скасувати.

В скасованій частині справу №5006/17/72/2012 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

В іншій частині судові рішення з даної справи залишити без змін.

Головуючий М.М.Черкащенко

Судді Л.В.Жукова

В.І.Студенець